Decision № 125764668, 12.03.2025, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/11083/24

н/п 2/953/696/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

05 грудня 2024 року АТ «Універсал Банк» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 72583,43 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на встановлення відповідачем мобільного додатку «Monobank», укладення 31.01.2020 між ним та відповідачем Договору про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу наданий кредит у сумі 60000 грн. у виді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, який відповідачем своєчасно не повернутий, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Представником позивача до позовної заяви долучена заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач причину неявки не сповістив.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення справи, судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

31.01.2020 відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на своє ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору.

Відповідач погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний залишок за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 72583,43 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд висновує:

Відповідно до ч.1 ст.1054, ч.1 ст.1048 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 07.07.2018 №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновоквикладений упостановах ВерховногоСуду усправі №200/5647/18,провадження №61-9618св19 від 16.09.2020,у справі№ 206/3009/15(провадження№ 61-5576св23) від 28.08.2023 та ін.

Як вбачаєтьсяз анкети-заяви,долученої допозову,погоджена сума/ліміткредиту проотримання якогосторони дійшлизгоди,строк діїкартки отриманоївідповідачем у ній не зазначені.

Доказів пророзмір кредитнихкоштів/встановленогокредитного лімітуна картковийрахунок матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, вказаних банком у позові, а тому не є належним доказом існування боргу.

У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 72583,43 грн. і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів фактичного надання кредитних коштів (перерахування на картковий рахунок відповідача) користування кредитними коштами, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем не надано.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом, який не погоджений з відповідачкою та не містить достовірних відомостей з документів бухгалтерського обліку, тому не є достатнім та достовірним доказом як надання відповідачу кредиту шляхом перерахунку на картковий рахунок відповідачки, так і відповідного розміру заборгованості.

Посилання позивача на здійснення дистанційного, без відділень, банківського обслуговування, попередню ідентифікацію особи за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, видачу платіжної картки після верифікації фізичної особи або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом, а також ознайомлення позичальника з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» та Тарифами, оскільки зазначені документи містяться в мобільному додатку і відповідач має цілодобовий доступ до них, враховуються судом, однак даних обставин не спростовують.

Згідно із вимогами ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак, будь-яких посилань на неможливість подання суду виписки з причин об`єктивно не залежних від позивача, матеріали справи не містить.

Так, за змістом ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справахпро стягненнякредитних коштівна банкабо іншуфінансову установупокладений обов`язокдоведення фактупередачі коштівпозичальнику урозмірі тана умовах,встановлених договоромі зане доведенняцього факту,право банкуна пред`явленнябудь-якоївимоги втрачається.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №61-28582ск18.

Звертаючись до суду з указаним позовом, банк просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.279 ЦПК України).

Подавши суду клопотання про розгляд справи без виклику позивача в порядку спрощеного позовного провадження, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і саме на позивача в силу положень ст. 12,13 ЦПК України покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.

Отже, за не доведення позивачем факту видачі відповідачу кредитних коштів, зокрема, шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави стягнення на користь банку заборгованості за тілом кредиту відсутні, а тому і підстав задоволення позову не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним Договором про надання банківських послуг, відмовити.

Рішення може бути оскаржене у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений 12.03.2025.

Суддя Н.В. Єфіменко