Decision № 127402006, 16.05.2025, Kharkiv Circuit Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 травня 2025 р. справа № 520/7994/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тараса Сніжинського про закінчення виконавчого провадження ВП №76903268 від 13 березня 2025 року визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ст. 287 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Біленського О.О. з 02.05.2025 по 16.05.2025 у відпустці.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі за №520/3879/24. 23.01.2025 старшим державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України Тарасом Сніжинським винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76903268. 27.03.2025 засобами поштового зв`язку я отримав від відповідача копію постанови старшого державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Тараса Сніжинського про закінчення виконавчого провадження ВП №76903268 з огляду на фактичне виконання у повному обсязі рішення суду. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 встановлено відповідачу строк до 30.04.2025 для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язано відповідача надати до суду до 30.04.2025 належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №76903268.

Згідно з приписами п. 12 та п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції, ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 21.04.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №76903268 суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №520/3879/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Вищого антикорупційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 31 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривні.

Зобов`язано Вищий антикорупційний суд провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року 3028,00 гривні.

Зобов?язано Вищий антикорупційний суд провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028,00 гривні, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

20.06.2024 Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист щодо зобов`язання Вищого антикорупційного суду провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року 3028,00 гривні.

23.01.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.В. відкрито виконавче провадження ВП №76903268 за виконавчим листом №520/13656/24, виданим Харківським окружним адміністративним судом 20.06.2024.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.В. від 13.03.2025 закінчено виконавче провадження ВП №76903268 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

В постанові зазначено, що листом від 06.02.2025 за №03.10-05/36/2025 Вищий антикорупційний суд повідомив про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач вважає постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тараса Сніжинського про закінчення виконавчого провадження ВП №76903268 від 13.03.2025 протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 за №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 вказаного Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Нормами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як встановлено судом вище, в рамках виконавчого провадження ВП №76903268 з примусового виконання виконавчого листа по справі №520/3879/24 на боржника - Вищий антикорупційний суд покладалось зобов`язання провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року 3028,00 гривні.

Листом від 06.02.2025 за №03.10-05/36/2025 Вищий антикорупційний суд повідомив державного виконавця про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.

У суду відсутні підстави вважати інформацію, викладену Вищим антикорупційним судом у листі від 06.02.2025 за №03.10-05/36/2025, недостовірною.

Суд зазначає, що доведення невиконання судового рішення у повному обсязі включає підтвердження факту, що відповідач не виконав всі зобов`язання, які були визначені судом в його рішенні. Це може включати неповноцінне виконання, неповне виконання або повне невиконання зобов`язань.

Разом із тим, документи, що підтверджують факт невиконання або неповного виконання Вищим антикорупційним судом зобов`язань щодо нарахування суддівської винагороди матеріали справи не містять.

Надані позивачем розрахункові листи за квітень - грудень 2024 року, січень - березень 2025 року про виплачену за вказаний період суддівську винагороду не свідчать про не проведення нарахування ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року 3028,00 гривні.

В межах виконавчого провадження №76903268 відповідачем не здійснювалось примусове виконання рішення суду від 20.06.2024 у справі №520/3879/24 в частині зобов`язання Вищого антикорупційного суду провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028,00 гривні, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження, у зв`язку з чим підстави для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.