Court ruling № 123952689, 02.12.2024, Ternopilskyi City-Raion Court of Ternopil Oblast

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2024 Справа №607/23427/24 Провадження №2/607/4533/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі у спрощеному провадженні позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

В проваджені Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 05.11.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/23427/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.11.2024 судом зареєстровано клопотання про закриття провадження у справі подане відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», в якому останній вказує, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2024 відкрито провадження у справі №921/242/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2024 у справі №921/242/24 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 звільнено фізичну особу ОСОБА_1 , від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , закрито. Відповідач вказує, що його заборгованість за кредитним договором виникла до порушення провадження у справі №921/242/24 Господарського суду Тернопільської області, при цьому позивач станом на дату закриття провадження у справі №921/242/24, яка перебувала в провадженні господарського суду Тернопільської області про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника, як конкурсній кредитор, а відтак його заборгованість перед ТОВ «Бізнес Позика» є погашеною. З огляду на викладене відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» не з`явився, однак у позовній заяві просив провести розгляд цивільної справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2024 у справі № 921/242/24, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-сайті судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Н.О. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2024 у справі № 921/242/24, клопотання фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 15.08.2024 (вх. №6817) про закриття провадження у справі задоволено. Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введені ухвалою суду від 29.05.2024. Повноваження керуючої реструктуризацією боргів боржника-арбітражного керуючого Белінської Н.О. припинено. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства. Постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , закрито.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким у відповідача виникло з 13.03.2024 (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство), заборгованість відповідача по кредиту відповідно до поданого позивачем розрахунку станом 02.10.2024 становить 160301, 88 грн.

На підставі вищевикладеного, суд зауважує, що розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен був відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відтак, оскільки позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості після закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, пред`явлення та розгляд якої могли відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, суд вважає, що справа за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі.

Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції АТ «ПУМБ» № 7123 від 14.10.2024, позивачем ТОВ «Бізнес Позика» сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 гривень.

Відтак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вважаю за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса місця знаходження: бул.Лесі Українки, 26, офіс 411, м.Київ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422,40 грн сплачений через АТ «ПУМБ» згідно платіжної інструкції № 7123 від 14.10.2024.

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич