Decision № 125002224, 07.02.2025, Mukachivskyi City-Raion Court of Transcarpathian Oblast

Справа № 303/8802/24

2/303/1870/24

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Верхньокоропецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, Державне підприємство «Ужгородське військове лісництво», про відшкодування шкоди, завданої довкіллю,-

В С Т А Н О В И В :

Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернулася з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Верхньокоропецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, Державне підприємство «Ужгородське військове лісництво», про відшкодування шкоди, завданої довкіллю. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач без відповідного на те дозволу працівників лісової охорони, не маючи лісорубного квитка чи ордеру виданого ДП «Ужгородське військове лісництво», перебуваючи на території ДП «Ужгородське військове лісництво», а саме в кварталі № 69 виділу № 1, біля лісового масиву неподалік вул. Івана Франка-бічна, 189, м. Мукачево, Закарпатська область, на території Верхньокоропецької сільської ради, скоїв незаконну порубку до ступеня припинення росту на пні 76 дерев породи «Акація», чим завдав шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 66513,50 грн. Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначено йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно з вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 року завдана державі шкода у сфері охорони навколишнього природнього середовища відшкодована винною особою не була. Зважаючи на це Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Верхньокоропецької територіальної громади Закарпатської області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, в розмірі 64513,50 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання по справі призначено на 02.12.2024 року та відкладено на 09.01.2025 року та на 07.02.2025 року.

Представник позивача та прокурор в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, від представника Верхньокоропецької сільської ради до суду надійшла про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідач у судове засідання з розгляду цієї справи не з`явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Вирішуючи питання правомірності дії прокуратури щодо звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконної порубки дерев в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верхового Суду, що викладена у постанові від 26.05.2022 року у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаного правового висновку також притримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 у справі № 910/21377/17.

Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області направлено листи щодо встановленого прокуратурою факту порушення вимог лісового законодавства. Однак Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області заходів щодо стягнення завданої шкоди не вживались, відповідні позовні заяви до суду не подані.

Зважаючи на викладене, прокуратурою у повній мірі виконано вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.

Так, судом встановлено, що відповідно до вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначено йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Вирок суду набрав законної сили 16.05.2024 року.

При розгляді вказаного кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_1 що 21.02.2024 року близько 8 год., діючи умисно, незаконно, з корисливою метою, без відповідного на те дозволу, не маючи лісорубного квитка чи ордеру виданого ДП «Ужгородське військове лісництво», знаходячись на території ДП «Ужгородське військове лісництво», а саме: в кварталі № НОМЕР_1 виділу № 1, біля лісового масиву неподалік вул. Івана Франка-бічна м. Мукачево Закарпатської області, за допомогою бензопили з маркуванням «Procraft» зеленого кольору, скоїв незаконну порубку до ступеня припинення росту на пні 76 дерев породи «Акація».

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 року також встановлено, що ОСОБА_1 спричинив навколишньому природному середовищу матеріальної шкоди на загальну суму 66513,50 грн. Питання відшкодування збитків вироком не вирішувалося. Розмір завданої шкоди також підтверджується відповідним розрахунком, проведеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року.

Згідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питанні чи мале місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За змістом ст.ст. 105, 107 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до положень п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 7 ч. 2 ст. 69 БК України грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягають зарахуванню до спецфондів державного, обласних та місцевих (сільських, селищних) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

ДП «Ужгородське військове лісництво», квартал № 69 виділ № 1, біля лісового масиву неподалік вул. Івана Франка-бічна м. Мукачево Закарпатської області, що є місцем вирубки дерев відповідачем, на момент вчинення правопорушення розташоване в адміністративних межах Верхньокоропецької територіальної громади Закарпатської області.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи встановлення вироком суду вини відповідача у вчиненому кримінальному правопорушенні, протиправними діями якого було завдано шкоду навколишньому середовищу на загальну суму 66513,50 грн. та небажання відповідача в добровільному порядку відшкодувати шкоду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі в розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280, 289, 354-355 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, в розмірі 64513,50 гривень (шістдесят чотири тисячі п`ятсот тринадцять гривень 50 копійок), які які підлягають перерахуванню у фонд охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Верхньокоропецької сільської територіальної громади Закарпатської області (ГУК у Зак. обл/Верхньокор. тг/24061600; код отримувача 37975895, номер рахунку UA818999980314181968000007; код бюджетної класифікації 24061600).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач в інтересах держави: Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону (вул. Бращайків, 2, м. Ужгород, ЄДРПОУ 3832605722).

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (88000, вул. Швабська, 14, м. Ужгород, Закарпатська область).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Верхньокоропецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області (вул. Графа фон Шенбона, 16, с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область).

Державне підприємство «Ужгородське військове лісництво» (пров. Ужанський, 5, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область).

Суддя А.М.Заболотний