Decision № 126056437, 12.03.2025, Kobeliatskyi Raion Court of Poltava Oblast

532/2332/24

2/532/131/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Салівон В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві прохали суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3794770 від 04.07.2023 року в розмірі 11900,00 гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2024 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.58-59).

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Дудченко К.В. подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та прохала задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

28 листопада 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Салівон В.І. подав заяву про визнання позову в повному обсязі та прохав вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України. Розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Відповідач є військовослужбовцем та проходить лікування після отриманого поранення, а тому не має можливості з`явитися в судове засідання за станом здоров`я.

03 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Салівон В.І. подав заяву про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки 02.01.2025 року відповідачем погашено заборгованість за кредитним договором № 3794770 від 04.07.2023 року в розмірі 11900,00 гривень. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача прохав компенсувати понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за рахунок держави в порядку, встановленому КМУ, оскільки відповідач є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій та звільнений від сплати судового збору згідно пунктів 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що на підставі анкети-опитувальника 04 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено договір № 3794770 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, умовами якого передбачено, що Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с.22-31,36).

Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства (п. 1.1 Договору).

Відповідно до положень пунктів 9.3, 9.7, 9.9 Договору, він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами), в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в Договорі.

Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.

Підписуючи цей Договір, клієнт підтверджує, що:

-перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування;

-він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Лінеура Україна», (далі - Правила), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися;

-дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не впливають на зобов`язання Клієнта, передбачені цим Договором.

Договір № 3794770 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.07.2023 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С342 (а.с.31,40).

Також до позовної заяви долучено Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3794770 від 04.07.2023 року, Паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С342 (а.с.32-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3,6,7,8,12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Викладене вище узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.

Підписавши договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3794770 від 04.07.2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 засвідчив, що він погодився на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в цьому договорі. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Таким чином, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3794770 від 04.07.2023 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 1.2, 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів.

Відповідно до пп. 1.4.1, 1.4.2 п. 1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: - стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; - знижена процентна ставка становить 1,30 % в день.

Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

До періоду розрахунку процентів не включається день надання кредиту, проте включається день сплати процентів та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2 Договору).

Розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 2.1, 2.2 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору.

Дати надання кредиту: 04.07.2023 або 05.07.2023.

Відповідно до п. 2.5 Договору, кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

04.07.2023 року 22:38:07 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року було перераховано кошти на суму 10001,00 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 259096772 (а.с.38).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 21.02.2024 року, за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3794770 від 04.07.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 11900,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1900,00 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 05.07.2023 по 17.07.2023 (а.с.39).

21 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 21/02/2024, згідно пункту 1.1 якого, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с.42-47,49).

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 3794770 від 04.07.2023 року в розмірі 11900,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1900,00 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.48).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» станом на 21.02.2024 року підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

Разом з тим, судом встановлено, що після звернення позивача до суду (10 жовтня 2024 року) відповідач здійснив сплату заборгованості в сумі 11900,00 гривень 02 січня 2025 року та на цей час заборгованість відсутня (а.с.87).

У зв`язку з цим представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Салівоном В.І. було подано заяву про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, в зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не в припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року по справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року по справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року по справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) та від 23 грудня 2020 року по справі № 522/8782/16-ц (провадження №61-21649св19).

Відтак, сплата відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3794770 від 04.07.2023 року після пред`явлення ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» позову до нього не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження в справі та відмовляє відповідачу в цьому клопотанні.

Враховуючи відсутність боргових зобов`язань відповідача перед позивачем на час розгляду справи, в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 11900,00 гривень необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині 6 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (а.с.53).

З копії посвідчення серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 21 березня 2018 року, постановленого за результатами касаційного розгляду справи № 2-3901/08-ц (провадження № 61-2127св18), який неодноразово підтверджений Верховним Судом в інших справах, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» поширюється на учасників бойових дій при їх зверненні до суду в зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне компенсувати позивачу сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422,40 гривень за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3794770 від 04.07.2023 року в розмірі 11900,00 гривень - відмовити.

Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя