Decision № 125979574, 20.03.2025, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/25369/24

Провадження №2/760/4800/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у жовтнs 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 9 липня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 508569334. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (копія Додаткової угоди та текст нової редакції Договору факторингу 13/1118-01 від 28.11.2018 року додається). Відповідно до Реєстру боржників № 148 від 25.08.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 508569334. 20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ» Позивач) укладено Договір факторингу № 20102022 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаних в Реєстрах прав вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається). Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, п формі встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16075,00 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11075 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимог до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами, більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Згідно п. 5.1.10 Договору Факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується протягом 10 (десяти) рабочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений Кредитним договором та вимогами чинного законодавства. Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобо`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. Згідно п. 5.1.3. Договору факторингу, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від Боржників на виконання ними зобов`язань за Кредитними договорами, Право вимоги за якими відступлено Фактору, після передачі права вимоги до Фактора. Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. З врахуванням наведеного, просив стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" суму заборгованості за Кредитним договором № 508569334 в розмірі 16 075,00 з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 075.00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати.

09 жовтня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 10 жовтня 2024 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 04 листопада 2024 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 09 липня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №508569334. Кредитний договір укладено в електронній формі, підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 4 -6).

Перший транш погоджено сторонами у п.1.3. вказаного договору у розмірі 5000,00грн.; строк користування грошовими коштами - 10 днів (п.1.7); проценти за користування грошовими коштами погоджені в п.1.9.1 -1.9.3 договору.

Також, позивачем додано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №508569334 від 09.07.2021 року (а.с. 7). Доказів підписання його відповідачем суду надано не було.

Як вбачається з платіжного доручення від 09.07.2021 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перераховано ОСОБА_1 на підставі договору №508569334 грошові кошти в сумі 5000,00 грн. (а.с. 8).

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01.

Позивачем надано до матеріалів справи тільки Додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до зазначеного договору, відповідно до змісту якої, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (як Клієнт) зобов`язалось відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (як Фактору) права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених договором (9 - 11).

Доказів здійснення оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року надано суду не було.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (як Клієнтом) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (як Фактором) укладено Договір факторингу №20102022, відповідно до якого, Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 12 - 13).

При цьому, зазначений договір надано до матеріалів справи не у повному обсязі, докази здійснення оплати за договором надано суду не було.

Також, до матеріалів справи надано витяг з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року, який сформований позивачем; докази підписання відповідного реєстру сторонами договору надано суду не було (а.с. 15)..

Позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором №508569334 від 09.07.2021 року за період з 21.10.2022 року по 31.08.2024 року, відповідно до якого сума заборгованості становить 16 075,00грн. (а.с. 14).

При цьому, суд враховує, що зазначений розрахунок складений позивачем та не підтверджений будь - якими первинними документами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII, визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, відповідно до ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» надані кредитний договір, договори факторингу, витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу.

Проте, зазначені докази жодним чином не підтверджують, чи здійснювалось погашення тіла кредиту, відсотків за користування грошовими коштами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за відповідними кредитними договорами, проте вони суду надані позивачем не були, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, на які посилається позивач у позові, матеріали справи не містять.

Складений позивачем розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.

Розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалось на укладення договору факторингу.

Проте, надані суду копії договорів факторингу є неповними, надано тільки Додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, додатки до договору відсутні, доказів сплати за вказаним договором грошових коштів не надано, доказів відступлення за цим договором заборгованості за кредитним договором №508569334 від 09.07.2021 року суду не надано.

Щодо Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року наявні лише відомості про розділ 1-3, не повний розділ 4 та 9, до договору не надані додатки зазначені у розділі 12 цього Договору, які є невід`ємною його частиною. Крім того, не надано доказів сплати фінансування, яке передбачено у розділі 3 договору факторингу, доказів відступлення за цим договором заборгованості за кредитним договором №508569334 від 09.07.2021 року суду не надано.

Отже, позивач не довів факт набуття права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі викладеного в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2 - 13, 76 - 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 274, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. О. Тесленко