Decree № 18135767, 18.07.2011, Odessa Circuit Administrative Court

Approval Date
18.07.2011
Case No.
11565/09/1570
Document №
18135767
Form of legal proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 11565/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 год. 33 хв.          

13 липня 2011 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача                              - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача                              - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Юг сервіс»до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Агрофірма «Юг сервіс» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182301/0 від 01.09.2009 року в сумі 10520,59 грн. податку на прибуток підприємств та 8230,53 грн. штрафних санкцій, скасування першої податкової вимоги №1/67 від 05.10.2009 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, оскільки вважає, що Приватне підприємство «Агрофірма «Юг сервіс»мало право сплачувати фіксований сільськогосподарський податок у 2007-2008 роках, цільове фінансування з Державного бюджету України не є прибутком та відповідач не мав право нараховувати податок на прибуток на цю суму, а податкова вимога винесена з порушенням, оскільки податкове повідомлення-рішення не було узгоджене.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки податкове повідомлення - рішення та податкова вимога винесені правомірно з підстав викладених в акті перевірки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Болградському районі з 17.08.2009 року по 18.08.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Агрофірма «Юг сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині чинності набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та повноти обчислення податку на прибуток за період з 12.01.2006 року по 31.12.2008 року, про що складено акт №1043/2301/33982254 (аркуші справи 6-13).

Відповідно до акту перевірки позивачем порушено вимоги п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (занижено податок на прибуток), п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 28.12.2000 року №2181, п. 11.1 ст. 11, п.16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (не надані декларації з податку на прибуток за 2007-2008 роки), п. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.1998 року №320-XIV (завищено фіксований податок на суму 132,7 грн.).

За результатами перевірки, 1 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у Болградському районі винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р»№0001182301/0 на загальну суму 18751,12 грн., з яких 10520,59 грн. за основним платежем, 8230,53 грн. за штрафними санкціями (аркуш справи 14).

Не погодившись із зазначеним рішенням, 30.09.2009 року Приватне підприємство «Агрофірма «Юг сервіс»оскаржило його до суду.

В акті перевірки зазначено, що позивач не мав підстав бути платником фіксованого сільськогосподарського податку протягом 2007 - 2008 року відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.1998 року №320-XIV, оскільки не отримував дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в 2006 році.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 2 Закону Україн «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17 грудня 1998 року № 320-XIV (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки) особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу. Для отримання реєстрації як платника фіксованого сільськогосподарського податку особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

Подання податкової звітності передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 28.12.2000 року №2181 XIV (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки), якою передбачено подання податкової декларації.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що Приватне підприємство «Агрофірма «Юг сервіс» не отримувало будь-яких сум від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва протягом 2006-2008 років та зазначав, що технологічний цикл вирощування молодих виноградників складає 4 роки, а тому протягом цих років підприємство тільки здійснювало витрати на посадку та вирощування багаторічних насаджень.

Таким чином, представник позивача підтвердив, що реалізація сільскогосподарської продукції власного виробництва Приватним підприємством «Агрофірма «Юг сервіс»протягом 2006-2008 року не здійснювалась, а в розрахунках питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2006-2008 роки (аркуш справи 43-53), в яких цей доход визначений в сумі 10 тис. грн., не відповідають дійсності, документів підтверджуючих отримання такого доходу не має.

Відповідно до п. 7 ст. 2 Закону Україн «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17 грудня 1998 року № 320-XIV (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки) у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи положення п. 1, 4, 7 ст. 2 Закону Україн «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17 грудня 1998 року № 320-XIV (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки), який передбачає обов’язковою умовою для знаходження підприємства на фіксованому сільськогосподарському податку реалізацію продукції власного виробництва, яка перевищує 75% загальної суми валового доходу та пояснення представника позивача про відсутність взагалі реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва позивачем, суд вважає неправомірним знаходження позивача протягом 2007-2008 років на фіксованому сільськогосподарському податку.

Щодо заниження податку на прибуток та порушення вимоги п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року слід зазначити наступне.

Протягом 2007-2008 року Приватне підприємство «Агрофірма «Юг сервіс»отримало з державного бюджету кошти на часткове відшкодування витрат на посадку та вирощування молодих виноградників в сумі 42081,85 грн. Зазначений факт позивачем та відповідачем не оспорюється, проте позивач стверджує, що зазначена сума не підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств.

Згідно із п. п. 4.1.1 - 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки), валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, який включає також доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно суму дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку. Таким чином, перелік сум, які включаються в валові доходи не є вичерпним і включає не виключно суми яки передбачені п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки) передбачено вичерпний перелік сум, які не включаються до складу валового доходу до яких сума компенсації здійснених у поточному році витрат на розвиток виноградорства, садівництва і хмелярства не відноситься.

Враховуючи, що позивач не мав права знаходитись на фіксованому сільськогосподарському податку, отримав з державного бюджету кошти на часткове відшкодування витрат на посадку та вирощування молодих виноградників, які, відповідно до п. 4.1, 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки), повинні включатись в валовий дохід, він повинен був сплатити з отриманої суми 25% податку з доходів підприємств та надавати до податкових органів декларації з податку на прибуток протягом 2007-2008 років.

Згідно із п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III, п. 11.1 ст. 11, п.16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року для підприємств передбачено порядок та строки надання податкової звітності (декларації з податку на прибуток), однак позивачем не заперечується, що декларації з податку на прибуток протягом 2007-2008 років до податкових органів Приватним підприємством «Агрофірма «Юг сервіс»не надавались.

Відповідно до п.п. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо скасування першої податкової вимоги №1/67 від 5 жовтня 2009 року слід зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3, п. п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (в редакції, яка діяла на момент складання акту перевірки) платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження та зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Враховуючи зазначені положення Закону, подання позову до суду 30 вересня 2009 року та висновки суду про правомірність податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що позивач неправомірно знаходився на фіксованому сільськогосподарському податку, не сплачував податок на прибуток з суми витрат, яка компенсована з бюджету на посадку та вирощування молодих виноградників, які включаються до валового доходу, не здавав податкову звітність з податку на прибуток підприємств, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Агрофірма «Юг сервіс»не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Агрофірма «Юг сервіс» до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182301/0 від 01.09.2009 року в сумі 10520,59 грн. податку на прибуток підприємств та 8230,53 грн. штрафних санкцій, скасування першої податкової вимоги №1/67 від 05.10.2009 року – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

          Повний текст постанови виготовено та підписано суддею 18 липня 2011 року.

Суддя                                                                                                    Л.І. Свида

Previous document : 18135762
Next document : 18135773