Decision № 125864155, 17.03.2025, Lubenskyi City-Raion Court of Poltava Oblast

Справа № 539/5065/24

Провадження № 2-а/539/3/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі Бас В.Г.,

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Мартинюка О.С.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Півнюка К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Лубни Полтавської області в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з урахуванням вимог спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Беляблі Наталії Григорівни, Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

13 листопада 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до головного спеціаліста сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Беляблі Наталії Григорівни (адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, ЄДРПОУ 37504366)(далі відповідач 1 або інспектор), Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, ЄДРПОУ 37504366) (далі відповідач 2 або Управління) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить суд:

Скасувати постанову головного спеціаліста сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Беляблі Наталії Григорівни від 24 жовтня 2024 року №1 про накладення адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП); зміст оскаржуваної постанови не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач не порушував земельне законодавство, не вчиняв дії, які б свідчили про фактичне використання ним земельної ділянки без рішення власника про передачу земельної ділянки у власність чи користування. Крім того, позивач переконаний, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього та винесення відповідної постанови було порушено порядок, врегульований Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Як правову підставу звернення до суду із вказаної заявою позивач зазначив вимоги статей 251, 280 КУпАП стосовно порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення; статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі Закон) щодо дій позивача, які підпадають поняття «самовільне зайняття земельної ділянки».

27 листопада та 03 грудня 2024 року до суду від відповідача (інспектора) надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив про те, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки стосовно самовільного зайняття земельної ділянки позивачем було відкрито кримінальне провадження, яке в подальшому закрите, а матеріали передані відповідачу (Управлінню) для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності; під час огляду земельної ділянки було виявлено самовільне захоплення частини земельної ділянки, яка належить до комунальної власності. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано порядок, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У зв`язку із наведеним відповідач (інспектор) просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

27 листопада 2024 року до суду від відповідача (Управління) надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив про те, що позов не визнає, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядати справи та притягати до адміністративної відповідальності за статею 53-1 КУпАП мають право державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних, міських рад. Позивач оскаржує дії посадової особи, уповноваженої на їх учинення, а Управління вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заяви та клопотання сторін

19 та 21 листопада 2024 року до суду від представника відповідачів надійшли заяви про відкладення розгляду справи для можливості підготовки відзиву на позовну заяву.

05 лютого 2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 21 листопада 2024 року.

У зв`язку із клопотаннями учасників справи судове засідання відкладалося на 12 та 27 грудня 2024 року, 05 лютого, 06 березня та 17 березня 2025 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

16 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) внесено відомості про кримінальне провадження №12024175570000035 за частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, що полягало у тому, що під час досудового розслідування виявлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 за адресою: Полтавська область, Лубенський район, Мгарська сільська рада, автомобільна дорога Київ-Харків-Довжанський, 203-205 км, яка перебуває у користуванні ДП «Укртранснафтопродукт» (а.с.47).

29 липня 2024 року за результатами досудового розслідування старшим дізнавачем сектору дізнання Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Потавській області Есауловою В.Р. було винесено постанову про закриття кримінального провадження (далі постанова про закриття КП) за відсутності складу кримінального правопорушення, а також копії матеріалів кримінального провадження направлено відповідачу (Управлінню) для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статею 53-1 КУпАП (а.с.53-54).

В постанові про закриття КП міститься інформація про те, що за висновком спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області станом на 10 квітня 2024 року розмір шкоди за самовільне зайняття несформованих земельних ділянок, які у сукупності використовуються ділянкою з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 загальною площею 0,0121 га може становити 1944,82 грн (а.с.54).

16 серпня 2024 року відповідачем (інспектором) складено Акт обстеження земельної ділянки №29 (далі Акт обстеження), за результатами якого виявлено дійсне розміщення на її частині використаних шин, дров, дерев`яних щитів та будівельні матеріали загальною площею 0,0121 га відповідно до результатів геодезичних вимірів; зроблено висновок про встановлення факту самовільного захоплення несформованих земельних ділянок комунальної власності загальною площею 0,0121 га, а також необхідності складення протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статею 53-1 КУпАП та стягнення з нього безпідставно збережених коштів (а.с.58).

Розглянувши матеріали, які надійшли разом із постановою про закриття КП відповідач (інспектор) 10 жовтня 2024 року склав протокол про адміністративне правопорушення №1 (далі - протокол), у якому зазначено, серед іншого, що згідно з протоколом огляду місцевості від 05 березня 2024 року - земельної ділянки з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 виявлено, що по периметру земельної ділянки розташовані вантажні автомобілі, вантажний причіп, викладені використані автомобільні шини, а по лівий бік даної земельної ділянки містяться насипи щебню, піску, гравію, відсіву, побутового каменю, які огороджені металевою сіткою з розміщенням на ній напису номеру мобільного телефону.

Частково у сукупності із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 будівельні матеріали та використані шини розміщені на несформованих земельних ділянках комунальної власності загальною площею 0,0121 га.

Суб`єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 є держава ділянка зареєстрована за Полтавською обласною державною адміністрацією.

Унаслідок самовільного захоплення частини несформованої земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,0121 га, що є порушенням статей 211-212 ЗК України, Лубенській територіальній громаді нанесені збитки на суму 1944,82 грн.

Протокол був направлений відповідачем (Управлінням) позивачу на його адресу поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та отримано ним 23 жовтня 2024 року (а.с.57).

Позивач 07 листопада 2024 року отримав поштою постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 жовтня 2024 року № 1 відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статею 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850,00 грн, а також стягнуто матеріальну шкоду у сумі 1944,82 грн (далі - оскаржувана постанова).

За змістом оскаржуваної постанови позивач порушив вимоги статті 211-212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а саме: самовільно тобто без будь-яких правових підстав зайняв частину несформованої земельної ділянки комунальної власності площею 0,0121 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002, державної власності площею 0,5735 га, що розташована на 203-205 км автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський поза межами населеного пункту - села Мгар Мгарського старостинського округу на території Лубенської територіальної громади, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 12.08: Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

На земельній ділянці з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 розміщені нежитлові будівлі автозаправної станції, належні на праві власності ДП «Укртранснафтопродукт».

Порушенням, вчиненим позивачем, завдано матеріальну шкоду територіальній громаді на суму 1944,82 грн, яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

За згадане порушення передбачена відповідальність за статею 53-1 КУпАП.

Позивач пояснив, що за домовленістю із ДП «Укртранснафтопродукт» на земельній ділянці з кадастровим номером 5322884600:10:001:0002 він тимчасово зберігав своє майно протягом кількох днів. У зв`язку з тим, що межі земельної ділянки не визначені на місцевості, ненавмисно частина належного йому майна опинилася на суміжній земельній ділянці комунальної власності. На даний час будь-яке належне йому майно на вказаній території відсутнє.

Позивач просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки його представник перебуває у відрядженні. При цьому, договір про надання правничої допомоги та документи про відрядження представника не надав (а.с.12).

Постанова була направлена відповідачем (Управлінням) позивачу поштою та отримана ним 06 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.83).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини щодо винесення оскаржуваної постанови.

Не погоджуючись із діями відповідачів щодо винесення оскаржуваної постанови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Щодо підстав порушення справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача за статею 53-1 КУпАП

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина друга статті 124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон про реєстрацію).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Закон), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 211 ЗК України самовільне зайняття земельних ділянок є порушеннями земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення на виконання оскаржуваної постанови

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному КАС України (частина четверта статті 242 КАС України).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню у зв`язку із наступним.

Передусім суд звертає увагу, що з аналізу статей 124, 125 та 126 ЗК України та Закону про реєстрацію вбачається, що земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, передаються у користування шляхом укладення відповідних договорів оренди та обов`язкової їх державної реєстрації.

Щодо підстав порушення справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача за статею 53-1 КУпАП

Позивач, звертаючись до суду, мотивує свій позов тим, що у відповідача були відсутні докази самовільного зайняття ним земельної ділянки.

Відповідач (інспектор), заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що доказами такого самовільного зайняття є матеріали постанови про закриття КП, які були надіслані йому для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за статею 53-1 КУпАП. На переконання відповідача, у разі отримання такої постанови він був зобов`язаний притягнути позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, аналізуючи вказане вище чинне законодавство України та матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Постанова про закриття кримінального провадження є одним з доказів, визначених статею 251 КУпАП, наявність якої не є підставою для звільнення від доказування.

Посилання державного інспектора про відсутність у нього обов`язку збирання доказів, суд вважає необгрунтованим, оскільки частиною другою статті 251 КУпАП такий обов`язок покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Зі змісту постанови про закриття КП вбачається, що в ході досудового розслідування було встановлено, що самовільне зайняття земельних ділянок здійснив ОСОБА_1 (позивач). При цьому на підставі яких саме даних грунтується такий висновок дізнавача указана постанова не містить. Докази, що були зібрані під час досудового розслідування та містяться в матеріалах кримінального провадження дізнавачем, крім витягу з ЄРДР, викопіювання протоколу огляду місцевості до відповідача (міської ради) разом з постановою про закриття КП не направлялись та державним інспектором не досліджувались.

Аналізуючи докази, дізнавач посилається лише на проведений огляд земельної ділянки та речей, які на ній знаходяться, та не містить даних про фактичне використання земельної ділянки саме позивачем. Крім того постанова про закриття КП не містить формулювання діяння, в яких, на думку дізнавача, відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України, зокрема, не місить часу, способу вчинення правопорушення, період користування земельною ділянкою, тощо.

Не містить таких даних і протокол про вчинення адміністративного правопорушення стосовно, складений стосовно позивача та оскаржувана постанова.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, відсутність об`єктивно зафіксованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого статею 53-1 КУпАП, суд вважає недоведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статею 53-1 КУпАП.

Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення на виконання оскаржуваної постанови

З аналізу змісту статей 9 та 280 КУпАП вбачається, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього порушив вимоги Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме: не надав можливості скористатися правом на захист, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не було йому вручено, про оскаржувану постанову він дізнався тільки після того, як отримав її поштою.

Відповідач (інспектор), заперечуючи проти заявлених вимог, повідомляє, що позивач прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення, проте, заявляючи усно, письмово не надав клопотання про відкладення розгляду справи, а також підтверджуючі документи, щодо неможливості прибуття його представника на розгляд справи, всі процесуальні документи по справі про адміністративне правопорушення (протокол та оскаржувана постанова) були направлені позивачу поштою.

Суд, аналізуючи документи у даній справі, враховуючи обставини справи, а також чинне законодавство України, дійшов наступних висновків.

Кодекс України про адміністративне правопорушення передбачає необхідність завчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього за 1 (один) день до розгляду 23 жовтня 2024 року, у той час, як розгляд справи відбувся 24 жовтня 2024 року. У зв`язку з цим відповідач повинен був задовольнити клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою забезпечення його права на захист. Причому, таке клопотання, на переконання суду, могло бути заявлене як у письмовій формі, так і усно (за вибором позивача). Тому доводи відповідача (інспектора) про те, що клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення повинно було бути оформлено письмово, не узгоджується із вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що стосується направлення оскаржуваної постанови, то суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що відповідач (інспектор) не задовольнив (як слідує із документів, що містяться у матеріалах справи) клопотання позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, то оскаржувана постанова повинна була бути видана позивачу у день розгляду справи про адміністративне правопорушення та її винесення (24 жовтня 2024 року).

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, відповідачем (інспектором) не дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за статею 53-1 КУпАП стосовно позивача підлягає закриттю.

Судовий збір

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову, а також те, що відповідач 1 (інспектор) є посадовою особою відповідача 1 (Управління) суд стягує з Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 сплачений ним під час подання позову судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Беляблі Наталії Григорівни, Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову головного спеціаліста сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Беляблі Наталії Григорівни від 24 жовтня 2024 року №1 про накладення адміністративного стягнення; справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, ЄДРПОУ 37504366) користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Інформація про учасників справи відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Головний спеціаліст сектора державного контролю за використанням та охороною земель Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Белябля Наталія Григорівна, адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, ЄДРПОУ 37504366.

Відповідач 2: Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, ЄДРПОУ 37504366.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва