Court ruling № 76832636, 28.09.2018, Luhansk Oblast Court of Appeals

Справа № 431/4932/18

Провадження № 11-сс/782/254/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Люклянчука В.Ф.,

суддів: Руденка В.В., Юрченка А.В.,

з участю:

секретаря Магомедова Ш.Х.,

прокурора Редько О.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши 28 вересня 2018 року в м. Сєвєродонецьку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 на строк до 13 листопада 2018 року. Визначена застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240 000 гривень.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що 13.09.2018 приблизно о 00 годині 15 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «Трьошка» по вул. Монастирській м. Старобільськ Луганської області, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я ОСОБА_3, з застосуванням складного ножа, який вихопив у останньої. У результаті зазначених дій ОСОБА_2 заволодів мобільним телефоном «LenovoA316i», грошима в сумі 250 гривень, а також завдав ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

14 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу. Про що свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв’язків, відомості про судимість підозрюваного за вироком від 16.03.2012 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, висловлювання погроз до потерпілої під час вчинення злочину.

Слідчий суддя встановив, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження.

Також слідчий суддя погодився з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню, оскільки більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також застосував ч. 3 ст. 183 КПК України та визначив розмір застави 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240 000 гривень.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу. Посилається на безпідставне застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у підозрюваного наявні міцні соціальні зв’язки – той проживає разом з матір’ю. Вважає, що тяжкість покарання не є підставою для застосування такого запобіжного заходу. Переконаний, що наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджено. Окрім того, слідчим суддею визначена застава у занадто великому розмірі. На його думку, слідчим суддею не обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування апеляційних вимог, посилається на п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»щодо необхідності розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, чого слідчий суддя не зробив.

При апеляційному розгляді, висловлюючи доводи за апеляційною скаргою, були заслухані:

- захисник, який підтримав її вимоги, пославшись на доводи, що в ній викладені, уточнивши, що просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу;

- прокурор, який заперечував проти її задоволення, пославшись на законність ухвали слідчого судді, додавши, що 18.09.2018 ОСОБА_2 також повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України (зґвалтування), вчиненого щодо ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника та прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а також достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор.

Наявність вказаних ризиків підтверджується відомостями про притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, негативною характеристикою за місцем проживання. Окрім того, при апеляційному перегляді встановлено, що 18.09.2018 ОСОБА_2 також повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України (зґвалтування), вчиненого щодо ОСОБА_3

Дотримуючись вимог ст. 196 КПК України, щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, врахував його репутацію, майновий стан, відсутність офіційної роботи, міцних соціальних зав’язків.

При цьому слідчим суддею в ухвалі помилко визначена дата закінчення її дії – 13.11.2018, оскільки згідно з вимогами ст. 115, 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою обчислюється в днях, враховуючи день з якого діє цей строк, а саме день затримання

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваного було затримано 13.09.2018. За таких обставин, максимальний шістдесятиденний строк дії ухвали про тримання під вартою закінчуються 11.11.2018.

Проте слідчим суддею у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України невірно визначений розмір застави, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1600 гривень. Окрім того, слідчий суддя не мотивував своє рішення щодо визначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається у певної кількості прожиткових мінімумах для працездатних осіб у залежності від тяжкості вчиненого злочину.

Слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави, повинен виходити саме з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з грошової суми, що дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

При цьому визначена слідчим суддею застава у розмірі – 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є завідомо непомірною для підозрюваного.

Колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Водночас колегія суддів враховує, що ухвала слідчого судді не оскаржувалась з приводу визначення застави на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, за наявності підозри у вчиненні злочину з застосуванням насильства.

За таких обставин, з урахуванням повноважень апеляційного суду за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвалу слідчого судді необхідно скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.

Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2018 року – скасувати.

Постанови нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого Старобільського ВП ГУНП в Луганської області ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 листопада 2018 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 13 вересня 2018 року.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірів 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на рахунок Апеляційного суду Луганської області: р/р 37316059000837, МФО 820172 в ДКС України, ЄДРПОУ 02890564 призначення платежу: застава.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави за ОСОБА_2 зобов’язати його прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування, а також покласти такі обов'язки: не відлучатися за межі м. Старобільська без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілою у цьому кримінальному провадженні без дотримання умов визначених прокурором, слідчим, слідчим суддею або судом; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України.

Вказані обов’язки у разі внесення застави покладаються на строк – 2 місяці.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Ф. Люклянчук

Судді: В.В. Руденко

ОСОБА_5