Decision № 125955404, 14.03.2025, Stryiskyi City-Raion Court of Lviv Oblast

Справа № 442/7971/24

Провадження № 2/456/657/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

14 березня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого суддіПисареваО.Ю.,

при секретаріСтасівО.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Стрий цивільну справу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Короткий виклад позицій сторін у справі.

За підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Кумко Оксана Дмитрівна звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019р. у розмірі 40937грн. 44коп., з яких: 18745грн. 77коп. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 4495грн. 55коп. прострочені проценти за кредитом, 13841грн. 39коп. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 3854грн. 73коп. штрафи та пені; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422грн. 40коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 25 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс банк», правонаступником якого єТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0.029.30.0119.ФО_К. Відповідно до умов кредитного договору № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року відповідачу було надано кредит у сумі 20618грн. 56коп. терміном користування до 25 січня 2021 року, а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. АТ «Юнекс банк» в повному обсязі було виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року, надавши відповідачу кошти у розмірі, визначеному цим договором. Факт видачі Акціонерним товариством «Юнекс банк» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника. Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору. Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «Омега Фінанс» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року. Станом на 31.03.2021 року відповідно до реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 перед новим кредитором ТОВ «ФК «Омега Фінанс» складає 40937грн. 44 коп., з яких: 18745грн. 77коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 4495грн. 55коп. - прострочені проценти за кредитом; 13841грн. 39коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3854грн. 73коп. - штрафи, пені.

Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.

Заяви та клопотання сторін у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині поданої до суду позовної заяві, просить проводити розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс»».

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174ЦПК Українивикладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.01.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Писарева О. Ю..

Ухвалою судді від 10.01.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, повідомлено представника позивача про необхідність усунути недоліки заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.

Представник позивача усунув недоліки позовної заяви, подавши 17.01.2025 відповідну заяву до суду.

Ухвалою судді від 17.01.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.

Втім, судом задоволено клопотання представника позивача, яке міститься у прохальній частині поданої заяви, про розгляд заяви без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, зокрема на 10.02.2025, 25.02.2025 та 14.03.2025, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду 28.01.2025, 18.02.2025 та 04.03.2025 згідно довідки Укрпошти, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судового засідання на 25.02.2025 та 14.03.2025 відповідач повідомлявся шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставіст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 8статті 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4статті 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1статті 280 ЦПК Українипередбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи по суті відбувся 14.03.2025 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відтак, судом встановлено, що 25 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0.029.30.0119.ФО_К.

Відповідно до умов кредитного договору № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року відповідачу було надано кредит у сумі 20618грн. 56коп. терміном користування до 25 січня 2021 року, а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом, а інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору.

Згідно п.1.5 договору, за користування кредитом позичальник сплачує: проценти за користування кредитом щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12% річних; комісію за надання кредиту одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 цього договору; комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2,99% від суми кредиту зазначеної в п.1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтентних платежів.

Банк свої зобов`язання перед клієнтом виконав у повному обсязі, оскільки факт видачі Акціонерним товариством «Юнеск банк» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 0.029.30.0119.ФО_К підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.

Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором.

Так, відповідно до графіку погашення кредит надавався строком з 21.01.2019 року по 22.01.2021 року.

За цей період позичальник, крім тіла кредиту20618,56 грн., мав ще також сплатити, проценти за користування кредитом у сумі2532,85 грн. та комісії за обслуговування кредиту у сумі14795,76 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії договору мала скласти37947,17грн.

Станом на 31.03.2021 року згідно графіку погашення відповідач не виконав свої зобов`язання по договору в частині повернення тіла кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом. Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 року складає 752 дні.

Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 кредитного договору № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року визначено, що сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником однієї або декількох умов цього договору, а також п. 3.2.6, 3.2.7, 3.2.9 цього договору, у т.ч. несвоєчасної сплати страхового платежу за договором/ами страхування, що визначені у п. 3.2.6 цього договору, позичальник сплачує банку штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 200 гривень.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу.

Враховуючи дане положення договору банком були нараховані відповідачу штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 року включно в розмірі -3854 грн. 73 коп.

При цьому, судом встановлено, що 28 березня 2021 року відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1 до складу якого входять: права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого булоАкціонерне товариство «Юнекс банк».

Переможцем електронного аукціону єТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фінанс», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року.

Відтак, 31.03.2021 року між Акціонерним товариством «Юнекс банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Омега фінанс» укладено Договір факторингу № 31/03-2021.

Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «Омега фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс банк» в тому числі і ОСОБА_1 .

Станом на 31.03.2021 року відповідно до реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року перед новим кредиторомТОВ «ФК «Омега фінанс» складає40937 грн. 44 коп., з яких: 18745 грн. 77 коп.прострочена заборгованість по тілу кредиту; 4495 грн. 55 коп.прострочені проценти за кредитом; 13841 грн. 39 коп.прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3854 грн. 73 коп.штрафи, пені.

Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення вказаної вище заборгованості за кредитним договором № 0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019 року.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема,статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1ст. 634 ЦК України).

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідност. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зіст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тимстаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.

Крім того, згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В свою чергу ч.1ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимогист. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18, викладено правовий висновок про те, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 дійшов висновку, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до пункту 1.5.3 договору, укладеного між сторонами, позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту зазначено в п.1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтентних платежів.

Однак, банком при встановленні сплати щомісячної комісії, що нараховується одночасно з відсотками, не зазначено, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, це порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін.

Відтак, суд вважає, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача комісії у розмірі 13841грн. 39коп. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача штрафів, пені, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, який надалі неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та відмінений 30 червня 2023 року.

Згідно з п.15Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Підсумовуючи, оскільки на період карантину позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь позикодавця штрафу/пені, що нараховано у період карантину, станом на 31.03.2021, а також враховуючи те, що позивачем не зазначено з якого періоду нараховувались штрафи та пені, не надано суду жодних розрахунків нарахування таких, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею і штрафами в сумі 3854 грн. 73 коп., необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення.

Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс»» підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 23241,32гривень, з яких 18745,77 грн.прострочена заборгованість по тілу кредиту, 4495,55 грн.прострочені проценти по кредиту.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно зст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, який підтверджено платіжною інструкцією №1600 від 09.09.2024 року.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1375,26грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 42436323; 01042, м.Київ, вул.Саперне поле, буд.12, офіс 1007) суму заборгованості за кредитним договором №0.029.30.0119.ФО_К від 25.01.2019р. у розмірі 23241грн. 32коп. (сорок тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 44 копійки), з яких: 18745грн. 77коп. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 4495грн. 55коп. прострочені проценти за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 42436323; 01042, м.Київ, вул.Саперне поле, буд.12, офіс 1007) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі - 1375,26грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», ЄДРПОУ 42436323, адреса: 01042, м.Київ, вул.Саперне поле, буд.12, офіс 1007;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 19 березня 2025 року.

Головуючий суддя О.Ю. Писарев