Court ruling № 125980618, 20.03.2025, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

20.03.2025 Справа № 42/125б

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В, за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою кредитора (заявника) Закритого акціонерного товариства «Бюро сприяння бізнесу», м.Донецьк

до боржника Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області

про банкрутство,

за участю уповноважених представників учасників справи: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №42/125б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2025, з урахуванням ухвали від 14.03.2025 про виправлення описки, призначено судове засідання у справі №42/125б на 20.03.2025 об 11:00 год. Запропоновано кредиторам до 14.03.2025 подати суду пропозиції щодо подальшого руху справи №42/125б у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове. Постановлено здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б. Повторно зобов`язано кредиторів невідкладно скликати збори кредиторів для вирішення питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б і запропонувати таку кандидатуру господарському суду (разом із його заявою) у строк до 14.03.2025.

10.03.2025 судом отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, відповідно до якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Кучерявого Дмитра Владиславовича (свідоцтво №1963 від 15.10.2020).

Ухвалою господарського суду від 10.03.2025 запропоновано арбітражному керуючому Кучерявому Дмитру Владиславовичу (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1963 від 15.10.2020) надати суду у строк до 17.03.2025 заяву про участь у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області.

Станом на дату судового засідання від арбітражного керуючого Кучерявого Д.М. згода на участь у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області не надходила.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином, вимоги ухвали господарського суду від 04.03.2025 не виконані, клопотання про відкладення судового засідання, пояснення по суті справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання щодо подальшого руху справи №42/125б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області, суд зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.06.2006 порушена справа про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду від 22.06.2006 визнано банкрутом відсутнього боржника - Закрите акціонерне товариство Завод «Донбасспецпродукт» (код ЕДРПОУ 31842553), що зареєстроване за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Червоноармійська, 136; відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором ініціюючий кредитор ЗАТ «Бюро сприяння бізнесу», м. Донецьк.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2007 розгляд звіту та ліквідаційного балансу призначений на 17.01.2007.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою представника ліквідатора та невиконанням вимог ухвал суду.

Ухвалами господарського суду від 09.08.2011 та від 19.09.2012 скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на бездіяльність ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Бюро сприяння бізнесу» задоволені.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №42/125б були втрачені.

Ухвалою Господарського суду Донецької області суд від 28.02.2017 відновлено провадження у справі №42/125б частково на стадії ліквідаційної процедури в обсязі наданих документів; зобов`язано ліквідатора в строк до 28.04.2017 надати суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими документами.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 задоволено заяву Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про заміну кредитора у справі №42/125б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове. Замінено кредитора Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове на його правонаступника - Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/93 від 28.02.2023 передано на повторний автоматичний розподіл справу №42/125б у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №42/125б передана до провадження судді Чернової О.В.

Ухвалами господарського суду від 11.12.2024, 07.02.2025, 04.03.2025 суд зобов`язував кредиторів невідкладно скликати збори кредиторів для вирішення питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б.

Також ухвалами господарського суду від 07.02.2025, 04.03.2025 судом здійснювався електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б.

Кредитори вимоги ухвал суду не виконали, кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором суду не надали.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства проведення процедури банкрутства ліквідації боржника без участі арбітражного керуючого є неможливим, тому у випадку припинення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство належить одночасно призначити нового ліквідатора арбітражного керуючого.

Суд звертає увагу, що у відновлених матеріалах справах відсутні звіті про діяльність ліквідатора під час ліквідаційної процедури, а також інформація про фінансовий стан і майно боржника.

До компетенції зборів кредиторів належать, зокрема, інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів (п. 6 ч.5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів (п.п. 3-1, 4 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Так, суд неодноразово зобов`язував кредиторів вирішити питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б і запропонувати таку кандидатуру господарському суду.

Також судом неодноразово здійснювався електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/125б, згода від обраних кандидатур на участь у справі про банкрутство не надійшла.

Отже станом на 20.03.2025 ліквідаційна процедура у справі №42/125б не завершена, питання призначення нового ліквідатора у справі не вирішено з об`єктивних причин.

Як було вказано, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому, що кредитори, беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Так, відповідно до положень ст.ст. 28, 42, 48 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори у справі про банкрутство мають право (зобов`язані): приймати участь у голосуванні під час проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів; здійснювати контроль (нагляд) за діяльністю арбітражного керуючого під час виконання тих чи інших повноважень; ініціювати питання щодо відсторонення/призначення арбітражного керуючого; звертатись до суду із відповідними заявами (у тому числі на підставі ст. 42 України з процедур банкрутства) тощо.

Проте з матеріалів справи вбачається, що кредитори не приймали активної участі у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області, а саме, кредиторами не ініційовано питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (зокрема, щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство та/або прийняття рішення щодо подальшого розгляду справи).

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника, кредиторами, для припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі), до суду подано не було.

Водночас як особа, зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство задоволення (погашення) його вимог.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що кредитори в цілому не зацікавлені у продовженні ліквідаційної процедури Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області, та як наслідок досягнення її основної мети.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Суд звертає увагу, що процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Відповідно до приписів ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 22.06.2006, не може перевищувати 12 місяців.

При цьому, ліквідаційна процедура у справі №42/125б триває практично 19 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі «Рисовський проти України»).

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи, що провадження у справі №42/125б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області на стадії ліквідаційної процедури триває практично 19 років, протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у зв`язку з відсутністю ліквідатора, пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності зборами (комітетом) кредиторів рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого та відсутність звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, та як наслідок відсутність арбітражного керуючого-ліквідатора у справі про банкрутство, унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області на підставі приписів п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з причин відсутності предмету спору.

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012.

Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу кредиторів, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст.ст. 28, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №42/125б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м. Селидове Донецької області (код ЄДРПОУ 31842553).

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Завод «Донбасспецпродукт», м.Селидове Донецької області (85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Красноармійська, будинок 136, код ЄДРПОУ 31842553).

Ухвала складена та підписана у судовому засіданні 20.03.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова