№ 128207645, 18.06.2025, Lozivskyi City-Raion Court of Kharkiv Oblast

Справа № 629/3886/25

Номер провадження 3/629/840/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025 суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП,

у с т а н о в и в:

22.05.2025 о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , на вхідному каналі Краснопавлівського водосховища Лозівського району Харківської області, в період нерестової, ловив рибу забороненими для любительського рибальства знаряддями лову спінінгом з оснасткою драч методом багріння та вловим рибу: карась сріблястий 13 шт., загальною вагою 2.4 кг., чим порушив р. 4 п.п. 8 п. 1 та р. 4 п.п. 1 п. 2«Правил любительського та спортивного рибальства», за що передбачена відповідальність за ч. 4ст. 85 КУпАП

Вказані обставини підтверджуються наданими з протоколом ХА № 000331 від 22.05.2025 доказами: описом-оцінки, приймальним актом № 057 від 22.05.2025, квитанцією, розрахунком матеріальної шкоди, актом приймання-передачі.

В письмових поясненнях, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що 22.05.2025 ловив рибу на Краснопавлівському водосховищі та вловив рибу карась 13 шт., з протоколом згоден.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та розгляд справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області повідомлялася своєчасно та належним чином, а саме, шляхом направлення судової повітки про виклик на номер телефону, який нею було вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області, веб-портал «Судова влада України».

Незважаючи на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, в судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв та клопотань не надавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не зверталася.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз викладених вище обставин щодо неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання дає підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення притягуваного про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Правил любительського рибальства» любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначенихдодатком 1до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначенимидодатком 2до цих Правил».

Підпунктом 8 пункту 1 розділу ІV «Правил любительського рибальства» забороняється добування (вилов) одинарними з`єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади.

Згідно підпункту1пункту 2розділу ІV«Правил любительськогорибальства» забороняєтьсядобування (вилов)способами багріння.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що знаряддя та спосіб, яким ОСОБА_1 здійснював лов риби, не відноситься до дозволених знарядь та способів добування (вилову) об`єктів тваринного світу.

Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Обставин, що пом`якшує та обтяжують відповідальність не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Щодо заявленої вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 20553,00 грн., яка завдана порушенням законодавства про рибне господарство, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1статті 167ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом ч. 1ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(далі Закон), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у т.ч. про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

За правилами ст. 68 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки даним правопорушенням було завдано шкоду саме Державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо стягнення збитків під час притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.

Приймаючи до уваги положенняст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. ч. 4 ст. 85, 283, 284 КУпАП,суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень на користь держави, перерахувавши на на р/р UA028999980313070106000020573, отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100, з конфіскацією знарядь і засобів незаконно добутих водних живих ресурсів.

Речові докази: оснастку драч, - знищити

Речові докази: карась сріблястий 13 шт. загальною вагою 2,4 кг., - конфіскувати в дохід держави.

Увідповідності довимог ч.2ст.308КУпАП,у разінесплати правопорушникомштрафу в15-деннийтермін здня повідомленняпро винесеннявказаної постанови,у порядкупримусового виконанняпостанови зправопорушника стягуєтьсяподвійний розмірштрафу тавитрати наоблік зазначенихправопорушень.

У задоволені клопотання т.в.о. начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль) ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України відмовити, роз`яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.),код класифікаціїдоходів бюджету22030106) судовий збір в розмірі605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області

СуддяКарина ХАРАБАДЗЕ