Decision № 123700063, 12.12.2024, Moskovskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 643/11567/24

Провадження № 2/643/5091/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.12.2024

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Тимош О.М.,

за участі секретаря судового засідання Кизим К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року позивач АТ «Акцент-Банк» в особі свого представника ШкапенкаО.В., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.07.2021 станом на 24.09.2024 у сумі 31231,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.07.2021 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п.2.1.1.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. АТ «А?БАНК» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено у розрахунку заборгованості за кредитом, тим самим зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 24.09.2024 має заборгованість у розмірі 31231,03 грн, з яких: заборгованість за кредитом 16887,57 грн, заборгованість по відсоткам 14343,46 грн.

Ухвалою судді від 09.10.2024 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій він вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до положень ч. 4 ст.223ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

30.07.2021 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Анкета-заява не містить зазначення послуг, які просить надати відповідач, не зазначено бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою (а.с.8).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 30.07.2021, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , згідно з яким заборгованість складає 31231,03 грн, з яких: заборгованість за кредитом 16887,57 грн, заборгованість по відсоткам 14343,46 (а.с.6-7).

З виписки по картці на ім`я ОСОБА_1 за період 30.07.2021-24.09.2024 вбачається, що банком відповідачу нарахована заборгованість у сумі 31231,03 грн (а.с.11-18).

Відповідно до довідки за картами АТ «Акцент-Банк» на підставі договору б/н, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , останньому було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до липня місяця 2028; № НОМЕР_3 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.19).

З довідки за лімітами клієнта ОСОБА_1 , вбачається, що кредитний ліміт по картці змінювався декілька разів та максимально був встановлений у розмірі 20000,00 грн (а.с.20).

Також позивачем надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг та з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», які не підписані відповідачем (а.с.22-28, 29-30).

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 08.10.2024 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).

Частиною 1 статті 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банкабо інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», які відповідачем не підписано.

Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення клієнтом термінів платежів по будь якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

Пунктами 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовому боці картки, включно. Забороняється використання картки (її реквізитів) із закінченим терміном дії. Банк не несе відповідальність за несвоєчасне отримання держателем картки, випущеної на новий термін дії. Після закінчення терміну дії відповідна картка продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту картки з новим терміном дії) на основі звернення клієнта в банк, згідно з чинними тарифами. Перевипуск картки на новий термін здійснюється у разі дотримання Клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.

Як вбачається з витягу з Тарифів по картці «Зелена» пільговий період становить до 62 днів (діє за умови погашення заборгованості в повному розмірі до останнього дня місяця, що настає після дати заборгованості); розмір обов`язкового щомісячного платежу з 01.02.2022 - 4% від заборгованості (не менше 100,00 грн, не менше суми нарахованих процентів плюс штраф, при його виникненні, але не більше залишку заборгованості), до 01.02.2022 5% від заборгованості, на кінець минулого місяця (не менше 100 грн, не менше суми нарахованих відсотків плюс штраф, при його виникненні, але не більше залишку заборгованості).

Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом встановлено тільки Тарифами користування кредитною карткою і Умовами та Правилами надання банківських послуг, які відповідачу не були відомі, оскільки він їх не підписував. Відповідач підписав лише заяву позичальника від 30.07.2021, яка містить лише анкетні дані позичальника, інформацію щодо працевлаштування, підпис позичальника та відповідальної особи банку, яка перевіряє правильність та достовірність відомостей позичальника.

Взяті на себе зобов`язання за договором від 30.17.2021 банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, однак в порушення зазначених умов договору останній зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 30.07.2021 процентна ставка не зазначена. Процентні ставки та інші відомості щодо кредиту, зазначені у «Паспорті споживчого кредиту», підписані відповідачем 30.07.2021 (а.с.9-10).

Водночас суд зауважує, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.05.2020 по справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація;правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Отже, підписання паспорту споживчого кредита не може вважатися належним чином укладенням договору про споживчий кредит, дотриманням його форми та погодження умов.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім основної заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на заборгованість за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором №б/н від 30.07.2021, надав суду, Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», Паспорт споживчого кредиту та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини договору.

У анкеті-заяві позичальника від 30.07.2021 процентна ставка не зазначена. Процентні ставки та інші відомості щодо кредиту, зазначені лише у витязі з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитної карти «Зелена» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» 30.07.2021, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що надані позивачем не містять підпису відповідача, самі Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (30.07.2021) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (07.10.2024), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.07.2021 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11Закону Українивід 12травня 1991року №1023-XII«Прозахист правспоживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 30.07.2021 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 фактично отриманої суми кредитних коштів в сумі 16887,57грн, в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 14343,46 грн - відмовити.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає частковому стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 1637,33 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284, 289 ,354,355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом за кредитним договором б/н від 30.07.2021 в сумі 16887,57 грн.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором б/н від 30.07.2021 в сумі 14343,46 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 1637,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул.Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О. М. Тимош