Court ruling № 125980619, 20.03.2025, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

20.03.2025 Справа № 45/142б

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В, за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою кредитора: фізичної особи-підприємця Мурзи Олександра Владиславовича, м.Донецьк

до боржника: фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк

про неплатоспроможність,

за участю уповноважених представників учасників справи: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №45/142б про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2025, з урахуванням ухвали від 14.03.2025 про виправлення описки, призначено судове засідання у справі №45/142б на 20.03.2025 об 11:20 год. Запропоновано кредиторам до 14.03.2025 подати суду пропозиції щодо подальшого руху справи №45/142б у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк. Постановлено здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі №45/142б. Повторно зобов`язано кредиторів невідкладно скликати збори кредиторів для вирішення питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі №45/142б і запропонувати таку кандидатуру господарському суду (разом із його заявою) у строк до 14.03.2025.

10.03.2025 судом отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, відповідно до якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Скопича Ярослава Васильовича (свідоцтво №1942 від 19.12.2019).

Ухвалою господарського суду від 10.03.2025 запропоновано арбітражному керуючому Скопичу Ярославу Васильовичу (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1942 від 19.12.2019) надати суду у строк до 17.03.2025 заяву про участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк.

Станом на дату судового засідання від арбітражного керуючого Скопича Я.В. згода на участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк не надходила.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином, вимоги ухвали господарського суду від 04.03.2025 не виконані, клопотання про відкладення судового засідання, пояснення по суті справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання щодо подальшого руху справи №45/142б про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк, суд зазначає таке.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2009 за заявою фізичної особи-підприємця Мурзи Олександра Владиславовича, м.Донецьк порушена справа про банкрутство відсутнього боржника фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк.

Постановою господарського суду від 18.08.2009 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор по справі ініціюючий кредитор фізична особа-підприємець Мурза Олександр Владиславович, м.Донецьк.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2009 припинені повноваження ліквідатора ініціюючого кредитора, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Голобородько С.О.

Строк ліквідаційної процедури у справі №45/142б неодноразово продовжувався.

У зв`язку із проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №45/142б були втрачені.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2016 відновлено втрачену справу №45/142б про банкрутство фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк на стадії ліквідаційної процедури.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/90 від 28.02.2023 передано на повторний автоматичний розподіл справу №45/142б у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №45/142б передана до провадження судді Чернової О.В.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2024 постановлено ввести процедуру погашення боргів у справі №45/142б про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м.Донецьк.

Ухвалами господарського суду від 04.12.2024, 07.02.2025, 04.03.2025 суд зобов`язував кредиторів невідкладно скликати збори кредиторів для вирішення питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі №45/142б.

Також ухвалами господарського суду від 07.02.2025, 04.03.2025 судом здійснювався електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі №45/142б.

Кредитори вимоги ухвал суду не виконали, кандидатуру арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією суду не надали.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

З моменту визнання боржника банкрутом, зокрема, розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника (ч. 4 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як вказано вище, з огляду на визнання боржника фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Господарського суду Донецької області від 18.08.2009, враховуючи відсутність у Кодексі України з процедур банкрутства процедури ліквідації фізичної особи-підприємця, з метою подальшого здійснення провадження у справі №45/142б за правилами Кодексу України з процедур банкрутства суд ухвалою від 04.12.2024 постановив ввести процедуру погашення боргів у справі №45/142б про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни.

Як встановлено ч.1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

Суд неодноразово пропонував кредиторам у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника.

Також судом неодноразово здійснювався електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією у справі №45/142б, згода від обраних кандидатур на участь у справі про банкрутство не надійшла.

Отже станом на 20.03.2025 ліквідаційна процедура у справі №45/142б не завершена, питання призначення керуючого реалізацією у справі не вирішено з об`єктивних причин.

Разом з тим процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Згідно з ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

При цьому, ліквідаційна процедура (а надалі процедура погашення боргів) у справі №45/142б триває понад 14 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі «Рисовський проти України»).

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказав, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Суд також враховує, що боржник зареєстрований у м. Донецьк, яке є тимчасово окупованим, інформація про актуальний майновий стан боржника, наявність у останнього майна у суду відсутня.

Приймаючи до уваги те, що провадження у справі №45/142б на стадії ліквідації (погашення боргів) триває понад 14 років та об`єктивно не здійснюється, зокрема, у зв`язку з відсутністю керуючого реалізацією, враховуючи пасивність кредиторів, що проявляється у ненаданні суду кандидатури керуючого реалізацією, суд вважає, що такі обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури неплатоспроможності боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети процедури неплатоспроможності боржника (погашення кредиторських вимог, звільнення від боргів і відновлення платоспроможності боржника), та з огляду на принцип судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на те, що неприйняття кредитором рішення про обрання арбітражного керуючого унеможливлює подальше провадження у цій справі за умови того, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м. Донецьк (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі приписів п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з причин відсутності предмету спору.

Судом враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі №917/1230/15, за змістом яких «відсутність предмета спору» у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи впродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.

На підставі викладеного, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу кредиторів, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст.ст. 28, 58, 60, 90, 113, 130-131 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №45/142б про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м. Донецьк (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Поженської Тетяни Георгіївни, м. Донецьк ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала складена та підписана у судовому засіданні 20.03.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова