Court ruling № 125190431, 17.02.2025, Vinnytsia City Court in Vinnytsia

Справа № 127/797/25

Провадження № 2/127/95/25

УХВАЛА

17 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про продовження строку на надання відзиву в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області є вказана справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання відповідачем в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду відзиву на позов та можливих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана ухвала разом з копією позовної заяви була направлена засобами поштового зв`язку на адресу відповідача: м. Вінниця, вул. Зодчих, 22 (поштове відправлення 0610226824645).

27 січня 2025 року на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача, підписане Галушою П. В., з наданням його довіреності, про продовження строку на подання відзиву, вказуючи на неотримання копії позовної заяви.

Розглянувши це клопотання, суд дійшов такого висновку.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

У статті 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін,третіх осіб,а такожосіб,які зазаконом маютьправо звертатисядо судув інтересахінших,можуть діятиу судовомупроцесі абоза правиламисамопредставництва,або яквласне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2024 року в справі №910/16580/23 конкретизувала зазначений вище висновок, вказуючи «висновок підлягає уточненню в останній частині стосовно того, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Цей висновок потребує уточнення як такий, що не в повній мірі узгоджується з визначеним законодавством значенням відомостей Єдиного державного реєстру для державних органів, зокрема й для суду, на що Велика Палата Верховного Суду звернула увагу вище.

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».

В даному випадку клопотання відповідача підписане ОСОБА_2 та надана довіреність. Однак, як вказувалося вище, надання однієї довіреності не є достатньою для самопредставництва юридичної особи.

При цьому слід звернути увагу, що хоча справа відкрита в порядку спрощеного провадження справа не є малозначною і не визнавалася судом такою.

У частині другій, четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

До поданого клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження Галуші П. В. представляти відповідача в суді за правилами самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника (адвоката), а тому це клопотання підлягає поверненню без розгляду.

Окремо слід зазначити, що суд, відкриваючи провадження в справі, встановив відповідачу строк для надання відзиву з моменту отримання ухвали про відкриття провадження в справі. Наразі за даними сайту Укрпошти поштове відправлення 061022682464, яким на адресу відповідача направлені ухвала про відкриття провадження в справі та копія позовної заяви з додатками, отримані 31 січня 2025 року, а тому відповідач не позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права в установлений строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.183, 260 ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, підписане ОСОБА_2 , про продовження строку повернути без розгляду.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: