Decision № 125888110, 17.03.2025, Khmelnytskyi Circuit Administrative Court

Справа № 560/13061/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 березня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушено право позивача на належну пенсійну виплату.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що пенсія ОСОБА_1 , призначена відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), призначена та перерахована згідно норм чинного законодавства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.08.1996 позивач з 18.08.1996 виключений із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 19.08.1996 йому призначена пенсія за вислугу років (за вислугу 25 років служби у розмірі 65% сум грошового забезпечення) згідно з Законом №2262-ХІІ.

Позивач проходив військову службу по мобілізації на особливий період.

З ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу відповідача 29.03.2024 за вх. №6387/8 надійшли подання та документи ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за вислугу років. Згідно витягу з наказу від 05.03.2024 №69 командира Військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку за підпунктом "а" пункту 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі") з 05.03.2024. Згідно розрахунку вислуги на пенсію загальна вислуга років позивача для призначення пенсії становить 34 роки 08 місяців 14 днів, в тому числі календарна вислуга років 21 рік 02 місяці 21 день.

Відповідачем 06.04.2024 прийнято рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років з урахуванням додаткової вислуги років та грошового забезпечення за період з березня 2022 року по лютий 2024 року, у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 06.03.2024.

Позивач 17.06.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення.

Листом відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Законом України від 04.07.2002 №51-IV "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"" (далі - Закон №51-IV) у частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".

В подальшому, Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII) внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Таким чином, що Законом №51-IV, Законом №3668-VІ та Законом №1166-VІІ внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.

Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90%, а в подальшому 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій. Тому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.

З наведеного слідує, що при перерахунку пенсії пенсіонеру військовослужбовцю має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.

Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

У цьому випадку, пенсія позивачу призначена у 1996 році в розмірі 65% від суми грошового забезпечення. Ці обставини не є спірними.

Разом із тим, 06.03.2024 здійснено перерахунок пенсії позивачу, оскільки збільшився розмір вислуги років позивача, який змінився у зв`язку з звільненням позивача з військової служби 05.03.2024 відповідно до витягу з наказу від 05.03.2024 №69.

У цьому випадку, після отримання нових документів з 06.03.2024 під час перерахунку пенсії позивача відповідачем розмір пенсії з 65% від суми грошового забезпечення (який позивачу було встановлено під час призначення пенсії у 1996 році) збільшено до 70% суми нового грошового забезпечення позивача.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на 06.03.2024) пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на 06.03.2024) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на 06.03.2024) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на 06.03.2024) перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Зі змісту наведеного слідує, що пенсіонерам, яким призначена пенсія на підставі Закону №2262-ХІІ та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення, за діючими нормами Закону №2262-ХІІ на час такого перерахунку, як то і передбачено статтею 63 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи те, що після звільнення із служби позивача виплата пенсій повинна здійснюватися з урахуванням додаткової вислуги років, відповідачем правомірно обчислено розмір пенсії відповідно до діючої норми Закону №2262-ХІІ та застосовано максимальний розмір 70% від нової суми грошового забезпечення.

При цьому посилання позивача на те, що зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення відбулася після призначення пенсії позивачу, а тому, не є підставою зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, суд вважає безпідставним, оскільки пенсія позивача не призначалася в розмірі 90%, а була призначена в розмірі 65% від сум грошового забезпечення із розрахунку 25 років вислуги, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, станом на час призначення позивачу пенсії (19.08.1996) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення, а максимальний розмір 90% встановлювався для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2 і 3.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк