Decision № 125206267, 17.02.2025, Khmelnytskyi Circuit Administrative Court

Справа № 560/12385/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2024 року №UA400000/2024/000035/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.02.2024 №UA400030/2024/000022, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 26.08.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскаржуване рішення та картка винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормамиМК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень. Декларант, знаючи що продавець та покупець є пов`язаними особами, під час подання митної декларації, не надав доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією № 24UА400030000866U7 від 22.02.2024 у митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки:

- митні оформлення ідентичних артикулів товару №1, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару, здійснюються за ціною 17,81 євро/шт. При цьому, товари що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 10,88 євро/шт.

- митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,71 євро/ кг та ціна 56,05 євро/шт.

Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Щодо правомірності використання баз даних Держмитслужби повідомляє, що частиною 1статті 31 МК України визначено, що митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що митному органу надані всі документи (договір на перевезення, додаток до договору у вигляді заявки на перевезення та відповідний рахунок), які підтверджують як факт, так і вартість витрат по перевезенню.

Згідно договору поставки №106 від 15.01.2024 Geberit Produktions GmbH є саме продавцем (власником) товару, що постачається позивачу, а тому саме цей договір доданий до митного оформлення та всі витрати продавця вже включені в ціну товару згідно умов поставки FCA Пфуллендорф Німмеччина (Incoterms 2020), а розрахунок ціни № 115.107.21.1 та № 895.125.00.0, які додано до інвойсу №4300445624 від 16.02.2024 складено саме продавцем товару Geberit Produktions GmbH.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом під час митного контролю, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (далі - покупець) та Geberit Produktions GmbH (далі - продавець) 15 січня 2024 року укладено договір поставки №106, предметом якого є поставка покупцю товару, зазначеного в комерційних, рахунках (та/або інвойсах), які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Поставка товару за договором виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA Пфуллендорф Німмеччина (Incoterms 2020) (п. 4.1. договору).

Згідно п. 5.1 асортимент, кількість, термін поставки і вартість продукції, що поставляється вказуються в комерційних рахунках (та/або інвойсах), які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання контракту на адресу покупця у лютому 2024 року, відповідно до інвойсу № 4300445624 від 16.02.2024, було направлено наступний товар: змивна клавіша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 10,88 євро за одиницю (672 штуки) (далі товар №1) та інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) за ціною 56,05 євро за одиницю (672 штуки) (далі товар №2).

З метою митного оформлення товарів позивачем була заповнена та подана до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України митна декларація № 24UА400030000866U7 від 22.02.2024, в якій товар був задекларований у митний режим «імпорт».

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2024 року №UA400000/2024/000035/2, та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000022.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2, ч.3 та ч.4 cт.53 МКУ, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МК України, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення. У митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,81 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 10,88 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,71 євро/кг та ціна 56,05 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару є ТОВ «Славута холдінг», яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією «Геберіт холдінг», яке входить до групи компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10статті 58 МКУскладова митної вартості - «відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця».

Виходячи з усіх вищевикладених обставин, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів у відповідності до статті VII ГАТТ, що є підставою вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достатньої інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Відповідно до ч.3 та ч.4ст. 53 МКУдля підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені експертними організаціями;

7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України;

8) довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

У відповідь декларантом надано документи, які не спростовують розбіжності та не підтверджують включення складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.

Згідно частини 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимогст. 59 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є вартість ідентичного товару за МД від 06.02.2024 №24UA20923001757U7 (17,81 євро/шт * 672 шт = 11968,32 євро), подані до митного оформлення документи що містять відомості про витрати на транспортування. Таким чином вартість товару складає 12026,48 євро, або 50,27 євро/кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є вартість ідентичного товару за МД від 08.11.2023 №23UA400030004220U3 (4,66 євро/кг).

Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другійстатті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,81 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 10,88 євро/шт. Митне оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 єро/кг та ціни 58,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Щодо цього суд зазначає, що відповідно до частини 12статті 58 МК Українитой факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13статті 58 МК Українивизначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14статті 58 МК Україниу разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З матеріалів справи слідує, що таке письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

ПоложеннямиМК Українине передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМитним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Стосовно тверджень відповідача, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10статті 58 МК Україничислових значень складових митної вартості, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 4.1 контракту поставка товару виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA Пфуллендорф, Німеччина (Інкотермс 2020).

Відповідно до умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця.

Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020). Згідно умов договору поставки від 15.01.2024 №106 (пункт 4.1.) зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Відповідно до пункту 3.1 договору поставки від 01.04.2022 №104 товар має бути запакованим, упаковка повинна забезпечувати збереження товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування та складування.

Тобто до обов`язків продавця відноситься обов`язок по пакуванню товару. Виконання продавцем цього обов`язку підтверджується пакувальним листом №602092539 від 16.02.2024, відповідно до якого упаковано 60 позицій по виду пакування «європіддон», вагою поставки, брутто 11.516,257 кг, вагою поставки, нетто 9.348,864 кг. Цей лист був наданий для митного оформлення.

Суд зважає на те, що інвойс №4300445624 від 16.02.2024 містить аналогічні дані про пакування товару: 60 позицій по виду пакування «європіддон» загальною вагою брутто 11.516,257 кг.

Щодо доводів відповідача про не надання позивачем документів для підтвердження складової митної вартості товару - транспортування, суд вважає їх безпідставними.

При митному оформленні позивачем надано договір на послуги з організації і виконання перевезень вантажів № 09/10/23 від 09.10.2023, укладений між приватним акціонерним товариством "Геберіт Керамік Продакшн" та приватним підприємством "ЛУГУКРТРАНС" з заявкою на перевезення № 1302 від 13.02.2024, рахунком на оплату № 88 від 21.02.2024. Також був наданий договір на перевезення та транспортного експедування № 1-13/02/2024 від 13.02.2024, укладений між приватним підприємством "ЛУГУКРТРАНС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Прімера" відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Прімера" є перевізником, зазначеним в CMR. Отже позивач в даному випадку не має фінансових зобов`язань перед безпосереднім перевізником - товариство з обмеженою відповідальністю "Прімера".

Положеннямистатті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно достатті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Устатті 49 МК Українизакріплений принцип визначення митної вартості, який полягає в тому, що враховується та ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари.

Суд зазначає, що приватне підприємство "ЛУГУКРТРАНС" уклало договір перевезення та транспортного експедирування з товариством з обмеженою відповідальністю "Прімера" від власного імені, а тому, позивач не має договірних відносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Прімера" (згідно з цим договором). Як наслідок, будь-які документи до договору на перевезення № 1-13/02/2024 від 13.02.2024 не впливають на вартість митного оформлення для позивача та не повинні надаватись митному органу.

Щодо доводів відповідача про те, що товар поставляється, згідно посередницького договору та у позивача існує обов`язок підтвердити транспортні витрати від виробника товару (Швейцарія) до продавця товару (Німеччина), який є продавцем для позивача згідно контракту, та ці витрати відсутні в розрахунку ціни, суд зазначає таке.

Позивач отримує товар згідно з контрактом, який надавався для митного оформлення та не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. При митному оформленні позивач для контракту використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається, що зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Отже, вказане кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.

Щодо доводів відповідача про не відображення витрат на навантаження та транспортування від Швейцарії до Німеччини, суд зазначає таке.

Згідно з умовами договору (пункт 4.1) та інвойсу №4300445624 від 16.02.2024 зазначена умова поставки FCA Пфуллендорф, Німеччина (Інкотермс 2020). Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця. Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020). Тому, вимоги митного органу надати підтвердження транспортування від Швейцарії до Німеччини не відповідають наведеним умовам поставки, в яких чітко зазначено місце поставки - Пфуллендорф (Німеччина).

Стосовно тверджень відповідача, що подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10статті 58 МК України, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди посередника, суд вважає їх безпідставними, оскільки перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2статті 53 МК України, є вичерпний. При цьому, у вказаному переліку відсутні, зокрема, документи, що підтверджують витрати на комісійну (брокерську) винагороду.

Враховуючи вищевикладене, митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10статті 58 МК Україничислових значень складових митної вартості.

Посилання відповідача на те, що у митного органу є обґрунтовані сумніви що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, є помилковим.

Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на нормиМК Українизроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000035/2 від 22.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 22.02.2024 №UA400030/2024/000022.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 лютого 2025 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136, м. Славута, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, 30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Д.А. Божук