Decision № 123706317, 12.12.2024, Tlumatskyi Raion Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 353/535/24

Провадження № 2/353/257/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором № 2240112-507 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 08.09.2021 року, що становить 312544,21 грн., та складається з: 165617,61 грн. заборгованості за основним боргом, 146916,60 грн. заборгованості по процентах. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 30.04.2024 року допустив виникнення заборгованості по кредитному договорі в загальній сумі 312544,21 грн., яку слід стягнути на користь банку. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та справу розглядати без участі представника позивача.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від27.05.2024року вирішенорозглянути справув порядкуспрощеного позовногопровадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання нею заперечення, а позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також вказаною ухвалою було визнано обов`язковою явку представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» в судове засідання призначене на 13.06.2024 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

19.06.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Краюшкіна О.С. про участь представника відповідача у судових засіданннях в режимі відеоконференції у даній цивільній справі.

25.06.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Краюшкін О.С. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою. Зокрема ствердив, що 08.09.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 2240112-507 про надання кредиту готівкою на власні потреби, відповідно до умов якої позичальнику надано кредит в розмірі 149902,10 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.04.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 312544,21 грн., яка складається з 165617,61 грн. заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 22,60 заборгованості по річних процентах (в т.ч. прострочені); 146904,00 грн. заборгованості по нарахованій комісії. Натомість в узагальненій частині розрахунку комісія в сумі 146904,0 грн., зазначена як заборгованість по щомісячних процентах. Отже банк заявив вимогу про стягнення процентів, які в розрахунку заборгованості визначені і нараховані як комісія за обслуговування кредитної заборгованості, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Пунктом 1.4 заяви-договору встановлено комісію за обслуговування кредиту, яка щомісячно становить 4,9% від суми кредиту, яку розраховано саме як комісію на суму 146904,0 грн. Отже відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, а тому вважає такі умови договору нікчемними. Таким чином вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією, яку позивач підміняє визначенням як проценти, є необгрунтованими та не підлягають задоволенню. Також у розрахунку заборгованості вказано, що станом на 01.07.2022 року залишок заборгованості по тілу кредиту складав 136733,87 грн., а 04.07.2022 року залишок по тілу кредиту вже вказано в розмірі 166119,26 грн., тобто банком безпідставно збільшено тіло кредиту на 29385,39 грн., що надалі потягнуло неправильний обрахунок всіх складових частин заборгованості за період з 04.07.2022 року по 30.04.2024 року, а відтак цей розрахунок не може бути взятий до уваги.

02.07.2024 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» подав до суду відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав. У відповідності до змісту кредитного договору та умов за продуктом «Зручна готівка Мааксимум», кредитування здійснювалось на наступних умовах: строк кредитування 48 місяців; цільове призначення кредиту на рефінансування заборговності в іншій фінансовій установі (споживчі цілі); розмір процентної ставки за користування кредитом 0,01% річних; комісія за обслуговування кредитної заборговансоті 4,9% щомісячно. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не заперечував та не спростовував отримання та користування кредитними коштами з 2021 року, ознайомився та погодився з умовами договору, підписавши заяву-договір. Відповідно до п.п. 8.1.12 та 8.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховуєтсья щомісячно в останній робочий день поточного місяця, як процент від середньозваженої суми заборгованості за кредитною лінією за розрахунковий місяць. Комісійна винагорода за супроводження кредиту стягується з клієнта в разі застосування до операції, що відповідає умовам відповідного сервісу з розстрочки платежів, нарахування за якоюздійснюється щомісячно у пергий робочий день місяця, в якому існує заборгованість за відновлювальною кредитною лінією на підставі умов відповідного сервісу з розстрочки платежів. Кредитні кошти було надано відповідачу, однак останній перестав виконувати умови договору в повній мірі. Оскільки між сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, а волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не було допущено порушень вимог ст. 203 ЦК України, вважає, що у суду немає підстав вважати, що умови кредитного договору були порушені.

12.07.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Краюшкін О.С. подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив в задоволенні позову в частині стягнення комісії в сумі 146904,0 грн. та в частині безпідставного збільшення тіла кредиту на суму 29385,39 грн. відмовити. Вважає доводи представника позивача безпідставними, оскільки ним не було наведено обґрунтувань, на яких правових підставах 04.07.2022 року залишок заборгованості по тілу кредиту вказано у розмірі 166119,26 грн., тобто на яких правових підставах банком безпідставно збільшено тіло кредиту на 29385,39 грн. Також в узагальненій частині розрахунку заборгованості комісія в сумі 146904,0 грн. зазначена як заборгованість по щомісячних процентах, що не відповідає нормам чинного законодавства. Відповідач вважає позов обґрунтованим в частині 136232,22 грн. та в частині заборгованості по річних процентах в розмірі 22,60 грн. Водночас позов в частині нарахованої комісії в сумі 146904,0 грн., яка банком зазначена як заборгованість по щомісячних процентах, та в частині безпідставного збільшення тіла кредиту на 29385,39 грн., відповідач вважає безпідставним.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2024 року було визнано обов`язковою явку та участь представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» в судовому засіданні, призначеному на 29.07.2024 року.

Ухвалами Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року та 26.07.2024 року представнику позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. та представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Краюшкіну О.С. було надано можливість взяти участь у судовому засіданні призначеному на 29.07.2024 року по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Проте, 29.07.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. та представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Краюшкін О.С. своїм право не скористались, в судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в режимі відеоконференції.

У зв`язку з цим ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.09.2024 року було визнано обов`язковою явку та участь представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» та представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Краюшкіна О.С. в судовому засіданні, призначеному на 30.09.2024 року, для дачі особистих пояснень по даній справі.

12.09.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. про участь представника позивача у судових засіданннях в режимі відеоконференції у даній цивільній справі, у зв`язку з неможливістю її проведення.

В судовому засіданні 30.09.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Лаврів В.П. ствердив, що між банком та відповідачем було укладено заяву-договір № 2240112-507 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 08.09.2021 року, на виконання вимог якого банком було надано відповідачу кредитні кошти. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 30.04.2024 року допустив виникнення заборгованості по кредитному договорі в загальній сумі 312544,21 грн., представник позивача просив стягнути на користь АТ «ТАСКОМБАНК» цю заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору. Також представник позивача в судовому засіданні ствердив, що зазначена у позовній заяві заборгованість по процентах в розмірі 146916,60 грн., є заборгованістю по комісії.

12.11.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було повторно визнано обов`язковою явку та участь представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» в судовому засіданні, призначеному на 26.11.2024 року, для дачі особистих пояснень по даній справі. Крім цього вказаною ухвалою було зобов`язано АТ «ТАСКОМБАНК» надати суду всі первинні фінансові документи, які стосуються проведення банківської операції по видачі відповідачу кредиту 04.07.2022 року в сумі 39376,83 грн.

18.11.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Козак Т.О. подала до суду письмові додаткові пояснення, в яких вказала, що збільшення заборгованості по тілу кредиту виникла в ході прийняття банком рішення про внесення змін до умов договорів, пов`язаних з реструктуризацією боргу, шляхом капіталізації нарахованих процентів, комісії (в т.ч. прострочених) на дату проведення реструктуризації в тіло кредиту. Таким чином заборгованість по тілу кредиту збільшилась за рахунок нарахованої комісії у період з 10.03.2022 року по 12.06.2022 року (період кредитних канікул) на суму 29380,80 грн., а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо нарахувань по комісії чи процентах зазначила, що у розрахунку заборгованості станом на 30.04.2024 року зазначено помилково «щомісячні проценти» та вірним слід вважати «щомісячна комісія 146904,60 грн.».

19.11.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. про участь представника позивача у судових засіданннях в режимі відеоконференції у даній цивільній справі, у зв`язку з неможливістю її проведення.

22.11.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. на вимоги ухвали суду долучила до матеріалів справи додаткові документи (докази), які стосуються проведення банківської операції по видачі відповідачу кредиту 04.07.2022 року в сумі 39376,83 грн., а саме витяг з протоколу засідання Малого Кредитного Комітету банку від 04.07.2022 року № 040722/3 з Додатком № 1 до нього про реструктуризацію боргу, шляхом капіталізації нарахованих процентів, комісії (в т.ч. прострочених) на дату проведення реструктуризації в тіло кредиту.

26.11.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було повторно визнано обов`язковою явку та участь представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» в судовому засіданні, призначеному на 12.12.2024 року, для дачі особистих пояснень по даній справі.

26.11.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Краюшкін О.С. подав додаткові письмові пояснення, в яких вказав, що 04.07.2022 року банк без погодження із клієнтом, тобто без взаємної згоди сторін, в односторонньому порядку вніс зміни до укладеного з відповідачем заяви-договору № 2240112-507 від 08.09.2021 року, тобто безпідставно збільшено тіло кредиту на суму 29385,39 грн. Вважає, що такі зміни договору банком в односторонньому порядку не мають юридичної сили для відповідача, а тому просив відмовити в задоволенні позову в частині нарахованої комісії в сумі 146904,0 грн. та в частині безпідставного збільшення тіла кредиту на суму 29385,39 грн.

09.12.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. подала до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому уточнила прохальну частину позовної заяви, а саме: просила стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором № 2240112-507 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 08.09.2021 року, що станом на 30.04.2024 року становить 312544,21 грн., яка складається з: 165617,61 грн. основного боргу; 146904,0 грн. заборгованості по комісії; 22,60 грн. заборгованості по річних процентах. Також просила стягнути з відповідача понесені судові витрати та розгляд справи провести без участі представника позивача.

10.12.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області вкотре було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Козак Т.О. про участь представника позивача у судових засіданннях в режимі відеоконференції у даній цивільній справі, у зв`язку з неможливістю її проведення.

Представники позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Козак Т.О. та Лаврів В.П. в судове засідання 12.12.2024 року не з`явились, вимоги ухвал суду про обов`язкову явку та участь в судовому засіданні не виконали, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В свою чергу представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Козак Т.О. вкотре подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивач АТ «ТАСКОМБАНК» не може забезпечити явку представника позивача на призначену дату, у зв`язку з слуханням іншої судової справи в іншому суді. При цьому жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надала. Також суд звертає увагу на те, що представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Козак Т.О. зловживає своїми права, неодноразово заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, ухиляючись від участі в судових засіданнях, явку в які судом неодноразово було визнано обов`язковою. Проте 11.12.2024 року представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Козак Т.О. подала до суду письмове клопотання, в якому просила під час розгляду справи врахувати інформацію викладену в додаткових поясненнях від 18.11.2024 року та уточненнях до позовної заяви від 09.12.2024 року, а також розгляд справи просила провести за відсутності представника банку.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що даний спір слід вирішити за наявними матеріалами та без участі представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК», зважаючи на подане ним 11.12.2024 року клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 12.12.2024 року повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Краюшкін О.С. в судове засідання 12.12.2024 року не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача комісії в сумі 146904,0 грн. та в частині безпідставного збільшення тіла кредиту на суму 29385,39 грн. Також просив розгляд справи провести у його відсутності та у відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положенняЦК Українищодо зобов`язання та параграфом 2Глави 71 ЦК України«Кредит».

Судом встановлено, що 03.09.2021 року ОСОБА_1 (відповідач) звернувся до АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) із заявою анкетою на оформлення банківських продуктів (Том 1 а.с. 13, 13 зворот). Також ОСОБА_1 (відповідач) надав АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) згоду на збір, обробку та використання персональних даних з метою надання банківських послуг, підписавши відповідний дозвіл на обробку персональних даних (Том 1 а.с. 12).

08.09.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Заяву-договір про надання споживчого кредиту № 2240112-507, яка підписана обома сторонами, та відповідно до якої відповідач просив надати кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Тип та мета кредиту: на власні потреби/кредит на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі, шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», операції за яким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів (п.п. 1.2.1, 1.2.5 Заяви-договору). Загальна сума кредиту: 149902,10 грн. (п. 1.2.2 Заяви-договору). Комісія за надання кредиту (за наявності): 4,9 %, що складає 7002,10 грн (п. 1.2.3 Заяви-договору). Сума кредиту без комісії за надання кредиту: 142900,0 грн. (п. 1.2.4 Заяви-договору). Строк кредиту: 60 місяців (п. 1.2.6 Заяви-договору). Проценти за користування кредитом: 0,01 річних (п.1.2.9 Заяви-договору). Комісія за обслуговування кредиту: 4,9% щомісячно (п. 1.4 Заяви-договору) (Том 1 а.с. 6-8).

Відповідно до п. 3.1.4 Заяви-договору платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюється в сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.

Відповідач власноруч підписав Додаток № 1 до Заяви-договору про надання споживчого кредиту № 2240112-507від 08.09.2021, в якому визначено Графік платежів з обчисленням загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором про споживчий кредит (Том 1 а.с.9-10). Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка Максимум», який підписаний відповідачем та містить основні умови кредитування (Том 1 а.с. 11-11зворот).

Відповідно до п. 5.16 Заяви-договору ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він отримав від банку свій примірник цієї Заяви-договору, а також Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту в день укладення Заяви-договору, повідомлення про включення своїх персональних даних до бази персональних даних позичальників банку, а також відомості про його права, визначені Законом України « Про захист персональних даних» (Том 1 а.с. 6-11).

Згідно з п. 5.1. даної Заяви-договору, для виконання зобов`язань позичальника за цією Заявою-договором банк відкриває рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення будь-якої заборгованості за цією Заявою-договором № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК».

На виконання умов договору 08.09.2021 року АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) здійснило перерахунок коштів в сумі 149902,10 грн. на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_2 , про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 08.09.2021 року по 30.04.2024 року (Том 1 а.с. 15-56).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 2240112-507 від 08.09.2021 року станом на 30.04.2024 року, наданого позивачем, утворилась заборгованість у розмірі 312544, 21 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі простроченої) в розмірі 165617,61 грн., заборгованості по річних процентах (в тому числі прострочених) в розмірі 22,60 грн., заборгованості понарахованій комісії 146904,0 грн. Натомість в узагальненій частині розрахунку ( підсумку )комісія в сумі 146904,0грн. зазначена як заборгованість по щомісячних процентах (Том 1, а.с. 14). В поданих суду додаткових письмових поясненнях та клопотанні про уточнення позовних вимог, представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» ствердив, що у розрахунку заборгованості помилково зазначено «заборгованість за щомісячними процентами». Вірним слід вважати «заборгованість по щомісячній комісії», яка становить 146904,0 грн. У зв`язку з цим представником позивача 09.12.2024 року було долучено уточнений розрахунок заборгованості, в якому в узагальненій частині (підсумку)заборгованість в сумі 146904,0 грн. зазначена як комісія (Том 2 а.с.11).

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правиламист. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першоюст. 634 ЦК Українивизначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 1статті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2ст.1050ЦК Українипередбачено якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки ОСОБА_1 (відповідач) належним чином не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, 11.12.2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) направив йому рекомендованим листом повідомлення-вимогу, в якій просив погасити наявну перед банком заборгованість станом на 07.12.2023 року (Том 1 а.с. 57-60). Однак боржником заборгованість по кредитному договору не була сплачена у вказаний у вимозі строк, а тому АТ АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Згідно ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

За правилами ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача факт одержання відповідачем кредитних коштів не заперечує, а тому суд вважає зазначену обставину такою, що не підлягає доказуванню.

Водночас представник відповідача у поданих до суду відзиві на позовну заяву та запереченні заперечує проти позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача комісії, вважаючи вказані умови договору нікчемними.

Розглядаючи наведені аргументи, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповіднодопункту5Правилпроспоживчийкредитбанкнадає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншимиактами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.ч. 1, 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що умовами Заяви-договору про надання споживчого кредиту № 2240112-507 від 08.09.2021 року передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту, яка складає4,90 % від суми кредиту.

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту, передбачена в Графіку платежів. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 7345,20 грн. щомісяця.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуваннямі поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що АТ «ТАСКОМБАНК» не надав суду доказів щодо узгодження переліку таких послуг з споживачем (відповідачем) при укладенні Заяви-договору про надання споживчого кредиту № 2240112-507 від 08.09.2021 року, а тому положення Заяви-договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості понарахованій комісії в розмірі 146904,0 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11. 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та від 10.01.2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23).

Щодо заперечень представника відповідача в частині безпідставного збільшення тіла кредиту на суму 29385,39 грн. суд зазначає наступне.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 30.04.2024 року складає 165617,61 грн. Зокрема, станом на 01.07.2022 року залишок заборгованості за тілом кредиту становив 136733,87 грн., а станом на 04.07.2022 року залишок заборгованості за тілом кредиту збільшився на 29385,39 грн. та становив 166119,26 грн. З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 13.06.2022 року відбулось перенесення на прострочену заборгованість суми заборгованості за комісіями в сумі 29380,80 грн., 04.07.2022 року відбулось погашення нарахованої комісії за кредитним договором № 2240112-507 від 08.09.2021 року, а також 04.07.2022 року відбулась видача кредиту (капіталізація заборгованості) за кредитним договором № 2240112-507 від 08.09.2021 року на суму 39376,83 грн.

При цьому ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було задоволено клопотання представника відповідача та зобов`язано позивача АТ «ТАСКОМБАНК» надати суду всі первинні фінансові документи, які стосуються проведення банківської операції по видачі відповідачу кредиту 04.07.2022 року в сумі 39376,83 грн. Вказані вимоги суду не були виконані.

В свою чергу представник позивача у своїх додаткових письмових поясненнях зазначив, що збільшення заборгованості відповідача по тілу кредиту виникла в ході прийняття банком рішення про внесення змін до умов договорів, пов`язаних з реструктуризацією боргу, шляхом капіталізації нарахованих процентів, комісії (в т.ч. прострочених) на дату проведення реструктуризації в тіло кредиту. Таким чином заборгованість по тілу кредиту збільшилась за рахунок нарахованої комісії у період з 10.03.2022 року по 12.06.2022 року (період кредитних канікул) на суму 29380,80 грн.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22.11.1996 року N 543/96-В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 11.07.2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4ст. 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 № 342/180/17-ц зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить нарахування, які суперечать умовам кредитного договору та є недопустимим доказом у цій частині.

Штучне збільшення заборгованості за кредитом за рахунок самовільного списання банком з рахунку позичальника (відповідача) процентів, комісії (в т.ч. прострочених), тобто здійснення «реструктуризації» та «капіталізації» кредиту є неприпустимим з боку позивача як банківської установи.

Таким чином збільшення банком заборгованості за тілом кредиту за рахунок перенесення нарахованих процентів, комісії (в т.ч. прострочених) у тіло кредиту є неправомірним, оскільки банк не вправі самостійно здійснювати «реструктуризацію» та «капіталізацію» кредиту, з огляду на положення ст.1046,1048,1049,1050,1054,1056-1,1069 Цивільного кодексу України, який розмежовує такі категорії як кредит (грошові кошти у такій самій сумі, що були надані позикодавцеві) та проценти за користування кредитом.

Наданий представником позивача витяг з протоколу засідання Малого Кредитного Комітету Банку (1) від 04.07.2022 року № 040722/3 з Додатком № 1 до нього (Том 1 а.с. 236-239), яким затверджено рішення щодо внесення змін до договорів, пов`язаних з реструктуризацією боргу, не може підтверджувати правомірність збільшення заборгованості відповідача за тілом кредиту, оскільки позивачем та його представником не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач погодився на реструктуризацію та капіталізацію боргу, а також ознайомився з наслідками прийняття такого рішення банком, в т.ч. шляхом укладення та підписання додаткових договорів, тощо.

Отже, відсутні підстави вважати, що під час укладення договору позивач повідомив споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо реструктуризації та капіталізації боргу позивачем в односторонньому порядку.

За таких обставин, проведення позивачем реструктуризації боргу шляхом капіталізації нарахованих процентів, комісії (в т.ч. прострочених) у тіло кредиту з власної ініціативи суперечить досягнутим між сторонами домовленостям, а утворена внаслідок таких дій заборгованість не може бути стягнута з відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача капіталізованої простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 29385,39 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 22,60 грн., суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки процентна ставка за користування кредитом в розмірі 0,01% річних передбачена п.1.2.9 Заяви-договору та нарахування процентів, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійснено у відповідності до вказаних умов.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач не подав належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги в частині нарахування заборгованості по комісії та збільшення тіла кредиту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості за Заявою-договором про надання споживчого кредиту № 2240112-507 від 08.09.2021 року, яка станом на 30.04.2024 року становить 136254,82 грн. та складається з: 136232,22 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 22,60 грн. заборгованості по річних процентах. В решті вимог позову слід відмовити.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При такомувирішенні позову,з відповідачаслід стягнутина користьпозивача понесенісудові витратипо сплатісудового збору пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог в сумі 2043,82 грн. (платіжні інструкції №№ 1189, 2286 від 10.05.2024 року, а.с. 6, 70).

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 16, 207, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного Товариства «ТАСКОМБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, р/р НОМЕР_4 , МФО 339500, заборгованість за Заявою-договором про надання споживчого кредиту № 2240112-507 від 08.09.2021 року, яка станом на 30.04.2024 року становить 136254,82 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 82 копійки) та складається з: 136232,22 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті тридцять дві гривні 22 копійки) - заборгованості по тілу кредиту та 22,60 грн. (двадцять дві гривні 60 копійок) заборгованості по річних процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного Товариства«ТАСКОМБАНК»,юридична адреса:м.Київ,вул.С.Петлюри,30,код ЄДРПОУ09806443,р/р НОМЕР_4 ,МФО 339500, - 2043,82грн.(двітисячі сороктри гривні82копійки) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА