№ 127293930, 13.05.2025, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа №461/3609/25

Провадження №3/461/1429/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - DAUGAVPILS, місце роботи - тимчасово не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 , (зі слів гр.), паспорт НОМЕР_1 від 19.02.2024 виданий PMLP RIGAS 1. NODALA,

за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,

встановив:

06.04.2025 року близько 21:59 год. в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор», пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, прибув транспортний засіб марка «NISSAN» модель «X-TRAIL SPORT» р/н НОМЕР_2 під керуванням гр. Латвійської Республіки ОСОБА_1 , який слідував з РП в Україну та перемішував даний транспортний засіб в якості гуманітарної допомоги, отримувачем якого є ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРЛИНА СТЕПУ" (код ЄДРПОУ 33927020). В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про цей транспортний засіб та особу, яка слідувала у ньому, в АСМО «Центр» спрацювала АСАУР: код 000-2 По особі IVANOVSSERGEJS є орієнтування, Інформація про орієнтування станом на 06.04.2025. Проведеною перевіркою у відповідності до інформації електронних баз даних АСМО «Центр» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Департаменту митної справи Держмитслужби з`ясовано, що гр. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб:

- 28.07.2023 року о 14:01 год., автомобіль марки «KIA» модель «SORENTO» р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , через митний пост "Шегині-Медика" Львівської митниці.

Станом на 06.04.2025р. в АСМО «Центр» та Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби відсутня інформація щодо вивезення автомобіля марки «KIA» модель «SORENTO» р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 за межі митної території України.

На момент перетину кордону 06.04.2025 року гр. Латвійської Республіки IVANOVSSERGEJS відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МКУ, не надав та з повідомленням, у відповідності до ст.192 МКУ до найближчого органу доходів та зборів про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили) не звертався.

Таким чином гр. Латвійської Республіки ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення автомобіля марки «KIA» модель «SORENTO» р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи, зокрема особистим підписом IVANOVS SERGEJS у протоколі.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також визначені строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи за встановленою процедурою, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Крім того, враховую, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Також, ухвалюючи рішення щодо можливості розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, враховую висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24), згідно яких питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначенийзаконом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначеністаттею 245 КУпАП, недотримання суддею встановленихКУпАПправил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цьогоКодексущодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Частиною 6ст. 481 МК України,передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

За вчинення правопорушення передбаченого ч. 6ст. 481 МК Українипередбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1ст. 458 МК України,порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до вимогст. 495 МК України,доказамиу справіпро порушеннямитних правил є будь-якіфактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутністьпорушення митних правил, винність особи у його вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі данівстановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6,7, 8 ст. 380 Митного кодексу України,тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно зУКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділуXцього Кодексу.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно зУКТ ЗЕДта причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділуХцього Кодексу.

Транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно зУКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділуXцього Кодексу.

Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно зУКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно зУКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.

Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно ст. 108 Митного кодексу України, строк тимчасовоговвезення товаріввстановлюється митниморганом укожному конкретномувипадку,але неповинен перевищуватитрьох роківз датипоміщення товаріву митнийрежим тимчасовоговвезення. Строктимчасового ввезеннятранспортних засобівкомерційного призначеннявстановлюється митниморганом зурахуванням того,що цітранспортні засобиповинні бутививезені замежі митноїтериторії Українипісля закінченнятранспортних операцій,для якихвони буливвезені. Зурахуванням метиввезення товарівта/аботранспортних засобівкомерційного призначення,особливостей транспортнихоперацій таінших обставинпопередньо встановленийстрок тимчасовоговвезення товаріввідповідно дочастини першоїцієї статтіта/аботранспортних засобівкомерційного призначеннявідповідно дочастини другоїцієї статтіза письмовоюзаявою власникацих товарів,транспортних засобівкомерційного призначенняабо уповноваженоїним особиможе бутипродовжений відповідниммитним органом.У разівідмови упродовженні строкутимчасового ввезеннямитний органзобов`язаний невідкладнописьмово абов електроннійформі повідомитиособі,яка звернуласяіз заявоюпро продовженнястроку тимчасовоговвезення,про причинита підставитакої відмови. Якщотовари,поміщені умитний режимтимчасового ввезення,не можутьбути своєчасновивезені замежі митноїтериторії Українивнаслідок накладенняна нихарешту (завинятком арештувнаслідок позовівприватних осіб)або вилученняу справіпро порушеннямитних правил,перебіг строкутимчасового ввезеннязупиняється начас такогоарешту (вилучення). Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених устатті 192цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.

Статтею 460 Митного кодексу Українивизначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числістаттею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченоїМитним кодексом України.

Встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а саме останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб,що підтверджуєтьсяпротоколом пропорушення митнихправил №0529/UA209000/2025від 06.04.2025року,витягами зінформаційних системмитного органу(АСМО«Інспектор» таЄАІС ДМСУ);копією деклараціїпро переліктоварів,що визнаютьсягуманітарною допомогоюз долученимидо неїдокументами щодотранспортного засобу;копіями паспорта IVANOVSSERGEJS та контрольного талону; доповідною запискою представника митного органу щодо виявлення фактів наведених у протоколі.

Наведені докази встановлюють факт ввезення зазначеного вище транспортного засобу на територію України, митний режим ввезення та відсутність даних про його своєчасне вивезення.

Оцінюючи наведені у письмових поясненнях доводи ОСОБА_1 щодо передачі транспортного засобу представнику військової частини, виходжу з того, що вказаний факт не підтверджений жодним доказом чи документом. При цьому, транспортний засіб був ввезений на територію України ще у липні 2023 року, тобто ОСОБА_1 мав достатньочасу аби надати митному органу відповідні підтверджуючі документи. Крім того, після складання протоколу ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження фактів та обставин наведених у поясненнях. З огляду на зазначене, судом відхиляються наведені доводи ОСОБА_1 , як обставини, що ставлять під сумнів факт вчинення порушення митних правил.

У свою чергу, ОСОБА_1 , будучи особою яка ввезла транспортний засіб, тобто обізнаним про факт ввезення автомобіля та наявність відповідного зобов`язання, жодних доказів, заяв чи клопотань до суду чи митного органу не подав. Відомості про наявність обставин, які виключають адміністративну відповідальність у матеріалах справи відсутні, до митного органу ОСОБА_1 з приводу ввезення або вивезення транспортного засобу, у встановленому законом порядку не звертався.

Водночас, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як і не встановлено обставин дії непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу.

Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України доведена належним чином.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи даних про його фактичні доходи та можливість виконати стягнення у виді штрафу, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є безпосереднім предметом правопорушення.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 40-1КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 458, 459, 461, 481, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO» р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .

Стягнути з громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький