Decree № 31170739, 13.05.2013, Kyiv Circuit Administrative Court

Approval Date
13.05.2013
Case No.
2а-5434/11/1070
Document №
31170739
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2013 року 2а-5434/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспвиробник «Королівка»

до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгоспвиробник «Королівка» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2011 № 0000862300 та № 0000872300.

Ухвалами суду від 11.11.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.02.2012 розгляд справи було зупинено до надання відповідачем матеріалів кримінальної справи № 079027/10, що порушена щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, в частині що стосується відносин між ТОВ Фортексбуд», ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Сільгоспвиробник «Королівка».

Ухвалою суду від 19.04.2013 провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 13.05.2013.

13 травня 2013 року, сторони повідомлені належним чином про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого листа № 0113314914464 та № 0113315006383, в судове засідання не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною другою статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи, за відсутності належним чином повідомлених сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та наявні докази у справі, суд встановив наступне.

У липні 2011 року відповідачем була проведена перевірка позивача за наслідками якої відповідачем складено Акт № 248/86/23-0/36292917 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сільгоспвиробник «Королівка», код за ЄДРПОУ - 36292917 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 22.06.2011».

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив наступні порушення позивачем норм податкового законодавства:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), у результаті чого позивачем безпідставно до валових витрат 558941,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 139735,42 грн.;

- п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження ПДВ на суму 111788,33 грн.

Як слідує зі змісту Акта перевірки, підставою донарахування позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є факт господарських правовідносин у перевіряємому періоді з контрагентами - ТОВ «Енергія Лімітед», код за ЄДРПОУ - 36125786 та ТОВ «Фортексбуд», код за ЄДРПОУ - 36086721.

Відповідач обґрунтовує порушення позивачем, які встановлені в Акті перевірки наступними даними. А саме, відповідач вказує, що позивач проводив господарські операції з придбання товарів та послуг від підприємств, які згідно з постановою Богунського районного суду м. Житомира входили до «конвертацій них центрів», а саме з контрагентами - ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Фортексбуд».

Посилаючись на вказані обставини, викладені в Акті перевірки від 06.07.2011 № 248/86/23-0/36292917 відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Фортексбуд».

На підставі вказаного Акта перевірки від 06.07.2011 відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000862300 та № 0000872300.

Позивач не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме:

- копіям договорів;

- копіям видаткових накладних;

- копіям податкових накладних;

- копіям актів прийому-здачі робіт (надання послуг);

- копіям рахунків - фактур;

- копіям платіжних доручень;

- копії постанови Богунського районного суду міста Житомира про надання дозволу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Сільгоспвиробник «Королівка» з питань дотримання податкового законодавства за період діяльності з 01.03.2008 по дату проведення перевірки.

Із вищезазначених документів слідує, що у перевіряємому періоді між позивачем та контрагентом - ТОВ «Фортексбуд» було укладено договір від 11.01.2010 № 11012011/1 про надання клінінгових послуг та договір купівлі-продажу з контрагентом - ТОВ «Енергія Лімітед» від 21.07.2010 № 50-01.

Дійсність виконання вказаних договорів була підтверджена представником позивача в судовому засіданні наступними документами, які наявні в матеріалах справи, а саме:

- платіжними дорученнями від 08.10.2010 № 435; від 31.08.2010 № 382; від 26.08.2010 № 379; від 28.07.2010 № 351; від 27.07.2010 № 349; від 19.07.2010 № 343; від 29.06.2010 № 327; від 28.05.2010 № 295; від 18.05.2010 № 289; від 22.04.2010 № 267; від 16.04.2010 № 261; від 06.04.2010 № 242; від 26.02.2010 № 214; від 25.02.2010 № 212; від 17.02.2010 № 200; від 10.02.2010 № 193;

- податковими накладними від 10.02.2010 № 10202; від 17.02.2010 № 170201; від 25.02.2010 № 250201; від 26.02.2010 №260203; від 06.04.2010 № 060402; від 16.04.2010 № 160401; від 22.04.2010 № 220401; від 30.06.2010 № 300614; від 18.05.2010 № 180503; від 28.05.2010 № 280505; від 28.07.2010 № 280701; від 27.07.2010 № 270702; від 19.07.2010 №190701; від 26.08.2010 № 100; від 08.10.2010 № 687;

- видатковими накладними від 26.08.2010 № 50-01; від 08.10.2010 № 08/10-10;

- рахунками-фактурами від 10.02.2010 № 1002; від 20.02.2010 № 2002; від 02.04.2010; від 28.06.2010 № 2806; від 14.05.2010 № 1405; від 28.07.2010 № 2807; від 26.07.2010 № 2607; від 18.07.2010 № 1807; від 25.08.2010 № 50-01;

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 250210; № 160301; № 220403; 614; № 3006/1; № 280701; № 270702; № 190701.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Зважаючи на період в якому, було проведено частину господарських операцій між позивачем та контрагентами, відносини щодо формування позивачем податкового кредиту регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (надалі - Закон України від 03.04.1997 №168/97).

Так, відповідно до п.7.2.6 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.7.4.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Період в якому, було проведено господарські операції між позивачем та контрагентами, відносини щодо формування позивачем валових витрат з податку на прибуток регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (надалі - Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР).

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР, - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.3.9 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР, - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Щодо висновку відповідача про те, що угоди укладені між позивачем та його контрагентами є недійснмиими на підставі постанови Богунського районного суду м. Житомира, суд зазначає наступне.

Як слідує з Акту перевірки від 06.07.2011, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства на підставі постанови Богунського районного суду м. Житомира про задоволення подання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Однак, дана постанова не свідчить про те, що у вказаній кримінальній справі наявний вирок суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 09.02.2012 було зупинено провадження у справі для надання відповідачем копій матеріалів кримінальної справи № 079027/10, що порушена щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, в частині що стосується відносин між ТОВ Фортексбуд», ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Сільгоспвиробник «Королівка».

Однак, відповідач жодних вказаних документів на підтвердження даних викладених у Акті перевірки від 06.07.2011 та у заперечення відповідача суду не надав. Відповідач надав суду лише копію листа Богунського районного суду м. Житомира, з якої слідує, що Богунський районний суд повідомив ДПІ у Макарівському районі Київської області про те, що представники останнього мають можливість ознайомитись в приміщенні суду з матеріалами кримінальної справи та зробити копії необхідних документів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач - ДПІ у Макарівському районі Київської області вказаною можливістю ознайомитися з матеріалами кримінальної справи для надання до Київського окружного адміністративного суду доказів, якими відповідач обґрунтовував позов, не скористалась.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, суд вивчивши документи подані представником позивача та враховуючи те, що відповідач всупереч статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав до суду належних доказів, не може виключити дійсність проведення господарських операцій на виконання договорів укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Фортексбуд», оскільки виконання вказаних договорів та право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями та віднесення сум по господарських операціях до валових витрат, підтверджено позивачем первинними бухгалтерськими документами.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що позивач неправомірно сформував податковий кредит по господарських взаємовідносинах з контрагентами - ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Фортексбуд» та відніс до валових витрат суми по таких господарських операціях, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки є не підтвердженими і необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000862300 та № 0000872300, - є протиправними і підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Макарівсьокму районі Київської області Державної податкової служби від 21.07.2011 № 0000862300 та № 0000872300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Previous document : 31168583
Next document : 31174408