Court ruling № 128243129, 18.06.2025, Rakhivskyi Raion Court of Transcarpathian Oblast

Справа № 305/1292/25

Провадження по справі № 1-кс/305/230/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВРахівського РВПГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного 03.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025071140000152 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, особи з інвалідністю третьої групи, раніше несудимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудоверозслідування вкримінальному провадженні №№12025071140000152 стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у квітні 2025 року, точна дата досудовимрозслідуванням не встановлена, але не пізніше 24 квітня 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України, поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про спільневчинення незаконного переправлення п`яти громадянин України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією на території Рахівського району Закарпатськоїобласті за грошовувинагороду у сумі 500 і 8000 доларів США. 22.04.2025, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його подальшого переправлення через державний кордон, прибути до с.Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 23.04.2025, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою їх подальшого переправлення через державний кордон, прибути до с.Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 24.04.2025, близько 10:00 години, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 діючи за попередньою вказівкою невстановлених досудовим розслідування осіб прибули до с.Поляниця, після чого отримали вказівку від невстановленої досудовим розслідуванням особи прибути до колеса огляду поблизу озера Молодості у с.Поляниця, де останніх зустрів ОСОБА_8 . У подальшому, 24.04.2025 близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_8 з метою обходу стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району та подальшого незаконного переправлення осіб через державний кордон, надав вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слідувати за ним другорядними лісовими дорогами від с. Поляниця до смт. Ясіня, Рахівського району. 24.04.2025, близько 23 години 00 хвилин, на ділянці автодороги у смт. Ясіня, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, надали вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сідати до салону автомобіля марки ДеоНубіра з номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , а у салоні знаходився ОСОБА_7 , після чого вони продовжили свій рух у напрямку м. Рахів. Згодом, під час руху у напрямку м. Рахів, ОСОБА_7 проінструктував ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , щодо їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон, однак 25.04.2025 близько 00 годин 10 хвилин працівниками правоохоронних органів на ділянці дороги навпроти будівлі АЗС VST за адресою: м. Рахів, вул. Київська 209, було зупинено автомобіль марки ДеоНубіра з номерним знаком НОМЕР_1 , у результаті чого було припинено протиправні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 25 квітня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, особа з інвалідністю третьої групи, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 25 квітня 2025 року, слідчим суддею Рахівського районного суду було постановлено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23 червня 2025 року, з визначенням розміру застави у сумі 908400 гривень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. 17 червня 2025 року, постановою начальника Тячівської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до 25 липня 2025 року, оскільки є необхідність у розсекречуванні, відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні,документів, які є правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вищевказаному кримінальному провадженні, протоколів складених за результатами їх проведення. Вказані документи мають суттєве значення для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідженнявсіх обставин кримінального провадження. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 9 років, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, Більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до ОСОБА_5 . На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст.177 КПК, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких умов, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного, буде доцільним продовжити щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_9 , також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечила щодо обгрунтованості підозри ОСОБА_5 , вважає таку не доведеною, жодного доказу, що в діях її підзахисного є склад злочину органом досудового розслідування не надано. В матеріалах клопотання містяться лише пояснення осіб, які мали намір перетнути кордон. Просить врахувати, що ОСОБА_5 , має визначене місце проживання, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, є особою з інвалідністю 3 групи, до кримінальної відповідальності притягається вперше. Щодо ризику впливу на свідків, зазначає, що такі вже допитані. ЇЇ підзахисний наміру ухилятися від слідства та суду наміру немає, тому просить суд клопотання задовольнити частково, обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у випадку продовження запобіжного заходу тримання під вартою, зменшити раніше визначений розмір застави, яка буде підйомною для її підзахисного та його матері пенсіонерки.

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки він є особою з інвалідністю 3 групи, наміру ухилятися від слідства та суду в нього не має, у разі продовження строку тримання під вартою просить зменшити йому раніше визначений розмір застави.

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповіднодоч.1ст.199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За ч.3ст.199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей177,178 КПК України, статей5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. При цьому, слідчий суддя бере до уваги доведені прокурором обставини, якими слідчий обґрунтовує на підставі ст.177 КПК України наявність ризиків, викладених у клопотанні, які на даний час не зменшились, не дивлячись на значний обсяг проведених слідчих та процесуальних дій, складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування.

Так, ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_1 , від 25.04.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 , обраний на судовому розслідувані запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 червня, з визначеним розміром застави у сумі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

При розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу і визначення застави саме в розмірі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, слідчий суддя виходив із обставин інкримінованого кримінального правопорушення, негативних наслідків, а також реальних ризиків, для уникнення яких і був застосований вказаний запобіжний захід.

Відповіднодо постанови про продовження строку досудового розслідування від 17 червня 2025 року керівник Тячівської місцевої прокуратури, ОСОБА_14 , продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071140000152 до трьох місяців, тобто до 25 липня 2025 року.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами, слідчий суддя, враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінальних правопорушення, даних про особу підозрюваного, його соціальних зв`язків, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст.177 КПК України ризикам.

Підчас розглядуклопотання пропродовження запобіжногозаходу підозрюваномуу видітримання підвартою,слідчий суддявраховує,щоОСОБА_5 , має постійне місце проживання, немає міцних соціальних зв`язків, у тому числі визначеного місця роботи, є особою з інвалідністю 3 групи, до кримінальної відповідальності притягається вперше. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний, не має постійного місця роботи, може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя погоджується з клопотанням слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , оскільки таке продовження, на думку слідчого судді, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст.199 КПК України.

Слідчий та прокурор у повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також враховує, що у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Слідчий суддя, виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Фактичні обставини вчинення злочину дають достатньо підстав вважати, що в даному випадку реально існують ризики, передбаченіст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор. Обставини, викладені слідчим у клопотанні, свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, наявні причини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При цьому, приймаючи до уваги встановлені при розгляді клопотання обставини, зокрема стан здоров`я ОСОБА_5 , матеріальний стан родини, слідчий суддя вважає за можливе зменшити визначений ухвалою від 25.04.2025 розмір застави із 300 до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень. Такий розмір застави, на думку слідчого судді є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений (підозрюваний), якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що сума застави у кримінальному провадженні в розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, в даному випадку буде достатньою для забезпечення уникнення ризиків у кримінальному провадженні та зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених обов`язків та не зашкодить кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання, що клопотання є обґрунтованим і підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.117,178,183,184,193-194,197,199,202,309,392,395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника, адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 на цілодобовий домашньй арешт - відмовити.

Продовжити строктримання підвартою,обраний згідноухвали судувід 25квітня 2025року,відносно підозрюваногоу вчиненнікримінального правопорушенняпередбченого ч.3ст.332КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцятамешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянинаУкраїни,зсередньоюосвітою,неодруженого,непрацюючого,особи зінвалідністю третьоїгрупи,ранішенесудимого,у межахстроків досудовогорозслідування,тобто по 23 липня 2025 року включно.

Клопотання захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_6 , про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.

Зменшити раніше визначений розмір застави ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 25.04.2025 до 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця тамешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,з середньоюосвітою,неодруженого,непрацюючого,особи зінвалідністю третьоїгрупи, раніше несудимого, та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний абозаставодавець маютьправо убудь-якиймомент внестизаставу урозмірі,визначеному вухвалі прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,протягом діїухвали до23липня 2025 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 23 липня 2025 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 23 липня 2025 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 19 червня 2025 року о 16 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1