Court ruling № 125657315, 06.03.2025, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/1180/25

Провадження № 2-з/206/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ПоштаренкоО.В. розглянувши матеріали заяви Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська 06.03.2025 надійшли матеріали позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння.

Ухвалою судді від 06.03.2025 було відкрито провадження у вищевказаній справі. Разом із позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої посилався на наступне. Дніпровською міською радою подано до Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності. Предметом даного позову, є земельна ділянка по АДРЕСА_1 . На зазначеній земельній ділянці побудовано нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів літ.А-1, загальною площею 35,8 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Виходячи з вимог ст.83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради. На зазначеній земельній ділянці, яка належить до комунальної власності територіальної громади, без дозволу власника землі (земельної ділянки) Дніпровської міської ради самочинно побудовано будівлі. Земельна ділянка по АДРЕСА_2 , ніколи не передавалась під будівництво будь-яким юридичним або фізичним особам, право власності чи користування нею за будь-яким юридичним або фізичним особам не оформлювалось. Право забудови зазначеної земельної ділянки належить міській раді. Наявність самочинної споруди по АДРЕСА_1 створює перешкоди Дніпровській міській раді у реалізації права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном - земельною ділянкою. Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом за захистом законних прав власника землі. Спір у справі виник з приводу незаконного заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом спорудження на ній самочинно збудованого нерухомого майна, враховуючи те, що позовними вимогами є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованої прибудови та припинення права володіння, можливе відчуження спірного об?єкту нерухомого майна може в подальшому покласти на Позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. Заборона вчиняти дії відносно нерухомого майна на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження у відповідача до набрання законної сили судовим рішенням. При цьому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони реєстраторам вчинення реєстраційних дій щодо цього майна лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обгрунтованості та адекватності. Враховуючи вище зазначені положення цивільного процесуального законодавства, з урахуванням позовних вимог Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, на сьогодні у випадку не застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Враховуючи викладене, просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на самочинно збудоване нерухоме майно і заборони його відчуження будья-ким способом та будь-якій особі, а саме: заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101) та заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101).

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК Українивстановлено зміст та форму заяви про забезпечення позову.

Так, ч. 1ст. 151 ЦПК Українипередбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмові формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За змістом норм ч.ч. 3, 4ст.153 ЦПК Українисуд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно із ч. 10ст. 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що в ній міститься достатньо інформації щодо предмета забезпечення, як того вимагаєстаття 151 ЦПК України.

Заявником обґрунтовано необхідність заходу забезпечення позову, а саме ним наведені мотиви та підстави забезпечення позову у такий спосіб, який він вважав необхідним.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 910/11857/20). На думку суду, забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101) та заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101). Спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є вірогідність того, що спірне майно буде відчужено на користь третіх осіб, також слід зазначити, що заборона на майно, що перебуває у володінні відповідача і знаходяться у нього чи в інших осіб є видом забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, метою якого є запобігання можливості уникнення стороною виконання покладеного на неї зобов`язання, а тому дійсно є всі підстави вважати, що під час розгляду справи судом майно може бути відчужено на користь третіх осіб чи вчинені будь-які інші дії, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, ухвалою суду від 06.03.2025 призначена до розгляду у підготовче судове засідання, всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. На підставі вищевикладеного, керуючисьПостановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст.149,150,260,353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101).

Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 893463212101).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: О.В. Поштаренко