Decision № 127401842, 16.05.2025, Ternopil Circuit Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2097/25

16 травня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунку пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 959130154040 від 03.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 04.10.2023 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до 03.10.2023 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). З 04.10.2023 позивачу призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Позивач вказує, що має право на пенсію з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2020-2022 роки), які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, посилаючись на частину другу статті 40 Закону №1058-IV, оскільки має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої cтатті 45 Закону №1058-IV, однак отримав відмову від відповідача.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відзиву на позовну заяву не подано.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області до суду скеровано пояснення у яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача зазначає, що після досягнення пенсійного віку, на підставі заяви від 04.10.2023 та доданих до неї документів, позивача переведено на пенсію за віком з 04.10.2023 за нормами Закону № 1058-ІV. При переведенні застосований проіндексований показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2014-2016 роки, як і передбачено чинним законодавством.

Страховий стаж зарахований по 31.12.2020, становить 38 років 10 місяців 10 днів. Його індивідуальний коефіцієнт - 0,38833 (38 років х 12 міс.) + 10 міс. ) / 1200 х 1). Вказує, що середньомісячна заробітна плата визначена за період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.08.2016 за даними реєстру застрахованих осіб, її коефіцієнт становить 1,02544, відповідно, середньомісячний розмір - 7593,41 грн. (1,2544 х 7405,03 грн. - проіндексований середній показник заробітку за 2014-2016 роки). Таким чином, враховуючи зазначене, основний розмір пенсії, визначений урахуванням страхового стажу та середньомісячної заробітної плати, становить 2948,75 грн. (0,38833 х 7593,41 грн.), до нього встановлена доплата за 3 роки понаднормового стажу, що визначена у відсотках від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі 62,79 грн. (2093,00 грн. х 3%). Отже, загальний розмір пенсії з 04.10.2023 становить 3011,54 грн. (2948,75 грн. + 62,79 грн.).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1 з 01.09.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підстав поданої заяви, з 04.10.2023 позивачу призначено пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

26.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, уповноваженим розглянути заяву позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням про відмову перерахунку пенсії, виданого відділом перерахунку пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 959130154040 від 03.04.2025 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії і застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Не погоджуючись з такими діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

За правилами статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Судом встановлено, що позивачу з 01.09.2016 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тому, зі змісту наведених норм слідує, що призначення позивачу пенсії за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" не входило до правового регулювання Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Таким чином, отримуючи пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення" позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тому, призначення позивачеві з 04.10.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є призначенням пенсії вперше.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, частиною першою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

У той же час, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, якщо має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Отже, враховуючи, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.10.2023 є призначенням вперше.

Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області мало призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати мав враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі №520/6808/17, від 18.01.2019 у справі №577/5237/16-а, від 31.01.2019 у справі №639/2751/17 та від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, востаннє у постанові від 11.03.2025 у справі №560/15252/23.

У даних спірних правовідносинах позивачу 04.10.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Тому, це не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, тобто позивачу призначена інша пенсія за іншим законом, а тому при обчисленні розміру пенсійної виплати мав враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, застосувавши інший вид показника середньої заробітної плати при переході на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.

Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд відхиляє як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Натомість, суд стверджує, що в даному випадку пенсія за віком на підставі Закону №1058-ІV буде вважатися такою, що призначена 04.10.2023 позивачу вперше, так як до призначення цієї пенсії позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ.

За таких обставин, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача критеріям правомірності згідно з частиною другою статті 2 КАС України та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 04.10.2023 здійснити перерахунок пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату позивачу пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), то така до задоволення не підлягає з огляду на те, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яким і здійснюються пенсійні виплати позивачу.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визначений засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності лише як орган, який уповноважений розглянути заяву позивача, однак не наділений повноваженнями здійснювати виплату пенсії позивачу, що свідчить про неможливість покладення такого обов`язку судом.

У той же час, позовна заява не містить позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в цій частині. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що така виплата не буде проводитися після здійснення відповідного перерахнку на підставі цього рішення, відтак у задоволені позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При частковому задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа пропорційно до задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн., а отже, судові витрати на суму 484,48 грн підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №959130154040 від 03.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 04.10.2023 пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, із урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 травня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 14035769);

третя особа:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009 код ЄДРПОУ 21108013) .

Головуючий суддя Грицюк Р.П.