Court ruling № 124859436, 03.02.2025, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"03" лютого 2025 р. Cправа № 902/1480/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1480/23 за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "ВІК" про банкрутство.

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою суду від 09.10.2024 року ТОВ "ВІК" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В..

30.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшло клопотання № 02-18/358 від 29.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

При цьому, суд, розглянувши подане клопотання про скасування арешту, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Так, вказане клопотання, зокрема, мотивовано тим, що у відповідності до інформації, наявної в розпорядженні ліквідатора, арештовані рахунки банкрута, відкриті в банківських установах за постановою приватного виконавця Гунько В.В. про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Станом на 29 січня 2025 року арешти не зняті.

На цій підставі, приватному виконавцю Гунько В.В. направлено запит про зняття арешту з рахунків банкрута.

22.01.2025 року приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В повідомив про неможливість виконання зазначеного клопотання з тих підстав, що у відповідності до частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт з рахунків може бути знятий за ухвалою суду.

На підставі викладеного, ліквідатор боржника просить суд скасувати арешт, накладений приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Гуньком В.В на рахунки та грошові кошти на рахунках банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК".

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, ліквідатором боржника надані, зокрема, копії таких документів : клопотання № 02-18/347 від 21.01.2025 року, яке адресоване приватному виконавцю Гунько В.В. про скасування арештів, накладених на рахунки (грошові кошти) на рахунках банкрута - ТОВ "ВІК"; відповідь приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В. № 31 від 22.01.2025 року, в якій повідомлено арбітражного керуючого Голубенко О.В. про відсутність у виконавця підстави для зняття арешту з рахунків боржника - ТОВ "ВІК"; постанова приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В. від 25.08.2022 р. про арешт коштів боржника - ТОВ "ВІК" (ВП № НОМЕР_2).

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2024 року у справі № 918/454/18, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Зняття заборон та арештів із майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 10/Б-5022/1359/2011, в якій зокрема зазначено, що за загальним правилом зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів, однак, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство. При цьому винесення судом окремого судового рішення про звільнення майна боржника від обтяжень лише конкретизує обов`язок осіб, визначений Законом про банкрутство, та може бути підставою для відповідальності цих осіб за невиконання рішення суду у встановленому порядку.

Аналіз наведених вище норм та правових позицій Верховного Суду щодо застосування статті 59 КУзПБ, дає підстави для висновку, що накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме: виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на ліквідаційному рахунку та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.

Відтак, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому чисті і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, з метою належного здійснення ліквідаційної процедури банкрута у цій справі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-18/358 від 29.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23, яке підтверджене наданими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-18/358 від 29.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23.

2. Скасувати арешт, накладений приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Гуньком В.В. на грошові кошти, що містяться на рахунках банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (вул. Острозького, 55, оф. 102, м. Вінниця; код ЄДРПОУ 31127972) згідно постанови від 25.08.2022 р. про арешт коштів боржника (ВП № НОМЕР_2).

3. Ухвалу засвідчену підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати рекомендованим листом приватному виконавцю Виконавчого округу Вінницької області Гуньку В.В. - для виконання.

4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні адреси: представнику ТОВ "ВІК" адвокату Сувалову В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_2 , адвокату Пинзару І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; приватному виконавцю Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею та набирає законної сили - 03.02.2025 року.

Згідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

3 - Приватному виконавцю Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В. (вул. Грушевського, 7-9, прим.2, м. Вінниця, 21050) - примірник ухвали засвідченої гербовою печаткою суду.