Decision № 19349305, 15.11.2011, Commercial Court of Kyiv City

Approval Date
15.11.2011
Case No.
5/206
Document №
19349305
Form of court proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/20615.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор»

до Приватного підприємства «Видавництво Аврора Прінт»

про стягнення 1215,73 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 5 від 17.10.2011 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Видавництво Аврора Прінт»(далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1215,73 грн., а саме: 1056,00 грн. основного боргу, 49,91 грн. 3% річних, 109,82 грн. збитків від інфляції. Також позивач просить судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату товару, поставленого останньому на підставі видаткової накладної, що зумовило виникнення заборгованості та нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. порушено провадження у справі № 5/206, розгляд справи призначено на 15.11.2011 р.

В судовому засіданні представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/163 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.11.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор»(Постачальником) поставлено Приватному підприємству «Видавництво Аврора Прінт» (Замовнику) товар на підставі наступних документів, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи:

- замовлення № АН10-0002752 від 17.03.2010 р. на суму 1056,00 грн.;

- рахунку-фактури № АН10-0002752 від 17.03.2010 р на суму 1056,00 грн., виписаної на замовлення № АН10-0002752 від 17.03.2010 р.;

- видаткової накладної № РН-0002308 від 18.03.2010 р. на суму 1056,00 грн.

Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін (зокрема, представником відповідача на підставі довіреності) та скріплена печаткою позивача.

З матеріалів позовної заяви та усних пояснень позивача вбачається, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу не складався.

При цьому, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків № б/н від б/д (оригінал якого судом оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи), з якого вбачається, що сторонами погоджено розмір основної заборгованості за взаємними розрахунками відповідача перед позивачем станом на 06.04.2010 р., яка становить 1056,00 грн.

Разом з тим, позивач в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 2011-08-15/01 від 15.08.2011 р. (надіслана відповідачу 15.08.2011 р. відповідно до наявного в матеріалах справи фіскального чеку). Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, жодних дій спрямованих на врегулювання даного спору не вчинив, існуючу заборгованість не погасив.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема відмову відповідача в добровільному порядку виконати взяті на себе договірні зобовязання з оплати товару, позивач вирішив звернутись за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами видаткової накладної. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт одержання товару підтверджується видатковою накладною, яка містять підписи представників сторін та скріплена печаткою позивача.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем поставлено за вищезгаданою видатковою накладною товар, а відповідачем його прийнято на загальну суму 1056,00 грн.

Проте, відповідач в порушення покладеного на нього чинним законодавством України обовязку по оплаті поставлених товарів не виконав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача за поставлений за видатковими накладними товар становить 1056,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Відповідачем всупереч вказаних норм чинного законодавства жодних доказів на спростування позовних вимог й зокрема, погашення суми боргу у встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України строк суду не надано.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення боргу за поставлений за видатковою накладною товар, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1056,00 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 49,91 грн. 3% річних та 109,82 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

З матеріалів справи, зокрема, з наявного в матеріалах справи фіскального чеку № 3992 вбачається, що претензія-вимога № 2011-08-15/01 від 15.08.2011 р. надіслана відповідачу 15.08.2011 р.

У відповідності до «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених Наказом Міністерства транспорту і звязку України від 12.12.2007 р. № 1149 (із змінами і доповненнями), нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) є Д+3, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в обєктів поштового звязку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Крім того, як відзначалося судом, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що з поштових адрес позивача та відповідача вбачається, що пересилка поштової кореспонденції, а саме претензії-вимоги № 2011-08-15/01 від 15.08.2011 р., відбувалася в межах Київської області, а в матеріалах справи відсутні докази із зазначенням конкретної дати отримання відповідачем вказаної вимоги, суд, при визначенні дати, з якої у відповідача настало прострочення грошового зобовязання, до семиденного строку, визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України вважає за доцільне додати чотири дні, встановлені для пересилання простої письмової кореспонденції в межах області.

Таким чином, судом встановлено, що прострочення відповідачем по виконанню свого обовязку зі сплати грошових коштів за поставлений товар настало з 29.08.2011 р. (понеділок).

В той же час, з розрахунку 3% річних, що поданий позивачем, вбачається, що останнім днем періоду такого прострочення ним визначено 14.10.2011 р.

Враховуючи, все вищевикладене, судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що позивачем завищено суму 3% річних, з огляду на що, з Приватного підприємства «Видавництво Аврора Прінт»на користь позивача підлягає стягненню 4,08 грн. 3 % річних.

Стосовно заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 109,82 грн. збитків від інфляції суд відзначає наступне.

Як вказано вище, судом встановлено, що прострочення відповідачем по виконанню свого обовязку зі сплати грошових коштів за поставлений товар настало з 29.08.2011 р.

При цьому, у відповідності до поданого позивачем розрахунку збитків від інфляції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор»визначає кінцеву дату періоду їх нарахування 30.06.2011 р.

Таким чином, визначена позивачем кінцева дата періоду нарахування відповідачу збитків від інфляції (30.06.2011 р.) передує встановленому судом початку такого періоду (29.08.2011 р.).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні його вимог про стягнення з Приватного підприємства «Видавництво Аврора Прінт»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор»109,82 грн. збитків від інфляції.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Видавництво Аврора Прінт»(02081, м. Київ, вул. Причальна, б. 5; ідентифікаційний код 21484864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, б. 5; ідентифікаційний код 24720940) 1056 (одну тисячу пятдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 4 (чотири) грн. 08 коп. 3% річних, 88 (вісімдесят вісім) грн. 00 коп. - державного мита та 205 (двісті пять) грн. 94 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 18.11.2011 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 19349305 ?

Документ № 19349305 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 19349305 ?

Дата ухвалення - 15.11.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19349305 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19349305 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 19349305, Commercial Court of Kyiv City

The court decision No. 19349305, Commercial Court of Kyiv City was adopted on 15.11.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.

The court decision No. 19349305 refers to case No. 5/206

This decision relates to case No. 5/206. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 19349294
Next document : 19349308