Decision № 12522353, 18.11.2010, Commercial Court of Kyiv City

Approval Date
18.11.2010
Case No.
40/431
Document №
12522353
Form of legal proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/43118.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Райффайзен Лізинг Аваль"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАМА-ТРЕЙД"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия"

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу - 1 040 019,09 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Волинський А.В. - за довіреністю № 27-09/10 від 27.09.10р.

від відповідача-1: не з’явився.

від відповідача-2: не з’явився

18.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАМА-ТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 1 040 019,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „АГАМА-ТРЕЙД” (відповідач-1) було укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L1810-02/08.

28.08.09 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу № L1810-02/08 від 14.02.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Лізиногоодержувач в порушення умов договору лізингу не сплатив передбачені договором платежі, у зв’язку з чим станом на момент звернення позивача з позовом до суду лізингоодержувач мав заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 104 0019,09 грн.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 1 040 019,09 грн.

Ухвалою суду від 04.10.10 порушено провадження у справі № 40/431 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.10.10.

19.10.10 відповідач-2 подав через загальний відділ діловодства заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки його представника.

У судове засідання, призначене на 26.10.10, представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав.

Відповідач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання відповідача-2 у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 11.11.10.

У судове засідання 11.11.10 представники відповідачів не з’явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 11.11.10 оголошено перерву до 18.11.10.

В судове засідання 18.11.10 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У судове засідання 18.11.2010 року представники відповідачів не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/431 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачам була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідачі були повідомлені належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

14.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „АГАМА-ТРЕЙД” (відповідач-1) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) № L1810-02/08.

Відповідно до п.1.1 договору № L1810-02/08 від 14.02.2008 року лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно акту приймання-передачі лізингодавець на виконання умов договору фінансовго лізингу від 14.02.08 передав предмет лізингу лізингоодержувачу.

28.08.09 між позивачем та відповідачем-1 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) № L1810-02/08 від 14.02.08 (далі – угода), відповідно до п.1 якої у зв’язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № L1810-02/08 від 14.02.08 у розмірі 118667,94 грн, та враховуючи що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу.

Згідно з п.1.1 угоди про внесення змін від 28.08.09 реструктуризація заборгованості лізингоодержувача згідно графіку в сумі 459112,95 грн. здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками в сумі згідно п.1.цієї угоди.

Відповідно до п.1.2 угоди подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем в сумі 577780,89 грн.

28.08.09 позивач та відповідач-1 вирішили викласти договір № L1810-02/08 від 14.02.08 та додатки 1,2,4 до нього у новій редакції, уклавши договір оренди (фінансового лізингу) № LС1810-02/08 від 28.08.09 (далі – договір).

Згідно з п. 2.1 договору від 28.08.2009 року вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 638100,00 грн. (в тому числі 20% ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 4.1 договору лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Відповідно до п. 4.4 договору розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховуються за ставкою, визначеною в п.4.2 цього договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини 2 цього пункту.

Комісія лізингодавця, розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки „С” Графіку (додаток 1 до договору).

Пунктом 4.5 договору встановлено, що перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http: //www.rla.com.ua.

Згідно з п.4.6 договору оплата всіх платежів за цим договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Відповідно до п.4.8 договору всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (додаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодежувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http: //www.rla.com.ua.

Відповідно до п.5.3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору № LС1810-02/08 від 28.08.09) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізиногоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Згідно з п. 5.4 Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодежувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.6.1 Загальних умов фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках:

6.1.1 у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п.1.8 договору сторони обрали валюту – Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п.1.8 договору сторони обрали валюту –долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому при визначенні LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

6.1.2 у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов’язкових платежів, пов’язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов’язків за договором.

6.1.3 у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою.

Відповідно до п.6.3 змінений за правилами п.п.6.1, 6.3 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

28.08.2009 року з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.2 договору поруки від 28.08.09 поручитель (відповідач-2) на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед лізингодавцем (позивачем) відповідати по зобов’язанням лізингоодержувача (відповідач-1), які виникають за договорами лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступними: сплатити лізингові платежі та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3 договору поруки зобов’язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором, не потребують.

Згідно з п.2.1 договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Пунктом 2.4. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед лізингодавцем за договорами лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи частині.

Відповідно до п..2.5 договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед лізингодавцем за договорами лізингу поручитель приймає на себе зобов’язання здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги лізингодавця.

Оскільки відповідач-1 порушуючи зобов’язання за договором фінансового лізингу LС1810-02/08 від 28.08.09 не сплачував вчасно та в повному обсязі лізингові платежі, 26.05.2010 року позивачем було направлено відповідачу-2 (поручителю) лист вих. № 1167-05/10 з вимогою про виконання забезпечених порукою зобов’язань за договором LС1810-02/08 від 28.08.09 протягом 3 днів з моменту отримання вимоги. Зазначений лист був отриманий відповідачем-2 28.05.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06774045, яке знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, листом № 429-02/10 від 25.02.2010 (докази направлення в матеріалах справи) позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою протягом 3 днів з моменту отримання листа сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу № L1810-02/08 від 14.02.08.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано відповідачами, відповідач-1 порушуючи зобов’язання за договором № LС1810-02/08 від 28.08.09 не сплачує вчасно та в повному обсязі лізингові платежі, у зв’язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 1040019,09 грн. за рахунком-фактурою № LС1810-02/08/r від 22.03.10

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості майна від відповідача-1 не надходило.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідачі у судове засідання з'явився, однак доказів сплати лізингових платежів не надали.

Факт наявності заборгованості відповідача-1 по сплаті лізингових платежів за договором лізингу № LС1810-02/08 від 28.08.09 підтверджується наявною в матеріалах справи актами копією виписки по рахунку № 2600514928 позивача за період з 01.02.08 по 08.11.10.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за лізинговими платежами в сумі 1040019,09 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по сплаті лізингових платежів визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „АГАМА-ТРЕЙД” (01034 м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код ЄДРПОУ 32984664) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, та товариства з обмеженою відповідальністю „Бухта Изобилия” (04053 м. Київ, вул. Обсерваторна, 23; кв. 17, код ЄДРПОУ 36283939) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, п/р 2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за договором фінансовго лізингу № LС1810-02/08 від 28.08.09 в розмірі 1 040 019 (один мільйон сорок тисяч дев’ятнадцять) грн 09 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 10 400 (десять тисяч чотириста) грн 19 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.11.2010р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 12522353 ?

Документ № 12522353 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 12522353 ?

Дата ухвалення - 18.11.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 12522353 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 12522353 ?

В Commercial Court of Kyiv City
Previous document : 12522346
Next document : 12522355