Court ruling № 56723402, 23.03.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 березня 2016 року м. Київ К/800/27922/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - УПСЗН) до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВДВС) про скасування постанови про накладання штрафу за касаційною скаргою представника позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року представник УПСЗН звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця від 25 лютого 2015 року про накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за невиконання судового рішення.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Представником УПСЗН на зазначене судове рішення подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору в розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір». Запропоновано сплатити 913,50 грн. як за спір майнового характеру. У визначений строк недоліки усунуті не були, тому ухвалою від 8 червня 2015 року апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу цього суду з направленням справи для продовження розгляду. Зазначає, що судовий збір при подачі апеляційної скарги сплачений у розмірах, передбачених чинним законодавством, оскільки спір носить немайновий характер.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Звертаючись до суду, представник позивача оскаржував постанову ВДВС про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Постановляючи ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення, суддя апеляційного суду виходив з того, що спір, який виник між сторонами, носить майновий характер, а отже судові витрати повинні визначатися, виходячи з майнового характеру адміністративного позову.

З таким висновком погодитися не можливо, тому що він не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ, в редакції Закону від 19 березня 2013 року №590-VІІ). Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору визначається виходячи з адміністративного позову майнового або немайнового характеру.

Вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму.

Оскарження постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення та визнання дій протиправними, допущені при притягненні винної особи до відповідальності (адміністративної, кримінальної), не відноситься до спорів майнового характеру.

Обов'язковість виконання вимог державного виконавця забезпечується встановленою адміністративною і кримінальною відповідальністю зобов'язаних осіб.

Зазначений висновок ґрунтується на положеннях частини третій статті 5, частини першої статті 89 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», роз'ясненнях, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2012 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Порушення норм матеріального та процесуального права, допущені суддею, призвели до постановлення незаконної ухвали, тому вона відповідно до частини першої статті 227 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи апеляційним судом.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити.

Скасувати ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року про повернення апеляційної скарги з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман