Decision № 125839475, 14.03.2025, Kelmenetskyi Raion Court of Chernivtsi Oblast

Справа №717/3174/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання сина.

Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позов у якому просить ухвалити рішення, яким встановити той факт, що він - ОСОБА_1 , дійсно самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кельменецька селищна ради Дністровського району Чернівецької області як орган опіки та піклування.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 протягом півтора року. ОСОБА_3 живе із позивачем з січня 2024 року. ОСОБА_2 за цей час не приймала участі в утриманні та вихованні сина. ОСОБА_2 востаннє бачилася із ОСОБА_3 08 серпня 2024 року , коли була в судовому засіданні. За час, протягом якого ОСОБА_3 живе із позивачем, відповідачка нічого не передала сину. ОСОБА_2 востаннє телефонувала сину в лютому 2025 року. Встановлення факту необхідно ОСОБА_1 для отриманні відстрочки від мобілізації.

Представник позивача ОСОБА_4 підтримала позов та пояснила, що з січня 2024 року ОСОБА_3 живе із позивачем. Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо місця проживання їх дітей і з даного приводу є рішення суду. Донька сторін живе з позивачкою. ОСОБА_3 вирішив жити із батьком. ОСОБА_1 самостійно виховує і утримує свого сина. Відповідачка час від часу телефонує сину.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася та надіслала до суду заяву у якій визнає позов повністю, просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 Потяков С. надіслав до суду письмові пояснення у яких просить відмовити у встановлені факту за безпідставністю.

Представник Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області в судове засідання не з`явився. Орган опіки та піклування не надав суду висновок щодо розв`язання спору.

За загальним правилом, передбаченим статтею 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини участь органу опіки і піклування є обов`язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати до суду письмовий фаховий висновок щодо розв`язання спору. Тлумачення змісту зазначених приписів СК України дає змогу зробити висновок, що вони не допускають винятків щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок. У випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливості надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо. Однак, ухвалення рішення у справі не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності відповідного висновку. Адже згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Органи державної влади і місцевого самоврядування, надаючи висновок, діють паралельно із судом захищають права та інтереси дитини і тим самим допомагають суду здійснювати захист відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України. Такі висновки, безумовно, мають велике значення для ухвалення судом законного, обґрунтованого та справедливого рішення. Адже висновок органів державної влади та місцевого самоврядування формується із урахуванням досвіду у певній сфері, в межах компетенції відповідного органу та на основі його повноважень. Однак невчинення таких захисних дій з боку владного органу у вигляді неподання висновку не може слугувати підставою для відмови або для зволікання у захисті з боку суду. Адже здійснення правосуддя, захист прав та інтересів дітей не може ставитися у залежність від можливості здійснення владними органами своїх повноважень. Тому у випадку ненадання висновку органом опіки та піклування, суд не може відмовити в ухваленні рішення у справі чи зупинити провадження у справі через відсутність такого висновку. Передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступі до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Малолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з 01 вересня 2023 року він ходив до школи в с. Чернятин, тому що жив там із мамою. Потім переїхав до батька і пішов до школи в с. Ленківці. П`ятий клас Карапчієвський М.О. закінчив в с. Ленківці. Зараз ОСОБА_3 навчається в 6 класі в школі в с. Ленківці. З своєю мамою ОСОБА_2 востаннє бачився в приміщені суду. За час протягом якого ОСОБА_3 живе із батьком, мати нічого йому не передавала. Мати востаннє телефонувала ОСОБА_3 14 лютого 2025 року. Мати телефонує зазвичай один раз на тиждень. ОСОБА_3 утримує батько. Вони живуть удвох із батьком. Сестра живе із мамою.

Свідок ОСОБА_5 дала суду показання про те, що вона є рідною сестрою позивача. ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 , купує йому все необхідне. ОСОБА_2 не відвідує сина. ОСОБА_1 приймає участь в утриманні доньки. В січні 2025 року ОСОБА_5 спілкувалася із ОСОБА_2 яка привозила доньку в м. Чернівці. З кінця 2023 року ОСОБА_3 живе із ОСОБА_1 . До цього ОСОБА_3 жив із відповідачкою в с. Чернятин. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не живуть однією сім`єю з початку 2023 року.

Свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що він знайомий із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розійшлися. Спочатку їх діти жили із відповідачкою у її батьків. Зараз ОСОБА_3 живе в с. Ленківці із своїм батьком ОСОБА_7 який його самостійно утримає та виховує. Свідок востаннє бачив ОСОБА_11 біля трьох років тому.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 виданого 16 січня 2024 року на бланку серії НОМЕР_1 .

З січня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживають.

12 березня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Вказана обставина стверджується копією рішення Кельменецького районного суду від 12 березня 2024 року у справі №717/352/24.

З січня 2023 року до кінця грудня 2023 року ОСОБА_3 жив із ОСОБА_2 в с. Чернятин Коломийського району Івано-Франківської області. З кінця грудня 2023 року ОСОБА_3 живе із своїм батьком в с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області, навчається в школі в с. Ленківці. ОСОБА_12 з січня 2023 року живе із ОСОБА_2 в с. Чернятин Коломийського району Івано-Франківської області, навчається в школі в с. Чернятин. Сторони не дійшли згоди щодо визначення з ким із батьків проживатимуть їх діти. Рішенням Кельменецькго арцйонного суду від 08 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей задоволено частково. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з його батьком ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 з кінця грудня 2023 року самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 вказана обставина стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 27 січня 2025 року, показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , довідкою Кельменецької селищго ради №1335 від 30 грудня 2024 року, а також не заперечується відповідачкою ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У справі, яка переглядається, заявник просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, пята сттатті 19 СК України). Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Факт, про встановлення якого просить позивач, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів позивача. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першоюстатті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, тофакт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 , не визнається та обставина, що позивач одноосібно утримує та виховує свого сина ОСОБА_3 вказана обставина стверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 №7017 від 16 листопада 2024 року.

Згідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого ПКМУ №154 від 23 лютого 2022 року, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

В порушення ст. 43 ЦПК України відповідачі ненадали судужодного доказу, який спростовував наведені позивачем обставини.

Згідно дост..16ЦК України,кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі ст. 16 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , та ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 08118534, про встановлення факту самостійного виховання та утримання сина задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селищі Кельменці Чернівецької області самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якомуповнерішення небуловрученоу деньйогопроголошенняабо складення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.

Повне рішення суду складено 14 березня 2025 року.

Суддя: