Decision № 128065444, 12.06.2025, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1367/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "КРИВИЙ РІГ ЦЕМЕНТ", м. Дніпро

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 179 341,65 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (далі - відповідач) грошові кошти у розмірі 179 341,65 грн, які складаються з наступних сум:

- 3% річних - 35 554,56 грн;

- інфляційні втрати - 143 787,09 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 31.03.2025 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 3 028,00 грн.

03.04.2025 від Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.04.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.

15.04.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов заява про застосування строків позовної давності.

18.04.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00292923/2020-001 від 30.03.2020, а саме в частині повноти та своєчасності розрахунків з оплати за користування вагонами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 залишено без змін, позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 655 319,88 грн., яку своєчасно не сплачено, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.

Позиція відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що нормами спеціального законодавства про залізничний транспорт встановлено обмежену відповідальність вантажовідправників, залізниці та вантажоодержувачів за договором перевезення - у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць України та окремими договорами. Понад встановлені граничні межі відповідальності вантажоодержувача за договором перевезення з вантажоодержувача не підлягають стягненню інфляційні втрати, річні відсотки та інші збитки. Отже, підстави для застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України у вигляді стягнення з Відповідача боргу, що виник в в`язку з неналежним виконанням умов договору перевезень, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми - відсутні.

Крім того, відповідач просить застосувати строки позовної давності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.06.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Кривий Ріг Цемент" (далі - Власник колії, ПрАТ "Кривий Ріг Цемент", Відповідач) укладено Договір № ПР/М-21-288/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент", яка примикає до станції Батуринська регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає через стрілку № 118 в парній горловині та через стрілку № 59 до колії № 15 в непарній горловині станції Батуринська регіональної філії "Придніпровська залізниця" і яка обслуговується власним локомотивом.

Межею під`їзної колії є сигнальні знаки Межа під`їзної колії, які встановлені:

- в парній горловині біля граничного стовпчика на відстані 53,88 метра від вістря пера стрілки № 118;

- в непарній горловині біля граничного стовпчика на відстані 50,03 метра від вістря пера стрілки № 59.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 22 887,42 погонних метрів (п. 2 Договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору подача вагонів на під`їзну колію виконується за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передаються відповідальним працівником станції за телефоном відповідальному працівнику Власника колії, не пізніше, ніж за 2,0 години до подавання вагонів з реєстрацією в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

Згідно з п. 6 Договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з сортувальних колій № 12, 13, 14, 15 станції Батуринська, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами в технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.

За умовами п. 7 Договору максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається Власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей), по вазі не більше 5000 тонн.

Пунктом 8 Договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання Власник колії повідомляє Залізницю. Повідомлення передає відповідальний працівник Власника колії відповідальному працівнику станції Батуринська за телефоном не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів, з подальшим наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці (п. 11 Договору).

За умовами п. 12 Договору для під`їзної колії встановлюється термін перебування на ній вагонів - 9,0 год.

Відстань для нарахування збору за забирання вагонів з виставочних колій № 16, 17 станції Заводська Власника колії 2,132 км в обидва кінці, у т.ч. 0,1006 км на балансі Залізниці (п. 14 Договору).

Відповідно до п. 15 Договору Власник колії сплачує Залізниці:

- плату за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- збір за забирання вагонів згідно зі Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) по ставкам таблиць № 1 і № 2 розділу 3;

- за зберігання вантажів у вагонах згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку за 2021 рік у розмірі 104 490,75 грн. за рік без ПДВ.

Списання здійснюється з особового рахунку Власника колії. За наступний рік витрати на утримання смуги відведення стягуються одноразово у першій декаді січня.

Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення Залізниця письмово повідомляє Власника колії із вказанням суми витрат, дати введення її в дію та проводить розрахунок.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 16 Договору передбачено, що Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів, навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У п. 19 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.07.2021 до 30.06.2026 включно.

Крім того, відповідно до повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00292923/2020-001 від 30.03.2020 АТ "Українська залізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення цього Договору.

Таким чином, 30.03.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" укладено Договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір про надання послуг).

Відповідно до п. 12.1. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.

Пунктом 1.1. цього Договору визначено, що предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.1.4 Договору передбачено обов`язок Замовника сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору до обов`язків замовника, Відповідача у справі, віднесено зокрема підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.

Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати:

- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;

- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;

- плати за використання власних вагонів Перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;

- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;

- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;

- пені.

Згідно з пунктом 5.1 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.

Отже, оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання ним накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.

Звідси ненадання Відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений Договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.

В серпні 2022 року Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця, Позивач, Перевізник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Кривий Ріг Цемент (далі - ПрАТ Кривий Ріг Цемент, Відповідач, платник) про стягнення 655319,88грн. плати за користування спірними вагонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 по справі №904/2324/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 655319,88грн. плати за користування спірними вагонами,

В ході розгляду даної справи судами встановлено факт затримки вагонів з вини Відповідача та факт правомірного нарахування позивачем відповідачу за весь період затримки плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№21039004, 21039006,22039007,07049008, 18049010, 19049011, 16049009 у розмірі 655319,88грн. з ПДВ

Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідачем 31.01.2024 було перераховано на рахунок залізниці грошові кошти у сумі 655319,88грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1611.

Оскільки Відповідач не визнав суми, що були нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, відмовився їх сплачувати, про що зазначив у зауваженнях до них, то відповідно до п. 2.1.7 Договору через два робочі дні після складення цих документів і пред`явлення на підпис, грошове зобов`язання Відповідача є простроченим, і з цього дня починається облік часу прострочення.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені в судовому рішенні у справі №904/2324/22 не підлягають доказуванню в даній справі.

Зі змісту винесених по справі №904/2324/22 рішень слідує, що Відповідач, не маючи належних підстав, проставив заперечення на відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№21039004, 21039006, 22039007, 07049008, 18049010, 19049011, 16049009, чим у свою чергу, унеможливив списання залізницею належних їй коштів (655319,88 грн.) у строк, визначений Договором (не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами)).

Позивач стверджує, що неправомірні дії Відповідача призвели до порушення з його боку строку виконання грошового зобов`язання по Договору, а тому він має сплатити Позивачу 3% річних (35554,56 грн.) та інфляційні втрати (143787,09грн.).

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною другою цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту частини першої статті 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 по справі №904/2324/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 655319,88грн. плати за користування спірними вагонами.

Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідачем Платіжною інструкцією №1611 від 31.01.2024 року було перераховано на рахунок Позивача кошти в сумі 655 319, 88 грн плати за користування вагонами.

Позивач нарахував (по кожній відомості плати за користування вагонами та накопичувальній картці окремо) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 35 554,56 грн за період з 23.03.2022 по 30.01.2024 та інфляційні збитки у розмірі 143 787,09 грн за період з квітня 2022 по січень 2024.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних та інфляційних встрт судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період прострочення виконання зобов`язання.

Так, укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення №45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 передбачений обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (пункт 2.1.4. договору).

Згідно з умовами пункту 2.1.7 зазначеного договору замовник зобов`язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.

Відповідно до пункту 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення №45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Проте договором не визначено строк виконання відповідачем обов`язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг.

Порядок оплати належних залізниці платежів передбачений Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) (далі Правила, Правила розрахунків за перевезення вантажів).

Так, пунктом 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг (пункт 2.5. Правил).

Відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з пунктом 2.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Отже, Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов`язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом (457-98-п) порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Обставини, встановлені судом у справі № 904/2324/22, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами. Тому, стягнення вказаних платежів здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.

За усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 904/2543/22, 18.09.2020 у справі № 908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними й допустимими доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

При цьому настання строку виконання зобов`язання з оплати послуг не входить до предмета доказування, що пояснюється особливостями нормативного регулювання оплати послуг залізниці.

За вказаних обставин, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов`язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов`язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі № 904/2324/22, яке набрало законної сили 30.11.2023 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/256/24).

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки обов`язок з оплати спірних сум виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22, обґрунтованим періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 01.12.2023 по 30.012024.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що прострочення відповідача існувало в період з 01.12.2023 (наступний день після набрання рішенням суду у справі № 904/2324/22 законної сили) до 30.01.2024.2024 (день, що передує дню оплати - 31.01.2024).

Так, на суму боргу 655 319,88 грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 01.12.2023 по 30.01.2024 у розмірі 3 281,16 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 32 273,40 грн слід відмовити.

Здійснюючи перевірку розрахунків інфляційних втрат, суд враховує формулу, наведену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Судом встановлено, що прострочення виконання зобов`язання виникає з 01.12.2023, остаточний розрахунок проведено 31.01.2024.

Так, на суму боргу 655 319,88 грн підлягають нарахуванню та стягненню інфляційних втрат за період прострочки з грудня 2023 по січень 2024 у розмірі 7 226,87 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 136 560,22 грн слід відмовити.

Щодо строків позовної давності.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

У рішеннях від 20.09.2011 (справа ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), від 22.10.1996 (справа "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства") вказано, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Позовна давність, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором становить один рік.

Суд зазначає, що вимоги про стягнення грошових коштів передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі №127/15672/16-ц та від 24.04.2024 по справі № 657/1024/16-ц).

Отже, строк позовної давності у даному спорі становить не один рік, як помилково стверджує відповідач, а три роки.

Таким чином, якщо період нарахування 3% річних та інфляційних втрат у даній справі розпочинається з грудня 2023 року, то трирічний строк позовної давності спливає у грудні 2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі було подано 25.03.2025, тобто в межах визначеного законодавством трирічного строку.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягають 3% річних та інфляційні втрати.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 177,42 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15а, код ЄДРПОУ 00292923) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 3% річних у розмірі 3 281,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 226,87 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 177,42 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 12.06.2025.

Суддя В.Г. Бєлік