Decision № 125061205, 11.02.2025, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/5451/24

Провадження № 2/206/184/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 Самарський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Похил А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

І. Стислий виклад позиції представника позивача.

Представник позивача звернулася до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, яку обґрунтувала тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 , укладено 14.12.2018 кредитний договір № 2001193530001, на підтвердження якого видано кредитну картку з кредним лімітом в сумі 11700 грн., який пізніше було збільшено до 45950 грн. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.08.2024 склала 81354,72 грн., з яких: 45812,58 грн. - заборгованість за кредитом (тілом); 35542,14 грн.- заборгованість за процентами. Позивач направляв письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. В зв`язку із чим, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» вказані суми та понесені позивачем судові витрати (а.с. 1-4).

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 3 на зворотній стороні).

Відповідач, повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, правом на подання відзиву не скористалася.

ІІ.Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

21.10.2024черезсистему«Електронний суд»представникомпозивача подано дану позовну заяву з додатками (а.с. 1-55).

07.01.2025 відкладено розгляд справи на 11.02.2025 у зв`язку із неявкою відповідача (а.с. 70).

У судові засідання призначені 07.01.2025 та 11.02.2025 відповідач, повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, не з`явилася, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 14.12.2018 між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 , укладено 14.12.2018 кредитний договір № 2001193530001, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 11700 грн, шляхом підписання останньою заяви № 2001193530001 про приєднання до цього Договору та паспорту споживчого кредиту (а.с. 5). Потім кредитний ліміт по вказаному договору було збільшено до 45950 грн.

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором станом на 21.08.2024 склала 81354,72 грн., з яких: 45812,58 грн. - заборгованість за кредитом (тілом); 35542,14 грн.- заборгованість за процентами (а.с. 24-29).

З виписки, наданої банком по рахунку клієнта вбачається, що за період з 12.10.2020 по 21.08.2024 ОСОБА_1 користувалася картками банку, знімала кошти, здійснювала оплату в торгівельних точках, здійснювала перекази тощо (а.с. 30-46).

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі. З наданої банком виписки по картковому рахунку чітко прослідковується користування ОСОБА_1 кредитними коштами.

Крім того, на адресу відповідача позивачем були направлені письмові вимоги (повідомлення) про необхідність сплати заборгованості перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за кредитним договором № 2001193530001 від 14.12.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи вимогою (а.с. 20-21).

Однак відповідачем вказані вимоги проігноровані та на час розгляду справи заборгованість не погашена.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно дост. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

В силу ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 612 цього Кодексуборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право фізичних або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зіст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Згідно п. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2001193530001 від 14.12.2018, яка становить 81354,72 грн., з яких: 45812,58 грн. - заборгованість за кредитом (тілом); 35542,14 грн.- заборгованість за процентами.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання по поверненню грошових коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, у зв`язку з чим у банку виникло право вимагати повернення грошових коштів та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин та приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629, 633, 634, 1050, 1054 - 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 263, 264, 265, 280 - 283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість по кредитному договору № 2001193530001 від 14.12.2018, станом на 21.08.2024, в розмірі 81354,72 грн., з яких: 45812,58 грн. - заборгованість за кредитом (тілом); 35542,14 грн.- заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя К.С. Маштак