Decision № 128038697, 10.06.2025, Frunzenskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 635/1754/25

Провадження № 2/645/1714/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.,

за участю секретаря судових засіданьФедоровської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в 635/1754/25 за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором №2464752 від 12.01.2021 року в загальному розмірі 5062,06 грн. з яких: 2311 грн. сума основної заборгованості та 2751,06 грн. заборгованість за відсотками.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне, що 12 січня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2464752, за яким ТОВ «Мілоан» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит урозмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.

ТОВ «Мілоан» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг у розмірі5062 гривень 06 коп.

13 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №07Т. За умовами якого до ТОВ «ДіджиФінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором про споживчий кредит № 2464752 від 16 травня 2021року.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість, тому ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося з цим позовом до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Відповідно до автоматичного розподілу вищезазначена цивільна справа 10.04.2025 року була передана судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Федоровій О.В.

Ухвалою Фрунзенського районного суду Харківської області від 11 квітня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи

У судове засідання представник позивача не з`явився, 14.04.2025 року через систему Електронний суд подав клопотання в якому просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими конвертами з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, зареєстрованого місця проживання та за закінченням терміну зберігання. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростовував доводи позивача. Своїм правом на відзив на позов відповідач не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положеньст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи одночасне існування умов, передбачених ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд вирішив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, в регламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

Згідно ізстаттею 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного

Судом встановлено, що 12 січня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклав з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит № 2464752, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 30 днів, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами (а.с.25-30).

ТОВ «Мілоан» виконав своє грошове зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Вказана обставина підтверджується копією платіжного доручення № 37457528 від 12 січня 2021 року (а.с.32).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК Українипозичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає чи зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 та ч.6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що нього виникла заборгованість у сумі 5062 грн. 06 коп., що складається: з заборгованості за тілом кредиту 2311 грн., заборгованості за відсотками 2751 гр. 06 коп.

13 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклав з ТОВ «Діджи Фінанс» договір факторингу №07Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язався відступити на користь «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників за кредитними договорами, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату та на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги, яке мав до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №2464752 від 12 січня 2021 року. Дана обставина підтверджується Витягом з додатку до договору факторингу №07Т від 13 вересня 2021 року (а.с.20).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 5062 грн. 06 коп.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З квитанції№ 2464752 від 28 лютого 2025 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Діджи Фінанс» сплатив судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок. Пред`явлений позов задоволений. Тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснювало АБ «Анастасії Міньковської» на підставі договору про надання правової допомоги №01/11 від 12 лютого 2025 року .

Відповідно до п.1 додаткової угоди №2464752 до договору про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та АБ «Анастасії Міньковської», останнє взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 (а.с.31).

Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) ТОВ «Діджи Фінанс» поніс витрати на оплату правової допомоги у розмірі 4000 гривень(а.с.16).

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає необхідним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. покласти на відповідача. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279, 280-281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5062,06 (п`ять тисяч шістдесят дві) гривні 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07405 Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд 243-А, а/с 897;

відповідач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстраціїпроживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 10.06.2025.

Суддя О.В.Федорова