Decision № 128145042, 16.06.2025, Dnipropetrovsk Circuit Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 рокуСправа №160/6794/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

03.03.2025 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 № 046050022692 від 11.02.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.01.2025 по 03.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.01.2025 по 03.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту права на її виникнення - з 04.02.2025, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-УЇЇІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 04.02.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, 11.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення № 046050022692 про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на те, що страховий стаж позивачки становить 30 років 1 місяць 0 днів, а стаж роботи за Списком № 1 становить 7 років 5 місяців 0 днів (враховано по 31.12.2024 рік), і що позивач має право на призначення пенсії лише з 19.06.2030.

Позивач вважає відмову відповідача неправомірною, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнано неконституційними зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015. Відповідно до цього рішення, застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до 01.04.2015, яка передбачає право жінок на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком №1) після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Позивач також зазначає, що її стаж роботи за Списком №1 станом на 03.02.2025 становить 7 років 6 місяців 17 днів, що підтверджується відповідною довідкою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 07.04.2025, відповідно до ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.03.2025 на допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому пенсійний орган зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не досяг 50 річного віку.

Відповідач -1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами справи

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ізст. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з перебуванням судді Ремез К.І. у відпустці з 21.04.2025 по 23.05.2025, з 27.05.2025 по 13.06.2025 рішення у цій адміністративній справі ухвалюється судом 16.06.2025.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за екстериторіальним принципом відповідно допостанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за №359/35961 ухвалено рішення від 11.02.2025 № 046050022692, за результатами розгляду заяви, було відмовлено в призначенні пенсії.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: Розглянувши всі документи, призначити пенсію за віком Список №1 неможливо, оскільки на момент звернення позивач. не досяг віку необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та недостатність пільгового стажу.

Позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 11.02.2025 № 046050022692 та вважає його протиправним, в зв`язку із чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (даліЗакон №1058- ІV).

Частиною 1ст. 45 Закону України № 1058-IVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 3ст. 24 Закону України № 1058-IVвстановлено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Так, підставами для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що позивач не досяг відповідного віку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині того, що позивач не досягла необхідного віку для призначення пенсії, суд виходить з наступного.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу слугувало те, що вона не досягла пенсійного віку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в цій частині, суд виходить із того, що при призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «а»статті 13 Закону №1788-XII(в редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII(далі - Закон №213-VIII)) необхідними умовами були: 1) досягнення 45 років; 2) стаж роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Законом №213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «а»статті 13 Закону №1788-XIIвизначено: 1) досягнення 50 років; 2) стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2018 №2148-VIII(далі - Закон №2148-VIII), текстЗакону №1058-IVдоповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 1 частини 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: - працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «а»статті 13 Закону №1788-XIIу редакціїЗакону №213-VIII від 02 березня 2015 рокута пунктом 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003в редакціїЗакону №2148-VIII від 03.10.2017.

За конституційним поданням народних депутатів УкраїниЗакон №213-VIIIперевірявся на відповідністьКонституції Українитарішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020визнані такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), стаття13, частина 2 статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII(пункт 1 Рішення №1-р/2020).

У рішенні від 23.01.2020 Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема,статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII(пункт 1 Рішення №1-р/2020).

Пунктом 3 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020викладена юридична позиція щодо порядку виконання цьогоРішення, а саме: застосуванню підлягають положенняЗакону №1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIIIдля осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частинирішення від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд Українидійшов висновку, що стаття13, частина 2 статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону №1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першійстатті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

У пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованогостаттею 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Вирішуючи спір по суті, судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20, які відповідно до частини 5статті 242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З Єдиного держаного реєстру судових рішень судом встановлено, що повний текст рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №360/3611/20 зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.11.2021, рішення набрало законної сили 03.11.2021.

Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положенняЗакону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змінЗаконом №213-VIII.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону №1788-ХІІз урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, таЗаконом №1058-ІVз іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий у 50 років.

Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.

Суд зазначає, що обрані відповідачем у даному спорі мотиви прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписівстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на користь невладного суб`єкта приватної особи, тобто на користь позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 відхиляючи доводи скаржника, зазначила про те, що відповідно достатті 5 Закону №1058-IVдія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цимЗакономвизначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. АджеКонституція Українине передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачитизакономзаборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того,Закон №1788-ХІІбув прийнятий раніше заЗакон №1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 також вказала на те, що не погоджується з посиланням скаржника на абзац 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, відповідно до якого положенняЗакону №1788-ХІІзастосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинностіЗаконом №2148-VІІІмають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосуванняЗакону №1788-ХІІвідносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити ізЗакону №1788-ХІІвсі інші положення, чого зроблено не було.

При цьому, в постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що зміни доЗакону №1058-IV(зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесеноЗаконом №2148-VIII від 03.10.2017, тобто ранішеухвалення Конституційним Судом України рішення №1-р/2020 від 23.01.2020. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України раніше визнав неконституційним. При цьому рішення Конституційного Суду про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одногозаконуне тягне втрату чинності положеннями іншогозакону, який не був предметом конституційного контролю.

Отже, за змістом вказаної норми, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день, провідних професій на таких роботах, як, зокрема, контролери, зайняті на гарячих ділянках робіт у виробництві чорних металів, мають право на пенсію незалежно від віку, за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідностатті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII(далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогоПостановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005(далі Порядок № 22-1) встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком в т.ч. додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3,4до Положення).

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114Законута пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додаєрішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442«Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»(для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21.08.1992).

Відповідно до п.4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьоїстатті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Нормою Порядку № 637 (пункт 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також, суд звертає увагу, що частиною 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати і отримувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Судом встановлено, що позивач досягла необхідного 45 річного віку та має достатній пільговий стаж -7 років 6 місяців.

У матеріалах справи відсутні докази щодо наявного у позивачки 20-річного страхового стажу. Це унеможливлює для суду оцінку правильності його врахування при призначенні пенсії.

Отже, відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надана належна оцінка Довідці від 03.02.2025 №56, тому суд зобов`язує повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду та додаткових документів, які підтверджують пільговий стаж за період з 04.12.2013 по 12.06.2018 та з 26.01.2022 по 03.02.2025.

Отже, суд зазначає про передчасність вимоги про призначення та виплату пенсії. Висновки щодо призначення пенсії можуть бути зроблені відповідачем лише після повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2025 про призначення пенсії за віком з дотриманням вимог чинного законодавства та висновків суду.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

З урахуванням викладеного вище, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Частиною першоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першоюстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першоїстатті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною другоїстатті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першоюстатті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Згідно частини 1статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 № 046050022692 від 11.02.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.01.2025 по 03.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.01.2025 по 03.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, пров. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез