Decision № 128144838, 16.06.2025, Volyn Circuit Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4624/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні з 03 березня 2025 року перерахунку та виплати пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон №796-ХІІ) в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) (двоскладової формули при її обчисленні); зобов`язання здійснити з 03 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні).

Позовні обґрунтовані тим, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія) та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Вважає, що на нього розповсюджується дія статті 56 Закону №796-ХІІ, а тому обчислення розміру пенсії повинно здійснюватися шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (для чоловіків - 20 років). Однак ГУ ПФУ у Волинській області відмовило у здійсненні такого перерахунку пенсії.

Із вказаною відмовою позивач не погоджується, зазначивши, що йому пенсія призначена до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (тобто до 11 жовтня 2017 року), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV. Зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення таких змін.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.17-18). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що внесеними згідно із Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі Закон №2148-VIII) змінами умовою застосування пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ щодо виплати доплати за понаднормовий стаж є призначення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV (так звана двоскладова формула обчислення розміру пенсії). На час подання заяви про перерахунок пенсії правові підстави для встановлення надбавки за понаднормовий стаж згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ позивачу, пенсія якого призначена згідно з частиною першою статті 27 (а не на умовах частини другої), відсутні.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням норм Закону №796-ХІІ з 19 січня 2009 року. Ці обставини не є спірними та підтверджуються листом від 02 квітня 2025 року №4306-3091/Б-02/8-0300/25 (а.с.3), посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.11), рішенням від 26 лютого 2025 року №907600148185 (а.с.20).

Як видно з рішення про перерахунок пенсії від 26 лютого 2025 року №907600148185 (а.с.4), страховий стаж позивача становить 46 років 6 місяців 28 днів. Із змісту цього рішення також слідує, що пенсія розрахована відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV; при цьому встановлена доплата за понаднормовий стаж (за 11 років) відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV.

03 березня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із збільшенням на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції до 01 жовтня 2017 року.

Листом від 02 квітня 2025 року №4306-3091/Б-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області на заяву позивача повідомило, що пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, а не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Доплата до пенсії за віком за понаднормовий страховий стаж встановлена статтею 28 Закону №1058-IV, згідно з якою за кожен рік страхового стажу понад 35 років для чоловіків пенсія збільшується на 1 процент розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. З урахуванням цієї норми встановлено розмір доплати за 11 років понаднормового стажу, а підстави для здійснення перерахунку пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ відсутні (а.с.3).

Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

На час призначення позивачу пенсії (19 січня 2009 року) діяла редакція пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, згідно із якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв`язку із цими змінами Закон №796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Однак суд наголошує, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.

Позивач має страховий стаж понад 20 років. Пенсія йому призначена до внесення Законом №2148-VIII змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (стаття 58 Конституції України): закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 12 лютого 2019 року №5-р(I)/2019).

У рішенні від 26 січня 2011 року №1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України також зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori наступний закон скасовує попередній.

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 09 грудня 1999 року №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин (особа отримала право на застосування стосовно себе цього акта або його положень та фактично розпочала процес реалізації відповідного права). У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статті 27 Закону №1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Суд наголошує на тому, що держава гарантувала особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-ХІІ (редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку), таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Тож щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21, в якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду (від 23 жовтня 2019 року у справі №809/627/18, від 29 серпня 2022 року у справі №300/1390/19, від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21, від 10 січня 2024 року у справі №300/168/21 та ін.) про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 виснувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23, від 16 липня 2024 року у справі №460/14017/23, від 26 липня 2024 року у справі №460/11256/23, від 30 липня 2024 року у справі №460/14636/23, від 02 жовтня 2024 року у справі №460/6767/23, від 12 лютого 2025 року у справі № 380/26337/23 та ін.

Отже, застосовуючи наведені висновки Верховного Суду у справі №300/3435/21 до спірних відносин, які виникли у справі, яка розглядається, суд вважає, що позивач, має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, меж позовних вимог, на підставі наданих статтею 245 КАС України суду повноважень, позовні вимоги підлягають задоволення у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у проведенні з 03 березня 2025 року перерахунку та виплати пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року) та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 03 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років (такий спосіб захисту порушених прав позивача застосований Верховним Судом і у справі №300/3435/21).

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 03 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк