Decision № 124038217, 17.12.2024, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/427/24

За позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до: 1) Вишгородської міської ради;

2) фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору та стягнення 190 088, 81 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Аіріней М-С. С.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Бондарчук Р.В.; Колодій О.М.;

від третьої особи: не з`явився;

від прокуратури: Постемський А.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Вишгородської міської ради (надалі відповідач-1); фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни (надалі відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір № 22 від 17.02.2021, укладений між Вишгородською міською радою та фізичної особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088, 81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-1 щодо послуг з прибирання снігу, що підтвердило Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 21.08.2023 №60/88-р/к у справі №172/60/19-рп/к.22, а тому договір № 22 від 17.02.2021, укладений за результатами відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому прокурор, посилаючись на ч.3 ст.228 ЦК України, просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнути з відповідача-2 сплачені відповідачем-1 кошти з державного бюджету в розмірі 190 088,81 грн, далі отримані відповідачем-1 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.

2.Стислий виклад позицій відповідача-1

Відповідач-1 у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Стислий виклад позицій відповідача-2

Відповідач-2 заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що прокурор у якості обґрунтування того, що спірний договір є такими, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, з умислу відповідача-2, посилається на рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023, яким визнано, що відповідач-2 та Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» своїми діями вчинили порушення, передбачені п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю UA-2021-01-12-001198-с, проведених відповідачем-1. Проте, на його думку, сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі в спірній закупівлі, встановлені рішенням, не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними на підставі ч.3 ст.228 ЦК України.

Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023, зокрема, на відповідача-2 накладено штраф у розмірі 15 000,00 грн, а тому ним вже понесено відповідальність за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зауважує, що у відкритих торгах брали участь лише два суб`єкта господарювання: Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 тендерні пропозиції яких відповідно становили 384 500,00 і 382 491,00 грн, при цьому тендерна пропозиція відповідача-2 (382 491, 00 грн) була нижчою за очікувану замовником вартість предмета закупівлі (400 000, 00 грн). Матеріали справи не містять відомостей про наявність інших потенційних учасників спірної закупівлі, які б могли задовольнити потреби замовника (відповідача-1) за менші кошти чи наявності на ринку на час проведення спірної закупівлі більш вигідних для замовника цінових пропозицій, позивачем не надано доказів того, що товар за договором, укладеним за результатами спірних відкритих торгів, було поставлено із завищенням цін, що аналогічні товари могли бути поставлені з використанням менших ресурсів. Крім того, умови спірного договору були виконані його сторонами в повному обсязі та без будь-яких претензій, що підтверджується відповідним листом Вишгородської міської ради за №02-14/772 від 28.03.2024, в матеріалах справи відсутні докази невідповідності кількості, вартості або якості наданих відповідачем-2 послуг при виконанні договору.

Враховуючи викладене вище, на думку відповідача-2, підстави для визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 ЦК України відсутні. Крім цього, зазначає, що положення передбачені ч.3 ст.228 ЦК України є аналогічними положенням ч.1 ст. 208 ГК України, а тому підлягають однаковому застосуванню та строк, визначений в ст.250 ГК України, застосування адміністративно-господарських санкцій сплив, а тому прокурором пропущено процесуальний строк звернення до суду.

4. Стислий виклад пояснень третьої особи

Третя особа надала пояснення щодо позову, в яких, зокрема зазначає, що Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що Державна аудиторська служба України є органом, який здійснює саме фінансовий контроль при моніторингу публічних закупівель, а тому Держаудитслужба є належним позивачем у даній справі та органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023, висновки якого покладені в позов, до господарського суд не оскаржувалось, не перебувало/перебуває на перегляді чи перевірці в органах Антимонопольного комітету України, а тому є законним актом індивідуальної дії обов`язковим до виконання. Крім цього, повідомляє, що ні судом, ні Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дія рішення № 60/88-р/к не зупинялась.

5.Процесуальні дії в справі

У позовній заяві міститься клопотання про залучення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також, у позовній заяві міститься клопотання про витребування у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідченої копії рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також документів, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 здійснено розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 911/427/24 та визначено до розгляду судді Грабець С.Ю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 відкрито провадження в справі її розгляд постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.04.2024, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі третя особа) та витребувано в третьої особи належним чином засвідчену копію рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також копії документів, на підставі яких було прийняте вищевказане рішення.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» та 08.03.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

20.03.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

02.04.2024 від відповідача-2 надійшов відзив.

08.04.2024 від позивача надійшли пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2024 задоволено заяву судді Грабець С.Ю. про самовідвід у справі №911/427/24.

17.04.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2024 прийнято справу №911/427/24 до свого провадження, позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

02.05.2024 прокурором подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2024 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання в справі на 28.05.2024.

10.05.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив та пояснення, в яких останній заперечує щодо задоволення клопотання відповідача-2 про зупинення провадження в справі.

10.05.2024 від відповідача-1 надійшли пояснення.

У підготовче засідання 28.05.2024 з`явилися прокурор, представник позивача, відповідач-2 та його представник, відповідач-1 та третя особа в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. У засіданні прокурором подано клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив та представником відповідача-2 подано клопотання про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 поновлено прокурору строк на подання відповіді на відзив відповідача-2, долучено подану прокурором відповідь на відзив відповідача-2 до матеріалів справи, продовжено відповідач-2 строк до 14.06.2024 для подання заперечень на відповідь на відзив, продовжено відповідачу-1 строк до 14.06.2024 для подання суду відзиву на позовну заяву, встановлено позивачу та прокурору строк до 28.06.2024 для подання відповіді на відзив відповідача-1, встановлено відповідачу-1 строк до 12.07.2024 для подання заперечень клопотання відповідача-1 про зупинення провадження в справі задоволено та зупинено провадження в справі №911/427/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21.

30.05.2024 від відповідача-2 надійшли заперечення, в яких зазначає, що прокурором пропущено процесуальний строк звернення до суду в даній справі.

06.11.2024 від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження в справі, у якому зазначено, що Великою Палатою Верховного Суду 18.09.2024 прийнято постанову в справі №918/1043/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 поновлено провадження в справі №911/427/24 та призначено підготовче засідання на 26.11.2024.

22.11.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання 26.11.2024 з`явився прокурор та представник позивача, представники відповідачів-1, 2 та третьої особи не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2024 в задоволені клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, з підстав викладених в ухвалі суду.

Також враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2024.

02.12.2024 від прокуратури надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 17.12.2024 з`явився представник позивача, відповідач-2 та його представник і прокурор, відповідач-1 та третя особа в засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Суд протокольною ухвалою долучив подані прокурором додаткові пояснення до матеріалів справи.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 17.12.2024 надали пояснення по суті позовних вимог та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2024 надав пояснення по суті заперечень та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 17.12.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.01.2021 відповідачем-1 у інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі послуг з ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина), за ідентифікатором закупівлі UA-2021-01-12-001198-с.

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 400 000, 00 грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: Малим колективним підприємством «Експрес-Сервіс» (далі - МКП «Експрес-Сервіс») та відповідачем-2.

Засіданням тендерного комітету відповідача-1, оформленим протоколом №7/1 від 03.02.2021, прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів за предметом код ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина) відповідачем-2, з ціновою пропозицією 382 491, 00 грн.

17.02.2021 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір №22 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язався протягом 2021 року надати замовнику послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина, 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.

Згідно із 3.1. договору ціна договору становить 382 491,00 грн, у тому числі ПДВ 63 748, 50 грн.

У пункті 4.1. договору сторонами погоджено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата за надані послуги проводиться замовником на підставі актів виконаних робіт/наданих послуг протягом 30 банківських днів після підписання актів виконаних робіт/наданих послуг.

Строк надання послуг до 31.12.2021 (п.5.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та інших зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1. договору).

11.03.2021 відповідачами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №22/1 (форма №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), відповідно до яких відповідачем-2 надано, а відповідачем-1 прийнято послуги на суму 190 088, 81 грн.

У свою чергу відповідачем-1 оплачено надані відповідачем-2 послуги в сумі 190 088, 81 грн із державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 11.03.2021.

Відповідно до наказу №661 від 17.11.2021 Північним офісом Держаудитслужби (позивачем) здійснено моніторинг процедури закупівлі ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина), за ідентифікатором закупівлі UA-2021-01-12-001198-с.

Як убачається з висновку від 14.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі

UA-2021-01-12-001198-c, за результатами проведеного моніторингу встановлено порушення частини 9 статті 26, частини 16 статті 29, частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлене порушення законодавства в сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», позивач зобов`язав розірвати договір та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства в сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

20.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни щодо ціни договору та викладено п.3.1 договору в новій редакції, відповідно до якої загальна сума договору становить 190 088, 81 грн, у тому числі ПДВ 31 681, 47 грн.

Також у вказаній додатковій угоді погоджено, що з моменту набрання чинності цієї угоди решта зобов`язань сторін, що виникли з договору, припиняється, сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язкам, що виникли з договору.

20.12.2021 опубліковано звіт про виконання договору, в якому зазначено причини розірвання договору: з мето виконання зобов`язання щодо усунення порушень (порушення) законодавства в сфері публічних закупівель, викладених у висновку про результати моніторингу (ідентифікатор №UA-M-202-11-18-000009).

Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 ухвалено, що Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, підчас участі в тендерній процедурі закупівлі «ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина)», яка проводилась відповідачем-1, ідентифікатор закупівлі в системі - №UA-2021-01-12-001198-с (п.1. резолютивної частини вказаного рішення).

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.1 резолютивної частини рішення, накладено на Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідача-2 штраф у розмірі 15 000, 00 грн з кожного (п.2., 3. резолютивної частини вказаного вище рішення).

Також у розділі 4 вказаного рішення встановлено, що Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 узгодили між собою умови участі в торгах, що підтверджується таким: введення господарської діяльності за однією адресою; спільне використання однакового номеру телефону; використання однієї IP-адреси; подання в вкладі тендерної документації копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що належать конкуренту в процедурі закупівлі; спільна підготовка до участі в процедурі закупівлі.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 матеріали справи не містять.

Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 сплатили накладені на них штрафи, що підтверджується платіжними інструкціями №85 від 05.12.2023 на суму 15 000, 00 грн та №43492816 від 21.12.2023 на суму 15 000, 00 грн.

28.12.2023 відповідачем-1 листом за вих.№02-14/3317 повідомлено керівника Вишгородської районної окружної прокуратури, що на виконання зобов`язань про усунення порушень (порушення) законодавства в сфері публічних закупівель, викладених у висновку про результати моніторингу (ідентифікатор №UA-M-202-11-18-000009) закупівлі ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина) договір №22 від 17.02.2021 розірвано.

Листом за вих.№60-02/59 від 08.01.2024 третя особа повідомила Вишгородську окружну прокуратуру, що рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 не оскаржувалось, на перегляді та перевірці в органах Антимонопольного комітету України не перебувало, Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 сплатили накладені на них штрафи.

Предметом спору у справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору №22 від 17.02.2021 та, як наслідок, стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів отриманих за результатами виконання договору в розмірі 190 088, 81 грн, а з відповідача-1 у дохід державного бюджету.

Підставами позову є наявність узгоджених дій учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в антимонопольній справі №172/60/19-рп/к.22, які унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів №UA-2021-01-12-001198-с, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що, встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору №22 від 17.02.2021, укладеного з переможцем вказаних торгів відповідачем-2, відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України та застосування наслідків недійсності договору.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною першою статті 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з частиною першою та частиною четвертою статті 11 ЦК, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до пункту 25 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (стаття 20 Закону України "Про публічні закупівлі").

12.01.2021 відповідачем-1 (замовник) у інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі послуг з ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина), за ідентифікатором закупівлі UA-2021-01-12-001198-с.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: Малим колективним підприємством «Експрес-Сервіс» (далі - МКП «Експрес-Сервіс») та відповідачем-2.

Засіданням тендерного комітету відповідача-1, оформленим протоколом №7/1 від 03.02.2021, прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів за предметом код ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина) відповідачем-2, з ціновою пропозицією 382 491, 00 грн.

17.02.2021 між відповідачем-1 (замовник) та відповідачем-2 (виконавець) укладено договір №22 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язався протягом 2021 року надати замовнику послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина, 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.

У подальшому 20.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни щодо ціни договору та викладено п.3.1 договору в новій редакції, відповідно до якої загальна сума договору становить 190 088, 81 грн, у тому числі ПДВ 31 681, 47 грн. Також у вказаній додатковій угоді погоджено, що з моменту набрання чинності цієї угоди решта зобов`язань сторін, що виникли з договору, припиняється, сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язкам, що виникли з договору.

20.12.2021 опубліковано звіт про виконання договору, в якому зазначено причини розірвання договору: з мето виконання зобов`язання щодо усунення порушень (порушення) законодавства в сфері публічних закупівель, викладених у висновку про результати моніторингу (ідентифікатор №UA-M-202-11-18-000009).

Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 ухвалено, що МКП «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, підчас участі в тендерній процедурі закупівлі «ДК 021:2015 90620000-9 - Послуги з прибирання снігу (Послуги з прибирання доріг від снігу на території міста Вишгород, села Хотянівка, села Осещина)», яка проводилась відповідачем-1, ідентифікатор закупівлі в системі - №UA-2021-01-12-001198-с (п.1. резолютивної частини вказаного рішення).

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.1 резолютивної частини рішення, накладено на Мале комерційне підприємство «Експрес-Сервіс» та відповідача-2 штраф у розмірі 15 000, 00 грн з кожного (п.2., 3. резолютивної частини вказаного вище рішення).

МКП «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 сплатили накладені на них штрафи, що підтверджується платіжними інструкціями №85 від 05.12.2023 на суму 15 000, 00 грн та №43492816 від 21.12.2023 на суму 15 000, 00 грн.

У постановах від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20, від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 та від 17.10.2024 в справі №914/1507/23 Верховний Суд дійшов правових висновків, зміст яких полягає у такому.

Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.

У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.

Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналізуючи положення ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Верховний Суд зазначив, що при кваліфікації дій суб`єктів господарювання за п.4 ч.2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Отже, узгодження дій між суб`єктами господарювання в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається в зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

У рішенні адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 встановлено, що МКП «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, підчас участі в тендерній процедурі закупівлі, яка проводилась відповідачем-1, ідентифікатор закупівлі в системі - №UA-2021-01-12-001198-с.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 матеріали справи не містять.

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2024 в справі №914/1507/23.

За змістом ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч.1 ст.203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.

У спеціальній ч.3 ст.228 ЦК України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

З наведених норм права вбачається, що інтерес держави в сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.

З огляду на викладене вище, узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в антимонопольній справі унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів №UA-2021-01-12-001198-с, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору №22 від 17.02.2021, укладеного з переможцем закупівлі відповідачем-2, відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України.

Тобто дії відповідачів з укладення договору №22 від 17.02.2021 за встановлених та підтверджених обставин порушення відповідачем-2, як учасником закупівлі, законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень ч.3 ст. 228 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом ст.216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч.3 цієї статті Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Водночас ч.3 ст.228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

Враховуючи наведене вище обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 190 088, 81 грн, сплачені відповідачем-1 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору №22 від 17.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 11.03.2021, підлягають поверненню відповідачем-2 відповідачу-1, а останнім - до бюджету шляхом стягнення цих коштів на користь позивача.

Отже, позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 190 088, 81 грн до бюджету підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача-2, що санкції передбачені ч.3 ст.228 ЦК України є адміністративно-господарськими та строк на застосування яких сплив, а тому прокурором пропущено процесуальний строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Частиною четвертою статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" установлено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до приписів частини другої вказаної статті при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Нормами статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у тому числі за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Тобто, саме рішенням Комітету встановлюється факт порушення антиконкурентного законодавства.

Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 в справі №172/60/19-рп/к.22 встановлено, що МКП «Експрес-Сервіс» та відповідач-2 вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, підчас участі в тендерній процедурі закупівлі №UA-2021-01-12-001198-с.

При цьому виключні повноваження здійснювати системну оцінку та кваліфікацію дій суб`єктів господарювання у справах щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію належать органам Антимонопольного комітету України (статті 7, 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Отже, факт порушення законодавства при проведенні спірних торгів встановлено у рішенні адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023.

Відтак, у спірних правовідносинах початок перебігу позовної давності на звернення прокурора до суду з цим позовом має обраховуватися саме з дати ухвалення вказаного рішення.

Разом з тим керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з цією позовною заявою у 15.02.2024, тобто в межах трирічного строку позовної давності щодо пред`явлення позову.

Суд звертає увагу, що прокуратура не є органом, який здійснює контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, а також не є органом, який здійснює самостійні повноваження щодо системної оцінки та кваліфікації дій суб`єктів господарювання в справах щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію.

Крім того, щодо тверджень відповідача-2, що санкції передбачені ч.3 ст.228 ЦК України є адміністративно-господарськими строк на застосування яких, відповідно до ст.250 ГК України слив, із посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №160/14095/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до товариств з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів, то суд зазначає, що відповідач-2 невірно розуміє природу спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що до спірних відносин не може бути застосовано положення частини першої статті 250 ГК України, оскільки правові наслідки вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Близький за змістом висновок міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 та постанові Верховного Суду від 20.11.2019 № 911/1110/18 .

При звернені з цим позовом до суду прокурором визначено, що органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері публічних закупівель, є Північний офіс Держаудистслужби.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг процедури закупівлі, згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

При цьому на підставі пп. 8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.1 Положенням про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 (далі - Положення), Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органам.

Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників та в місті Києві (п.3. Положення).

Згідно з п.4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Офіс вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (під.18 п.6 Положення).

Отже, належним органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері публічних закупівель, є Державна аудиторська служба в Україні, зокрема, в даних правовідносинах Північний офіс Держаудитслужби.

Щодо наявності в керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області представляти інтереси держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в межах даного спору, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, у ході розгляду цієї справи судом встановлено, що прокуратурою на адресу Північного офісу Держаудитслужби направлено повідомлення від 12.12.2023 №54-8141вих-23 із проханням надати інформацію щодо вжиття останнім заходів з метою визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків передбачених ч.3 ст.228 ЦК України.

Північний офіс Держаудитслужби надав відповідь на вказане повідомлення та зазначив, що не наділений повноваженнями на звернення до суду з вимогою про визнання договорів недійсними.

Вишгородською окружною прокуратурою повідомленням від 15.02.2024 №54-869вих-24 повідомлено Північний офіс Держаудитслужби про пред`явлення позову.

Враховуючи обізнаність Північного офісу Держаудитслужби про порушення та беручи до уваги невжиття вказаним органом заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави в цій справі, оскільки відповідний компетентний орган бездіє протягом тривалого часу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до: 1) Вишгородської міської ради; 2) фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору та стягнення 190 088, 81 грн задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №22 від 17.02.2021, укладений між Вишгородською міською радою та фізичної особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код 04054866) 190 088, 81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду грошові кошти в розмірі 190 088,81 грн стягнути в дохід держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 18, ідентифікаційний код 40479560).

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Вишгородської міської ради (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код 04054866) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, будинок 9, ідентифікаційний код 02909996) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, з кожного.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 25.12.2024.

Суддя В.М. Антонова