Decree № 45029545, 11.06.2015, Lviv Circuit Administrative Court

Approval Date
11.06.2015
Case No.
813/2765/15
Document №
45029545
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року № 813/2765/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача не прибув,

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Горизонти" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Горизонти" (далі – відповідач, ТОВ "Бурова компанія "Горизонти") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 80375,38 грн та пені у сумі 1034,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для ТОВ "Бурова компанія "Горизонти" встановлено в 2014 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 3 особи. Оскільки у звітному 2014 році на підприємстві фактично працюючих інвалідів 2 осіб, підприємство згідно ст. 20 цього Закону зобов'язане сплатити на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 80375,38 грн (основний борг), а також пеню в сумі 1034,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання від 11.06.2015 року (вх. № 18899) про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання від 11.06.2015 року (вх. № 18809), в якому визнає позов у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності сторін у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі - Закон) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язанні виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в ТОВ "Бурова компанія "Горизонти" становила 65 осіб, з них 2 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Однак норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2014 році для ПП "ІВЗО" становить 3 особи.

Підприємством не було фактично працевлаштовано інвалідів у кількості, визначеній ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", отже норматив робочих місць відповідачем не було виконано.

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів провело розрахунок адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2014 рік у відповідача становила 80375,38 грн, отже сума адміністративно-господарських санкцій становить 80375,38 грн основного боргу.

Виходячи з норм законодавства, останній день сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2015 року, проте відповідачем у визначений строк нараховані суми не було сплачено.

Як вбачається з розрахунку, сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2015 року по 28.04.2015 року становить 1034,41 грн. Загальна сума боргу становить 81409,79 грн.

Докази, які б спростовували встановлені судом обставини в матеріалах справи відсутні.

Докази сплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Горизонти" (ЄДРПОУ 38894440, вул. Січових Стрільців, 12/9 м. Львів, 79007) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 13817458, м. Львів, пл. Маланюка, 6, 79000) заборгованість в розмірі 81409 (вісімдесят одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 79 копійок.

Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складений 16.06.2015 року.

Previous document : 45029537
Next document : 45029551