Decision № 123349994, 25.11.2024, Shyriaivskyi Raion Court of Odessa Oblast

Ширяївський районний суд Одеської області

25.11.2024 Справа №: 518/1112/24 Провадження № 2/518/330/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року с-ще Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Алексєєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Надир І.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1153-4354 від 09.02.2023 року в розмірі 90 000 гривень, а також судові витрати в у розмірі 2 422,40 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.02.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1153-4354, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики НБУ складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.

При цьому, кредитна угода оформлюється наступним чином:

- Клієнт створює заявку на отримання кредиту;

- отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; (BankID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються);

- отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту;

- при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»;

- в «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту;

- Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно до Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім`я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; - діяти від власного імені, за власним інтересом, не отримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара));

- після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору;

- Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора;

- після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта);

- Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними Клієнтом.

Відповідно Правил надання споживчих кредитів, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на Сайті, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в Заявці в якості обов`язкових для заповнення. У Заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про подальше надання Кредиту Клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання Договору.

Представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 18 000 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 18 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Позивач зазначає, що обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Так, позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до Позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів - Довідку про перерахування суми кредиту та Довідку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Однак, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 03.04.2024 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 178 380 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 18 000 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 160 380 грн.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 88 380 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90 000 грн.

Враховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 18 000 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами 72 000,00 грн., що разом становить 90 000 грн.

06.06.2024 року судом відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач та представник позивача копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.06.2024 року отримали.

Позивач в клопотанні просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав. Про відкриття провадження у справі повідомлявся шляхом направлення за місцем реєстрації ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

25.11.2024 року ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області призначено проведення заочного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Зі згоди позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач зазначає, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1153-4354. Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 18 000 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період* - 18 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Водночас, представником позивача не зазначено у позовній заяві, яким саме чином відбулася ідентифікація та верифікація позичальника (відповідача) - за допомогою технології "BankID" або шляхом надання позичальником документів/копій документів та проведення перевірок, передбачених Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Додані до позовної заяви докази не містять копій документів, що посвідчують особу відповідача (зокрема, сканкопї паспорта, РНОККП). Також, матеріали справи не містять доказів ідентифікації позичальника (відповідача) за допомогою технології "BankID" (як це зазначено у позовній заяві, Договорі про відкриття кредитної лінії, Правилах відкриття кредитної лінії.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор для підписання договору, належить саме відповідачу ОСОБА_1 . Жоден з доданих до позовної заяви документів не містить номеру телефону відповідача (зокрема, договір про відкриття кредитної лінії № 1153-4354 від 09.02.2023 р.).

Крім того, позивачем не надано суду доказів, що зазначена у договорі про відкриття кредитної лінії банківська картка належить саме відповідачу.

За наведених обставин суд вважає, що позивачем не доведено факт укладення між ним та відповідачем договору про відкриття кредитної лінії № 1153-4354 від 09.02.2023 року.

Крім того, на підтвердження надання кредиту позивачем надано Довідку про перерахування суми кредиту №1153-4354 від 09.02.2023 року ОСОБА_1 (а.с. 16). Згідно вказаної довідки, видача коштів здійснювалась за допомогою системи LiqPay - платіж 2214778818, дата 09.02.2023 р., № платіжної карти НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1153-4354 від 09.02.2023 року, сума 18 000,00 грн.

Також, позивач вважає, що підтвердженням факту надання відповідачу кредиту є лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 11.04.2024 р. про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. грошових коштів в сумі 18000,00 грн. на картку НОМЕР_1 за договором 1153-4354, що мало місце 09.02.2023 року.

Суд зазначає, що вказаний лист не є доказом надання відповідачу кредиту, оскільки в ньому вказано неповний номер банківської картки, на яку здійснено переказ грошових коштів. Крім того, позивачем не доведено, що вказана картка належить саме відповідачу.

Крім того, належними доказами, які підтверджують перерахування Відповідачу певної суми можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Вищевикладена позиція стосовно необхідності дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знаходить відображення у Постанові Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.

В Постанові Верховний Суд зауважив, що: «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.».

Аналогічна позиція стосовно первинних документів відображена і в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.

Така ж позиція була висловлена і в Ухвалі Верховного Суду України від 15.06.2011 по справі №6-4882св11 згідно якої, належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.

Отже, як вбачається із сталої судової практики Верховного суду, належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити отримання Відповідачем коштів є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.

Відповідно до частини 2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Дана позиція суду узгоджується з висновками ВС від 24 травня 2018 року у справі №630/366/16-ц та від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, надав докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Тому, суд надходить до висновку про те, що позивачем не доведено факту укладення відповідачем договору № 1153-4354 від 09.02.2023 року та факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором № 1153-4354 від 09.02.2023 року від позивача- ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», через що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, покладає на позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2,4,10,259,263,264,265,268,351-355ЦПКУкраїни,суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Алексєєва