Decision № 126806416, 22.04.2025, Hlobynskyi Raion Court of Poltava Oblast

Справа № 527/964/25

провадження 2-о/527/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

представника заінтересованої особи Міністерства юстиції України - Мазур О.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине заяву ОСОБА_1 про встановлення факту вимушеного переселення, за участю заінтересованих осіб: Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2025 року заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту вимушеного переселення.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, до початку бойових дій була зареєстрована та володіла нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, яка розпочалася у лютому 2022 року, була вимушена переселитися до смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області, де вона зареєструвалася як вимушена переселенка за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок збройної агресії російської федерації неюбуло втрачене нерухоме майно внаслідок активних обстрілів та окупації ворогом м. Сєвєродонецька. Встановлення даного факту їйнеобхідно для визначення їїстатусу, як особи, на яку поширюється дія Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (жертви - потерпілого від міжнародного збройного конфлікту), оскільки саме в результаті збройної агресії рф, вонабулавимушена переселитисяз територіїм. Сєвєродонецька Луганської області задля уникнення загрози життю та здоров`ю. Також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між їївимушеним переселенням із зони проведення бойових дій та військовою агресією рф, захист їїпорушених прав та подальше стягнення матеріальної компенсації за пошкодження та втрату їїнерухомогомайна,неможливе безвстановлення фактувимушеного переселення.

Посилаючись на викладене, заявник просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт її вимушеного переселення починаючи від 22.09.2022 року з місця її постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у якості тимчасово переселеної особи до АДРЕСА_3 , яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та проведення ворогом активних обстрілів окупації міста Сєвєродонецьк.

10 квітня 2025 року представник заінтересованої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О. направила пояснення, у яких прохала суд врахувати вказані пояснення та ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Заявник в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи у її відсутність.

Представник заінтересованої особи Міністерства юстиції України Мазур О.О. в судовому засіданні при прийнятті рішення покладалась на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи та дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 . Також є власником житлового будинку з надвірними побудовами, спільна часткова власність, розмір частки 58100, за адресою: АДРЕСА_5 а, в якому зареєстрована та проживала (а.с. 6,7).

Як вбачається з довідки від 22.09.2022 №1607-5002158787 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Відповідно до частини 3 статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У справі що розглядається: факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню; наслідком саме збройної агресії російської федерації стала окупація частини території України, яка засуджена як на національному рівні, так і міжнародною спільнотою; метою встановлення факту вимушеного переселення з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров`ю, свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме у результаті збройної агресії російської федерації є визначення статусу заявника як особи, що перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 03 липня 1954 року, з відповідними правовими наслідками.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду (справа № 207/1523/22, провадження № 61-1705св23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» затверджено порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Встановлена Постановою форма довідки не передбачає внесення відомостей про причину переміщення особи з місця свого постійного проживання.

Положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» порядок підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України не передбачено, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення, якщо від цього юридичного факту у цієї особи виникають, змінюються або припиняються певні правовідносини.

Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,затвердженого наказомМіністерства розвиткугромад татериторій Українивід 28.02.2025року №376,Сєверодонецька міськатериторіальна громадаЛуганської областіз 25.06.2022є тимчасовоокупованою РосійськоюФедерацією територієюУкраїни.

Судом встановлено, що причиною внутрішнього переміщення заявниці з постійного місця проживання до іншого тимчасового місця проживання на території України (смт. Градизьк Кременчуцького району Полтавської області), є саме збройна агресія російської федерації проти України та тимчасова окупація частини Луганської області, отже заява в цій частині є обґрунтованою, оскільки встановлення вказаних фактів має для заявника юридичне значення та від цього залежать її права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а юридичний факт встановленню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт вимушеного переселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , починаючи з 22.09.2022 з місця її постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у якості тимчасово переселеної особи до АДРЕСА_3 , яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та проведення ворогом активних обстрілів та окупації міста Сєвєродонецьк.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 );

заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ: 37567866), Міністерство юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя Т. В. Левицька