Decision № 125124124, 11.02.2025, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/3498/24

н/п 2/953/216/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю:

представника позивача - Гервазюк О.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 від 23.12.2019 в сумі 42728, 00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3500, 00 грн., заборгованість за відсотками - 39228,00 грн. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.12.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 та отримання кредиту згідно заявки - анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 2628795132 від 23.12.2019 р., що акцептована відповідачем 23.12.2019 р., шляхом підписання електронним підписом. Відповідно до умов Договору позики відповідач отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

Пропозиція (оферта) на отримання 2 траншу згідно заявки-анкети 2628795132 від 23.12.2019 в рамках договору про надання позики № 0631655080 від 23.12.2019 підписано позичальником 23.12.2019 електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти в сумі 3500 грн.

Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з правилами та йому було надана інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 0631655080 від 23.12.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2024, в тому числі за договором позики № 0631655080 від 23.12.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором позики, відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08.04.2024, відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість становить 70529,89 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 67029,89 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, позивачем враховано принцип розумності, співмірності та пропорційності, тому просить стягнути заборгованість у розмірі 42728,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 39228,00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс». Тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

19 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» направила відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що з умов Договору від 23.12.2019 вбачається, що відповідач зобов`язався погасити отримані кошти в якості кредиту на протязі 30 днів. Отже, з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Так, останнім днем погашення зазначених кредитів є 23.01.2020 року, а з позовними вимогами позивач звернувся до суду 22.04.2024 року. Отже, трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики слід обраховувати власне з 23.01.2020. Відтак з 23.01.2020 почався фактичний перебіг позовної давності, строк якої сплив 23.01.2023.

Крім того, зазначила, що Договір позики №0631655080, на який посилається позивач, було укладено між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 23 грудня 2019 року на підставі Заявки-анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики №0631655080, що акцептована Відповідачем 23.12.2019 року шляхом підписання електронним підписом. В Довідці про ідентифікацію, яку додано до матеріалів справи Позивачем підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено Договір позики №0631655080 від 23.12.2019 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено через надсилання одноразового ідентифікатора на міський номер телефону НОМЕР_1 . Даний номер телефона не належить ОСОБА_1 , відправлення одноразового ідентифікатора 1q7d0n неможливе на міський номер телефон. Більше того, відповідачка взагалі немає та не користується комп`ютерною технікою, має звичайний кнопковий телефон, всі ці терміни щодо ідентифікації для неї незрозумілі, враховуючи її вік 60 років. До матеріалів справи додано квитанцію про сплату №45253840 від 23.12.2019 щодо зарахування 3500 грн на карту НОМЕР_2 , але ця карта не належить та не належала ОСОБА_1 , вона немає відношення до цієї карти. Таким чином, Позивачем не надано до суду належні документи та докази щодо підтвердження факту оформлення ОСОБА_1 . Договору позики №0631655080 від 23.12.2019 року та отримання нею грошових коштів у розмірі 3500 грн. Позивач з незрозумілих причин та без правових підстав нарахував проценти (відсотки) поза межами строку кредитування. Також пункт 3.5. договору позики є несправедливим та в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить принципам розумності та добросовісності, оскільки річна відсоткова ставка за договором позики складає 638,75 %, що в двадцять разів перевищує суму наданої позики. За таких обставин позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 від 23.12.2019 в сумі 42728, 00 грн., судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000, 00 грн, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

09.08.2024 року від представника позивача Ткаченко М.М. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: у Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100):

- інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка № НОМЕР_4 ;

- докази зарахування на картку № НОМЕР_4 кредитних коштів у сумі 3 500,00 грн., які 23.12.2019 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за номером картки № НОМЕР_4 за період із 23.12.2019 по 23.01.2020 р.,

- ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_4 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.

09.08.2024 року від представника позивача Ткаченко М.М. надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що відповідно до п. 1.7. Договору визначено, що протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається Право користуватися діючим лімітом кредиту, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил. З системного аналізу п. 3.5. та 3.6. Договору надання позики та положень п. 7.1. Правил надання коштів у позику вбачається, що зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем) з відсотковою ставкою 1,75 відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту, що залишилось поза увагою відповідача. Також, як вбачається зі змісту п. 1.6.та п. 1.7. Договору, ним визначено два окремих строки, які важливо розмежовувати: - строк користування траншем - 30 календарних днів, дотримання якого надає можливість позичальнику отримати наступний транш кредиту (п. 1.6.); - строк користування кредитними коштами, наданими окремими траншами в рамках відновлювальної кредитної лінії, обмеженої максимальною сумою 20000,00 грн. - 36 календарних місяців з дати укладення Договору (п. 1.7. Договору). Крім того, зазначила, що строк позовної давності позивачем не був пропущений. Зауважила, що пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у звязку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року). В тому числі, Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії. Таким чином, при укладанні договору позики Сторонами були погоджені строки дії Договору, в тому числі пролонгація дії Договору, а тому посилання відповідача на пропущення строку позовної давності є необгрунтованою та безпідставною. Посилання відповідача на те, що останнім такий договір не укладався, є безпідставними та таким, що не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, не надано доказів вчинення шахрайських дій, того, що телефон та електронна адреса не належать безпосередньо відповідачеві, не надано жодної банківської виписки, яка свідчила б про ненадходження грошових коштів на рахунок відповідача за кредитним договором тощо. Як вбачається з долучених позивачем наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідача, нарахування відсотків за Договором надання позики проведено за період з 2020 р. по 2023 рік, тобто виключно в межах строку користування кредитними коштами - 36 календарних місяців з дати укладення Договору (23.12.2019 року), що також залишено поза увагою відповідача.

Ухвалою суду від 19.08.2024 клопотання представника позивача Ткаченко М.М. про витребування доказів задоволено.

01.10.2024 від АТ «Сенс Банк» надійшли відомості на виконання ухвали суду від 19.08.2024. Так, ОСОБА_1 є клієнтом Банку «Сенс Банк». На її ім`я було відкрито запитувану карту № НОМЕР_4 , рахунок до картки № НОМЕР_5 , виписки про рух коштів по рахунку за період з 23.12.2019 по 23.01.2020 з відображенням зарахування коштів на рахунок 24.12.2019 у сумі 3500,00 грн. додається.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовну заяву в повному обсязі, просила врахувати, що в довідці про ідентифікацію було помилково зазначено номер за допомогою якого було ідентифіковано відповідача, вказаний номер був зазначений відповідачем в анкеті - заяві під час оформлення кредиту.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило.

Представник відповідача Бачіашвілі М.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, однак у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Інфінанс» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заявку-анкету на отримання кредиту (а.с. 9 зворот). Підписанням цієї анкети-заявки відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka» та надала згоду на використання при укладенні правочину щодо надання кредиту одноразового ідентифікатора в якості аналога її власноручного підпису.

Відповідно до Пропозиції та Акцепту оферти на отримання 2 траншу згідно Заявки-анкети № 2628795132 від 23 грудня 2019 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 від 23.12.2019 розмір кредиту (траншу) встановлено 3500 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 від 23.12.2019 3 роки; відстокова ставка 1,75% за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75 % (а.с. 8 зворот - 9).

Також 23 грудня 2019 року між ТОВ «Інфінанс» і ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080, за умовами якого товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka», які є невід`ємною частиною договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами (а.с.5-8).

Відповідно до п.1.2. вказаного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

Відповідно до п.п. 1.5. Загальний (максимальний) розмір кредитної ліні - 20 000 гривень. В рамках дії даного Договору Сторони погодили наступні загальні умови, а саме: До умов даного Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Відповідно до п.1.7. Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданя кредиту на умовах Договору та Правил.

Відповідно до п. 3.5 Договору сторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом (трансшем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 цього Договору або додатковими угодами між Сторонами,зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом (траншем), при цьому у випадку якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 Догвоору менша ніж 1,75% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою, визначеною відповідно до п.1.15 Догвору скасовуються з першого дня прострочення Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,75 % за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту і до дня повного повернення кредиту.

У Розділі 7.1. кредитного договору позичальник підтвердив, що він самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору, які відповідають умовам даного договору, та погодився з ними; підписанням Заявки-анкети та/або цього договору позичальник підтвердив, що він до укладення даного договору отримав вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього договору був переданий позичальнику; підписанням цього договору позичальник підтвердив, що він уклав цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття рішення позичальником щодо укладення цього договору, що відповідає його внутрішній волі; сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання договору; сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов`язки, що підписані власноручно; товариство передає одноразовий ідентифікатор позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в особистому кабінеті позичальника), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним позичальником під час заповнення заявки-анкети; підписання позичальником договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором; виконання вищезазначених дій означає прийняття позичальником всіх умов договору та його укладання в електронному вигляді, що згідно п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення договору в письмовому вигляді, у зв`язку з чим створює для позичальника та товариства такі ж правові зобов`язання та наслідки.

У заявці-анкеті ОСОБА_1 зазначила реквізити своєї банківської платіжної картки, на яку 23 грудня 2019 року згідно із квитанцією за сплату № 45253840 було зараховано 3500,00 грн. кредитних коштів (а.с.20 зворот, 118 зворот).

Із копії довідки про ідентифікацію судом встановлено, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Інфінанс» (а.с.20,143).

Згідно п. 7.1 Правил відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму кредиту з дня отримання включно та по день повернення включно. Пунктом 7.4 Правил передбачено, що повернення заборгованості здійснюється одним платежем по закінченні строку поточного кредиту.

Пунктом 8.2 Правил передбачено, що строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту.

Із копії повідомлення ТОВ «Інфінанс» від 14.07.2021 судом встановлено, що з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківські картки клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» згідно з відповідним договором факторингу, а саме щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , № договору позики 0631655080, № транзакції 45253840 (а.с.21).

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №0631655080 від 23.12.2019 року, що укладено між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем на суму 38412,50 грн, з яких: 3500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34912,50 грн - заборгованості по процентам (витяг з реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021) (а.с.24-29).

Відповідно до п. 2.3 договору, за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрі боржників.

Згідно з п. 2.4 договору, за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.

Відповідно до п.2.5. договору фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.

Відповідно до п.6.1.4 право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання акту приймання-передавання реєстру боржників.

Відповідно до п.7.1 сторони домовились, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 1 561 454,09 грн.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжним дорученням від 14 липня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами) (а.с.31-35).

Відповідно до п.5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Згідно з Додатком №3 до вказаного договору було відступлено право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 на загальну суму 70 529, 89 грн, з яких: 3500 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 67 029,89 грн. заборгованість за нарахованими процентами (а.с.35).

В матеріалах справи наявний Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 23 грудня 2019 року № 0631655080, складений ТОВ "Інфінанс". Згідно з вказаним Розрахунком розмір заборгованості за тілом кредиту 3500,00 грн; заборгованість за відсотками по дату відступлення права вимоги 34912,50 грн (а.с.21 зворот).

Відповідно до Розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року, складеному ТОВ «Вердикт Капітал», розмір заборгованості складає 70529,89 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 3500,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 34912,50 грн., нараховані відсотки згідно кредитного договору 32117,39 грн (а.с.22).

Згідно з Розрахунком заборгованості, складеним позивачем, станом на 08.04.2024 року відповідач має заборгованість в сумі 70529,89 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 3 500,00 грн; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги і на дату розрахунку 67 029,89 грн (а.с.23).

Позивачем позов пред`явлено на суму 42728,00 грн., при цьомупозивач зазначив,що враховує принцип розумності, співмірності і пропорційності і вказав, що заборгованість складається з: заборгованості за тілом кредиту 3500,00грн; заборгованості за відсотками по дату відступлення вимоги від ТОВ «Інфінанс» 39228,00 грн.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ч.5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Пропозицію (оферта) на укладення договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 23 грудня 2019 року №0631655080 (оферта) та надання другого траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628795132 від 23 грудня 2019 року, Акцепт оферти від 23 грудня 2019 року на отримання другого траншу кредиту згідно Договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 23 грудня 2019 року №0631655080 (оферта) та надання другого траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628795132 від 23 грудня 2019 року та Заявка - Анкета на отримання кредиту підписані ОСОБА_1 23 грудня 2019 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 1q7d0n.

За довідкою ТОВ «ІНФІНАНС» електронний цифровий підпис у формі зазначеного одноразового ідентифікатору було використано ОСОБА_1 при укладанні договору від 23 грудня 2019 року за допомогою номеру телефону, який зазначено в Заявці - Анкеті ОСОБА_1 .

Таким чином договір про надання кредиту було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631655080 від 23 грудня 2019 року, що акцептована відповідачем 23 грудня 2019 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем здійснено необхідний алгоритм дій, спрямований на укладення кредитного договору, виконанням яких він підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі необхідні умови, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В ч. 1 ст. 1047 ЦК України зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що представником відповідача безпідставно заперечується факт укладання ОСОБА_1 кредитного договору та не отримання нею на емітовану картку № НОМЕР_4 кредитних коштів, оскільки це спростовується змістом паперової копії електронного договору так і даними копії квитанції та виписки про зарахування на карту коштів 24.12.2019 року у розмірі 3500 грн.

Крім того, посилання представника відповідача на те, що відсотки нараховані поза межами строку кредитування є безпідставними.

Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 3500,00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.

Укладений між сторонами договір розрізняє строк користування кредитом (траншем), який становить 30 днів та строк дії Договору - 36 міс (3 роки), протягом якого кредитодацець мав право нараховувати та стягувати з позичальника відсотки за кожен день користування кредитом у розмірі 1,75% в межах дії договору.

Таким чином доводи представника відповідача, що договір дійсний лише 30 днів суперечать змісту умов договору № 0631655080 від 23.12.2019.

Крім того, посилання представника відповідача на пропуск позивачем загальних строків давності, - не приймаються до уваги, оскільки договір укладений 23.12.2019 року, строк дії договору 3 роки тобто до 22.12.2022 року, а з позовною заявою до суду Товариство звернулось у квітні 2024 року, тобто в межах вимог норм чинного законодавства.

Враховуючи, що в порушення умов Договору позики відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула в порядку та у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснила дій для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими. Доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять. При цьому суд бере до уваги, що в силу принципу диспозитивності кредитор має право вимагати стягнення заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом в меншому розмірі, а оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення розміру процентів в сумі 39 228,00 грн., які не перевищують суми процентів, що кредитор має право вимагати стягнути з відповідачки, то заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 13000 грн, стосовно якого суд зазначає таке.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору в повному обсязі.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським Об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п.1.1).

Згідно п.4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №87 від 01 березня 2024 року, сторони за договором №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, товариство - ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання - АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 : 1.2 надання усної консультації з вивченням документів - 2 години - 4000 грн; 3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000 гривень.

Згідно Витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08 березня 2024 року, сторони за договором №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, товариство - ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання - АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: відповідач ОСОБА_1 , договір №0631655080: надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9000 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції №0421270000 від 15 березня 2024 року, ТОВ «Коллект Центр» перерахував на рахунок АО «Лігал Ассістанс» 52000 гривень 00 копійок за надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02 січня 2023 року про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій:

- надання усної консультації з вивченням документів - 4 000 грн.;

- складання позовної заяви - 9 000 грн.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 13 000 грн. є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 5 000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631655080 від 23.12.2019 в розмірі 42728 (сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу частково в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна