Decision № 123577587, 03.12.2024, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2024 р.Cправа № 902/1049/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (вул. Степана Олійника, буд. 9, оф.105, м. Київ, 02068)

до: Фізичної особи-підприємця Бурка Віталія Григоровича ( АДРЕСА_1 )

про: про стягнення 87986,53 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" до Фізичної особи-підприємця Бурка Віталія Григоровича про стягнення 87 986,53 грн заборгованості, з яких 53 470,44 грн - основного боргу 15 619,58 грн - інфляційних втрат та 18 896,51 грн - 15% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані договором про відступлення права вимоги №112-9 від 30.07.2024 за яким до позивача перейшла заборгованість відповідача за договором комісії №КОМ-28474/21 від 01.06.2021 укладеного між відповідачем та ТОВ "е-Кард ЮА".

Ухвалою суду від 03.10.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1049/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена на поштову адресу та отримана останнім 10.10.2024, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» (в договорі комісіонер, з 27.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «І Інвест 2019») та Фізичною особою-підприємцем Бурка Віталієм Григоровичем (відповідач, в договорі комітент) укладено договір №КОМ-28474/21 (далі Основний договір).

Згідно пункту 1.1 Основного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в E100 Baltia OU, Nordic Sales OU, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OU та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг в мережі станцій системи E100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також у рамках цього Договору комісіонер має право надавати комітенту Послуги самостійно.

Пунктом 1.2 Основного договору сторони за взаємною згодою погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України.

Комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в системі Е100 WEB-послуги. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту WEB - послуги самостійно (п. 1.3 Основного договору).

Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.4 Основного договору).

Пунктом 2.1 Основного договору передбачено, що виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договори з учасниками системи Е100 на придбання комітентом товарів та/або послуг в мережі станцій за межами митної території України. Договори укладені між комісіонером та учасниками системи Е100 попередньо не підлягають візуванню комітентом.

Право власності на товари та послуги переходять безпосередньо від учасника системи Е100 до комітента в момент отримання товарів та послуг. Комісіонер здійснює посередницькі функції (п. 2.4 Основного договору).

Згідно з п. 2.7 Основного договору протягом розрахункового періоду комісіонер організовує процес обліку та обробки здійснення комітентом угод у мережі станцій з використанням карток.

По завершенні розрахункового періоду, комісіонер відправляє на електронну адресу комітента вказану в даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну, акт прийому-передачі товарів, акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди, кількість отриманих товарів та послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати для забезпечення отримання комітентом товарів та/або послуг. По закінченні календарного місяця комісіонер відправляє комітенту оригінали документів вказані в ч. 1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування вказану комітентом (за винятком використання електронного документообігу). Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі (п. 2.8 Основного договору).

Також, комітенту доступні для перегляду деталізовані розшифрування всіх Угод в Особистому кабінеті (п. 2.9. Основного договору).

Відповідно до п. 3.1 Основного договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому комітент може здійснювати передоплату.

Пунктом 3.2 Основного договору передбачено, що оплата вартості товарів та/або послуг, WEB - послуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з використанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату.

Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (п.3.3 Основного договору).

Згідно з п. 3.4 Основного договору, комітент має право здійснювати передоплату на підставі договору (без рахунку на оплату), при цьому необхідно зазначити в призначенні платежу: номер та дату договору, згідно якого здійснюється оплата.

Всі витрати, що підлягають оплаті комісіонером у рамках цього договору, відшкодовуються комітентом у повному обсязі. Використання картки з моменту зміни цін, зборів та/або ставок означає згоду комітента з новими чинними цінами, зборами та/або ставками (п.3.5 Основного договору).

У п. 3.6. Основного договору вказано, що ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють в системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Вартість WEB - послуг визначається за цінами, що розміщується комісіонером в особистому кабінеті комітента і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 3.8 Основного договору).

Ціна товарів та послуг отриманих та спожитих комітентом за межами митної території України не включає ПДВ. Отримання та споживання товарів та послуг за межами митної території України, не є об`єктом оподаткування ПДВ (п. 3.10 Основного договору).

Згідно з п. 3.11 Основного договору, комісіонер виконує свої зобов`язання по цьому договору за винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у т. ч. сервісних зборів та WEB - послуг. В розмір комісійної винагороди не включено вартість за користування картками, а також вартість користування електронними терміналами на АЗС в мережі станцій.

Вимоги комітента про повернення переплачених сум та інші вимоги, претензії заперечення комітента до комісіонера, не дають комітенту право призупиняти оплату за договором (п. 3.12 Основного договору).

Пунктом 4.1.3 Основного договору передбачено, що по закінченню календарного місяця комісіонер зобов`язаний надати комітенту наступні документи: специфікацію; рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; видаткові накладні; акти прийому-передачі товарів; звіти комісіонера; акти наданих послуг; при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати в рамках виконання цього договору; акт звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 Основного договору, комісіонер має право змінювати розрахунковий період та строк оплати в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення на актуальну електронну адресу комітента. Вносити зміни та/або доповнення в перелік мережі станцій. Самостійно встановити (змінювати) комітенту максимально допустимий ліміт заборгованості (суму та період відстрочення) комітента в розрахунковому періоді, про що комітент інформується шляхом передачі повідомлення на актуальну електронну адресу комітента. Надалі комітент самостійно або з допомогою свого регіонального представника відстежує суму заборгованості за Угодами, здійсненими в розрахунковому періоді.

Пунктом 4.2.5 Основного договору передбачено, що за прострочення виконання зобов`язання з оплати у строк, що зазначений у п. 3.2 цього договору, комісіонер має право нарахувати на суму заборгованості суму штрафних санкцій відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 4.3 Основного договору, комітент зобов`язаний, зокрема, оплатити всі отримані товари та послуги за цим договором; своєчасно оплачувати комісіонерові суму комісійної винагороди; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 4.3.8 Основного договору комітент зобов`язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. цього договору комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від комісіонера.

Якщо після спливу терміну вказаного в п. 4.3.8 комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не наддасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання комітентом документів вказаних в п. 4.1.3 договору при направленні таких документів до комітента засобами електронного зв`язку за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів комісіонером (пункт 4.3.9 Основного договору).

Пунктом 6.2 Основного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов`язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1. Основного договору).

Відповідно до п. 9.2 Основного договору будь-яка кореспонденція (інформація) між сторонами в рамках цього договору, буде передаватися сторонами на адреси для листування, електронні адреси та номери телефонів/факсів, що зазначені в договорі або листі про зміну адреси, або вручатися під розписку уповноваженому представникові іншої сторони.

Основний договір підписано та скріплено печатками сторін.

Також, сторонами основного договору підписано Акт прийому - передачі карт за договором №КОМ-28474/21 від 01.06.2021,в якому зазначено, що для забезпечення виконання умов вказаного договору ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") у кількості 6 шт. згідно переліку. Заявою відповідача від 01.06.2021 підтверджується активація карт, виданих відповідно до укладеного договору за актом прийому-передачі.

На виконання умов Основного договору ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") надавав відповідачу товари та послуги та виставляв відповідачу рахунки на оплату з актами прийму передачі послуг з деталізаціями та з видатковими накладними на товар, а саме: №57175 від 15.01.2022 на суму 358,63 грн; №59564 від 15.01.2022 на суму 1,79 грн; №1898952 від 31.01.2022 на суму 13 443,83 грн; №1900794 від 31.01.2022 на суму 981,77 грн; №60434 від 31.01.2022 на суму 8 946,71 грн; №61572 від 31.01.2022 на суму 581,42 грн; №63635 від 31.01.2022 на суму 116,86 грн; №1935991 від 15.02.2022 на суму 988,70 грн; №1940167 від 15.02.2022 на суму 5 341,60 грн; №65305 від 15.02.2022 на суму 26 414,92 грн; №66225 від 15.02.2022 на суму 596,71 грн; №68373 від 15.02.2022 на суму 163,72 грн; №1977652 від 28.02.2022 на суму 6 838,96 грн; №69897 від 28.02.2022 на суму 8 527,59 грн; №70359 від 28.02.2022 на суму 606,98 грн; №72917 від 28.02.2022 на суму 76,83 грн; №75818 від 31.03.2022 на суму 410,61 грн; №76974 від 30.04.2022 на суму 386,70 грн; №77842 від 31.05.2022 на суму 396,99 грн; №78434 від 30.06.2022 на суму 387,84 грн; №78916 від 31.07.2022 на суму 466,20 грн; №79537 від 31.08.2022 на суму 461,91 грн; №79926 від 30.09.2022 на суму 448,11 грн; №80379 від 31.10.2022 на суму 458,82 грн; №80634 від 30.11.2022 на суму 478,02 грн; №80933 від 31.12.2022 на суму 490,83 грн; №81164 від 31.01.2023 на суму 502,50 грн; №81542 від 28.02.2023 на суму 486,54 грн; №81805 від 31.03.2023 на суму 501,30 грн; №82095 від 30.04.2023 на суму 508,41 грн; №82515 від 31.05.2023 на суму 494,97 грн; №82812 від 30.06.2023 на суму 504,06 грн; №83253 від 31.07.2023 на суму 507,30 грн; №83657 від 31.08.2023 на суму 501,42 грн; №84102 від 30.09.2023 на суму 485,82 грн; №84624 від 31.10.2023 на суму 485,94 грн; №85012 від 30.11.2023 на суму 479,55 грн.

Відповідачем, в свою чергу, за період з 01 січня 2022 року по 30 серпня 2024, здійснено часткову оплату на загальну суму: 58 234,56 грн, з яких 27 874,14 грн зараховано ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") в погашення зобов`язань що виникли до 01.01.2022 року, що підтверджується актом звірки за грудень 2021 (сальдо кінцеве) і січень 2022 року (сальдо початкове).

Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") за Основним договором складає 53 470,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості на підставі рахунків на оплату, актами звірки взаєморозрахунків, виписками з рахунку ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019"), специфікаціями до Договору, звітами посередника про виконання Договору.

Вказані документи підписанні сторонами за допомогою електронного підпису та електронної печатки (підписано у сервісі «Вчасно»).

Враховуючи, що відповідач отримав направлені позивачем документи з використанням системи електронного документообігу «Вчасно», відповідач вважається повідомленим про існування заборгованості перед позивачем. Оскільки від відповідача не надходили письмові заперечення щодо направлених йому документів, документи вважаються вірними, прийнятими та відповідач погодився з вказаною в них інформацією.

Таким чином, відповідач в повному обсязі не здійснив оплату на користь ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") за надані останнім послуги/товари відповідно до умов Договору №КОМ-28474/21 від 01.06.2021 у розмірі 53 470,44 грн.

Крім того, 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (Новий кредитор/позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги №112-9 (далі Договір вимоги), відповідно до п. 1.1. якого Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором №КОМ-28474/21 від 01.06.2021 (Основний договір), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «І Інвест 2019» (найменування до 27.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА») та Фізичною особою-підприємцем Бурка Віталієм Григоровичем (Боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним договором

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором. Сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 53 470,44 грн, яка після підписання цього Договору стане зобов`язанням Боржника перед Новим Кредитором (п. 1.2. Договору вимоги).

За відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію в розмірі 53 470,44 грн. на умовах відстрочення платежу, у строк до 31 грудня 2025 року (п. 2.1 Договору вимоги).

Первісний кредитор зобов`язується до « 05» серпня 2024 року передати Новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі Основний Договір з Боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються Основного договору (п. 2.2. Договору вимоги).

Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору оригінали всіх документів що стосуються виконання зобов`язання за договором між Первісним кредитором і Боржником, а саме основний договір та усі бухгалтерські документи (п. 2.3. Договору вимоги).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 5.1. Договору вимоги).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує зобов`язання за Договором комісії, заборгованість з оплати наданих послуг не погашає, позивач був змушений звернутись з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 53 470,44 грн - основного боргу, 15 619,58 грн - інфляційних втрат та 18 896,51 грн - 15% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов`язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов`язковими для виконання сторонами за договором.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Під виконанням зобов`язань слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов`язків, що випливають з договору.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд установив, що між ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") та ФОП Бурка В.Г. виникли правовідносини на підставі укладеного договору № КОМ-28474/21 від 01.06.2021, який за своєю правовою природою є договором комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Статтею 1012 Цивільного кодексу України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України.

Статтею 1013 Цивільного кодексу України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).

Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ст. 1025 ЦК України).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за договором №КОМ-28474/21 від 01.06.2021.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом в договорі комісії відсутні будь-які застереження щодо відступлення права вимоги без згоди боржника, на дату укладення договору відступлення права вимоги, комісіонером виконано умови договору; права та обов`язки за договором комісії позивач набуває з моменту підписання сторонами договору відступлення права вимоги від 30.07.2024; умови договору комісії зберігають свою повну силу в частині, що не суперечить умовам цього договору.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором комісії в частині проведення розрахунків, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 53 470,44 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення 15 619,58 грн - інфляційних втрат та 18 896,51 грн - 15% річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 6.2 Основного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов`язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Відповідно до поданого розрахунку, позивач нарахував відповідачу 15 % річних у розмірі 18 896,51 грн. та інфляційних втрат на суму 15 619,58 грн.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг/товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 18 896,51 грн. та інфляційних втрат на суму 15 619,58 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення повної оплати за надані послуги.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурка Віталія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (вул. Степана Олійника, буд. 9, оф.105, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 43275990) 53 470,44 грн - основного боргу 15 619,58 грн - інфляційних втрат, 18 896,51 грн - 15% річних та 2422,40 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом, позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 06 грудня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )