Decision № 126043684, 11.03.2025, Kobeliatskyi Raion Court of Poltava Oblast

532/25/25

2/532/314/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

учасники справи:

позивач: Полтавська обласна прокуратура, представник Полонська С. О.,

відповідачі: Кобеляцька міська рада, ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро»,

треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кобеляки в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської територіальної громади, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Кобеляцької міської ради, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро», треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» про визнання недійним рішенням, договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації та повернення до комунальної власності земельної ділянки природно-заповідного фонду,

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2025 року до суду звернувся керівник Полтавської обласної прокуратури Гладій Є. з позовом до Кобеляцької міської ради, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро» про визнання недійсним рішення, договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації та повернення до комунальної власності земельної ділянки природно-заповідного фонду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кобеляцькою міською радою, попри вимоги природоохоронного законодавства, з перевищенням повноважень надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства. На підставі розробленого проекту землеустрою проведено державну реєстрацію в Державному земельну кадастрі земельної ділянки площею 2 га та присвоєно їй кадастровий номер 5321885400:00:007:0198 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Відразу після реєстрації права власності ОСОБА_1 передав згадану ділянку в оренду ТОВ «Вівадо Агро». Водночас спірна земельна ділянка розташована в межах РЛП «Нижньоворсклянський», що згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду та унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Не зважаючи на те, що Кобеляцька міська рада віднесла належність вказаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, ця обставина не має правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташована в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , проте з огляду на законодавство вона не може перебувати у приватній власності з виникненням приватного володільця, тому права територіальної громади на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у комунальну власність.

Рішення Кобеляцької міської ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано безоплатно у власність земельну ділянку також не відповідає вимогам земельного законодавства, а тому його має бути визнано незаконним та скасовано на підставі ст. 21 Цивільного кодексу України.

Також, оскільки право власності на спірну ділянку належить територіальній громаді, укладати договір оренди землі може лише законний власник майна. У договорі оренди вказано на відсутність обставин, які б перешкоджали вчиненню правочину та які обмежують можливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що підтверджує статус зазначеної ділянки як обмежено обороноздатної і такої, що не може бути предметом договору оренди.

З огляду на викладене, враховуючи недотримання вимог законодавства при укладанні договору оренди та внесенні змін до нього, а також його спрямованість на перешкоджанню законному власнику ділянки в реалізації права власності, наявні підстави для усунення Кобеляцькій міській територіальній громаді перешкод у користуванні ділянкою шляхом визнання договору оренди недійсним.

Таким чином, керівник Полтавської обласної прокуратури Гладій Є. прохав суд: 1) визнати недійсним рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 17 від 19.11.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , 2) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Рустамяна Е.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12.2022 № 65825483 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 та припинити його право власності на неї; 3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 від 26.01.2023, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІВАДО АГРО»; 4) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Рустамяна Е.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.02.2023 № 66356701 і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «ВІВАДО АГРО» та припинити право оренди ТОВ «ВІВАДО АГРО» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198; 5) зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність на користь Кобеляцької міської територіальної громади земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198; 6) зобов`язати ТОВ «ВІВАДО АГРО» повернути з незаконного користування у комунальну власність на користь Кобеляцької міської територіальної громади земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198; 7) визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 5321885400:00:007:0198, дата державної реєстрації 25.10.2021, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру; 8) стягнути судові витрати з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 06 січня 2025 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 січня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача прокурор Полонська С. О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала задовольнити.

Представник Державної екологічної інспекції Центрального округу Прибєг Д. А. надала до суду заяву, в якій прохала розгляд справи проводити за відсутності представника Державної екологічної інспекції Центрального округу, задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Вівадо Агро», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву про визнання позову, розгляд справи прохав провести без його участі.

Представник третьої особи, РЛП «Нижньоворськлянський» Шуліка О. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Представник третьої особи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням десятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області №3 від 18.06.2021 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність орієнтованою площею 2 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (а. с. 39).

Також судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) за межами населених пунктів на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області виготовлений ТОВ «Полтавська експерта землевпорядна компанія» на замовлення ОСОБА_1 у 2021 році (а. с. 38-45).

Згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (а. с. 38).

Рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області №17 від 19.11.2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. Передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 площею 2 га на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства (а. с. 37).

15.12.2022 року державним виконавцем виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Рустамяном Е. Т. зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 48743556 (а. с. 36).

Судом встановлено, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог законодавства з огляду на таке.

Усі землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, перелік яких наведений у статті 19 Земельного кодексу України (далі ЗК України), з яких виокремлено зокрема: а) землі сільськогосподарського призначення; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року у справі № 911/3306/17 вказував, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршує екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

Кожен правовий режим окремої категорії земель передбачає ті чи інші обмеження, обтяження, вимоги і правила щодо використання земельних ділянок, які встановлюються для забезпечення раціонального та ефективного використання земель на основі урахування їх природних особливостей, якісних характеристик, місця розташування тощо.

Землі природно-заповідного фонду є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання, відповідно до ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

На відміну від земель сільськогосподарського призначення, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки якостей землі, а й природних якостей об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що регіональні ландшафтні парки включаються до земель природно-заповідного фонду.

Судом встановлено, що рішенням Полтавської обласної ради від 24 грудня 2002 року «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» організовано регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів загальною площею 23200 га з урахуванням площі ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Лучківський» (1620 га) без ліквідації його статусу та категорії, а також встановленого заповідного режиму та оголошено заказниками та пам`яткою природи місцевого значення території та об`єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення (а. с. 60).

Відповідно до Положення про регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський», затвердженого в новій редакції Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації № 3 від 26.05.2021 року (далі Положення) РЛП «Нижньоворсклянський» є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення (а. с. 88-95).

Пунктами 1.5. та 1.6. Положення визначено, що РЛП «Нижньоворсклянський» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. Територія РЛП «Нижньоворсклянський» має важливе значення, як ділянка найменш порушених природних наземних і водних екосистем центральної та гирлової частини пониззя р. Ворскла з острівною системою Кам`янського водосховища, де виявлена значна кількість регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України видів тварин і рослин, а також види, занесені до Європейського Червоного списку.

Також п. 1.7. Положення зазначено, що територія РЛП «Нижньоворсклянський» із додержанням вимог, встановлених Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та іншими актами законодавства може використовуватись: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Метою створення РЛП «Нижньоворсклянський» є: а) вивчення та збереження в природному стані ділянки типових і унікальних найменш порушених природних наземних і водних екосистем центральної та гирлової частини пониззя р. Ворскла з острівною системою Дніпродзержинського водосховища, де виявлена значна кількість регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України видів тварин і рослин, а також види, занесені до Європейського Червоного списку; б) комплексне вирішення питань охорони типових та унікальних ландшафтів, об`єктів живої природи на фоні проведення широкої науково-дослідницької, освітньої, виховної та пропагандистської роботи; в) забезпечення умов для організованого відпочинку населення (п. 2.1. Положення).

На території РЛП «Нижньоворсклянський», відповідно до п. 4.2.1. Положення, забороняється, зокрема, будь-яка господарська та інша діяльність, які суперечать меті і завданням Парку, що встановлені Законом України «Про природно-заповідний фонд України», іншим законодавством та не погоджені з місцевим органом охорони навколишнього природного середовища (в установлених законодавством випадках із Мінприроди України) і з спеціальною адміністрацією РЛП «Нижньоворсклянський».

Пунктом 4.2.25 Положення прямо заборонено відведення території Парку для потреб, не передбачених законодавством України і цим Положенням.

Таким чином, передача у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, розташованої в межах Регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» для ведення особистого селянського господарства не відповідає меті створення та допустимим видам використання території об`єкту природно-заповідного фонду.

При цьому, знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 в межах РЛП «Нижньоворсклянський» підтверджується дослідженими судом доказами:

- листами ДП «Центр державного земельного кадастру» від 08.06.2023 № 1/333 та від 08.09.2023 № 2.1/430 з відповідними графічними матеріалами, відповідно до яких спірна земельна ділянка розташована в межах РЛП «Нижньоворсклянський» відповідно до проекту землеустрою з організації та встановлення меж РЛП «Нижньоворсклянський», який розроблявся ДП «Центр державного земельного кадастру» в 2012 році з винесенням меж Парку в натуру. Зазначений проект отримав, зокрема, погодження відділу Держгеокадастру у Кобеляцькому районі № 213 від 24.12.2015 та Вільховатської сільської ради від 20.12.2013. Спірна ділянка входить до масиву «194» та представлена землями запасу Вільховатської сільської ради (а. с. 97-98);

- листом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації від 14.09.2023 № 4000/04.3-09, відповідно до якого спірна ділянка, окрім інших, входить до РЛП «Нижньоворсклянський» відповідно до проекту його створення (а. с. 54).

Передаючи земельну ділянку під об`єктом природно-заповідного фонду у власність як землі сільськогосподарського призначення, Кобеляцька міська рада порушила вимоги п. в) ч. 4 ст. 83 ЗК України, відповідно до якої до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Також незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти цільовим призначенням спірної земельної ділянки вказано ведення особистого селянського господарства, ця обставина не має правового значення, оскільки статус цієї ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовується в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Враховуючи зазначене, спірна земельна ділянка, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення у зв`язку із розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду, що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду.

У постанові від 07.10.2020 року у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Враховуючи, що земля належить до числа обмежених і невідновних ресурсів, вимагається чітка диференціація антропогенного навантаження на земельні ресурси, що досягається встановленням дозволених та недозволених способів її експлуатації, мінімізації негативного впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі 488/402/16-ц, вимогу про скасування рішення про передачу земельної ділянки можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оспорювання речового права, що виникло внаслідок реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного суду від 19.01.2022 у справі № 592/10260/16.

У постанові від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які спрямоване, тому його оскарження має на меті не позбавлення рішення юридичної сили, а захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, входить в межі об`єкта природно-заповідного фонду, то відноситься до тих земель, які згідно зі ст. 178 ЦК України, ст. 83 ЗК України не можуть бути надані у приватну власність громадянину для ведення особистого селянського господарства.

Крім цього, з листа Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації вбачається, що до Департаменту на погодження та розгляд проекти землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки не надходила (а. с. 55-56).

При цьому, згідно п.п. а) п. 1-2 Прикінцевих Положень Закону України «Про землеустрій» до 1 січня 2024 року до складу проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду включається інформація про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства, надана органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, а також проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, проекти організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду, положення про них та/або схеми формування екологічної мережі, програми у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі.

Таким чином, всупереч п.п. а) п. 1-2 Прикінцевих Положень Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою щодо відведення спірної ділянки не погоджений Управлінням екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Також згідно листа Секретаріату Кабінету Міністрів України №3410-23 від 15.02.2023 Кабінетом Міністрів рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалися (а. с. 52), що суперечить вимогам ч. 7 ст. 20 та ч. 8 ст. 123 Земельного кодексу України.

Так, згідно ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується з Кабінетом Міністрів України у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій.

Враховуючи викладене, оскільки рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області №17 від 19.11.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не відповідає вимогам земельного законодавства, на підставі ст. 21 ЦК України має бути визнано незаконним та скасовано.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та припинення права власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18).

При цьому державна реєстрація прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у цьому випадку на земельну ділянку природно-заповідного фонду) за особою, яка не має на нього будь-яких прав, є перешкодою в реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Таким чином, оскільки право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо відповідно до ст. 16 ЦК України, в тому числі шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

Пунктом 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду сформована як ділянка з основним цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, є підстави для скасування її державної реєстрації з урахуванням п. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Судом також встановлено, що 26.01.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Вівадо Агро» укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ «Вівадо Агро» в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя 2 га, кадастровий номер 5321885400:00:007:0198. Договір укладено на 49 років (а. с. 46-48).

Право оренди земельної ділянки ТОВ «Вівадо Агро» зареєстровано в державному реєстрі прав 26.01.2023 року, номер запису про право 49194764, орган що здійснив державну реєстрацію права виконавчий комітет Кобеляцької міської ради (а. с. 49).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Договір оренди землі є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладання за ст. ст. 317, 319 ЦК України наділений лише законний власник майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено підстави недійсності правочину, якими є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. в ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

З огляду на викладене, договір оренди спірної земельної ділянки необхідно визнати недійсним як такий, що вчинений з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, передбачених ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, суд вважає за потрібне:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 17 від 19.11.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65825483 від 19.12.2022 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 від 26.01.2023, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАДО АГРО»;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 66356701 від 09.02.2023 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5321885400:00:007:0198, дата державної реєстрації 25.10.2021.

Також спірна земельна ділянка має бути повернута Кобеляцькій територіальній громаді з огляду на таке.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Таке відновлення може відбутися і у цій справі за заявленої вимоги про повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричинених цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки територіальній громаді спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку.

У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним, таке повернення відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 року у справі № 483/448/20.

Системний аналіз ст. 178 ЦК України дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (п. 71), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 81) та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (п. 96) висловила правові висновки про те, що набуття прав громадянами та юридичними особами на землі з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.

У такому разі позовну вимогу про повернення земельної ділянки потрібно розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18 та вказала, що зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов`язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення.

Оскільки спірна земельна ділянка відносяться до земель природно-заповідного фонду, має статус обмежено оборотоздатної та згідно із законом не може перебувати у приватній власності, проте продовжує бути зареєстрованою на праві власності за ОСОБА_1 , порушення прав їх законного володільця - територіальної громади - на реалізацію усіх правомочностей власника триває та перешкод для задоволення позову про повернення спірної земельної ділянки немає.

Такі твердження узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Щодо підстав подання позову прокурором в інтересах держави суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі за № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Зокрема, у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду вказано, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Судом встановлено, що 10.09.2024 року Полтавська обласна прокуратура скерувала до Державної екологічної інспекції Центрального округу лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою повідомлення про наявність порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів реагування до їх поновлення (а. с. 24).

23.09.2024 року Полтавською обласною прокуратурою отримано лист Державної екологічної інспекції Центрального округу, згідно якого станом на 13.09.2024 року Інспекція не зверталася до суду з позовною заявою про повернення до комунальної власності земельних ділянок природно-заповідного фонду, розташованих на території РЛП «Нижньоворсклянський» (а. с. 25).

З огляду на викладене, існують достатні підстави для Полтавської обласної прокуратури звернутись з позовом до суду в інтересах держави.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом установлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 21196 грн. Оскільки позов задоволено, з відповідачів пропорційно з кожного підлягає до стягнення на користь позивача сума сплаченого ним судового збору, а саме: з ОСОБА_1 у розмірі 9086 грн (3028*0,5+3028*0,5+3028*05+3028*05+3028*05+3028*05), з товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро» у розмірі 3028 гривень (3028*0,5+3028*0,5), з Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області у розмірі 3028 гривень (3028*0,5+3028*0,5).

Водночас відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги до початку розгляду справи по суті визнав повністю, а тому необхідно повернути позивачу 50% судового збору, а саме 4542 гривень.

Таким чином слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4542 гривень.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 78-80, 141, 258, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської територіальної громади, Державної екологічної інспекції Центрального округу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 17 від 19.11.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65825483 від 19.12.2022 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198 від 26.01.2023, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАДО АГРО» (вул. Колгоспна, 14 б, с. Підгора, Полтавський р-н, Полтавська обл., 39200 код ЄДРПОУ 44680154).

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 66356701 від 09.02.2023 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Повернути Кобеляцькій міській територіальній громаді земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321885400:00:007:0198, яка знаходиться на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5321885400:00:007:0198, дата державної реєстрації 25.10.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ) судові витрати у розмірі у розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні.

Повернути Полтавській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7) судовий збір у розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні.

Стягнути з Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на користь Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро» на користь Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи: Полтавська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження: 36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7 Полтавського району Полтавської області;

Державна екологічна інспекція Центрального округу, код ЄДРПОУ 42149108, місцезнаходження: 36039, м.Полтава, вул. Коцюбинського, 6 Полтавського району Полтавської області;

Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області, ЄДРПОУ 21051562, місцезнаходження: 39200, м. Кобеляки, вул. Касьяна, 29 Полтавського району Полтавської області;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

товариство з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро», код ЄДРПОУ 44680154, місцезнаходження: 39200, с.Підгора, вул. Колгоспна, 14б Полтавського району Полтавської області;

Департамент екології та природних ресурсів Полтавсько обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 38719424, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул. капітана Володимира Кісельова, 1 Полтавського району Полтавської області;

Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський», код ЄДРПОУ 26398632, місцезнаходження: 39255, с.Лучки Полтавського району Полтавської області.

Повний текст рішення складено 20 березня 2025 року.

Суддя