№ 122689580, 31.10.2024, Mykolayivskyi Raion Court of Odessa Oblast

Справа № 508/690/24

№ 3/508/477/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2024 селище Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 від 01.12.2023 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП (постанова Ширяївського районного суду Одеської області від 02.05.2024 року), 07.08.2024 року біля 12 години 02 хвилин в селі Жукове по вул. Миру, Березівського району Одеської області, керував мото «VIPER V200F-2» днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинкита в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, повторно протягом року, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про що свідчать поштові конверти, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відмовився».

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Крім того, суд враховує, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд розцінює неявку ОСОБА_1 неповажною, а також прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративних правопорушень та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом серії ААД № 165444 від 07.08.2024 року, згідно якого, ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП (постанова Ширяївського районного суду Одеської області від 02.05.2024 року), 07.08.2024 року біля 12 години 02 хвилин в селі Жукове по вул. Миру, Березівського району Одеської області, керував мото «VIPER V200F-2» днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, повторно протягом року, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП; (а.с. 1)

- Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 02.05.2024 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ; (а.с. 5)

- як вбачається з відеозапису з портативної камери поліцейського (боді-камери) № 02022000210, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що після зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , йому було повідомлено, що є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Після чого, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або у медичному закладі. В свою чергу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. (а.с. 7)

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено не було, а тому дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП доведена повністю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи,які керуютьтранспортними засобами,морськими,річковими,малими,спортивними суднамиабо воднимимотоциклами іщодо якихє підставивважати,що вониперебувають устані алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,підлягають відстороненнювід керуванняцими транспортнимизасобами,морськими,річковими,малими,спортивними суднамиабо воднимимотоциклами таоглядові настан алкогольного,наркотичного чиіншогосп`яніння абощодо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції. (ч.1) Огляд особи,яка керувалатранспортним засобом,морським,річковим,малим,спортивним судномабо водниммотоциклом,на станалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,проводиться поліцейськимз використаннямспеціальних технічнихзасобів.Під часпроведення оглядуосіб поліцейськийзастосовує технічнізасоби відеозапису,а вразі неможливостізастосування такихзасобів оглядпроводиться уприсутності двохсвідків.Матеріали відеозаписуобов`язково долучаютьсядо протоколупро адміністративнеправопорушення. (ч. 2) У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3)

Відповідно допункту 6розділу 1Інструкції пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,затвердженої спільнимнаказом МВСУкраїни таМОЗ Українивід 09.11.2015року за№ 1452,огляд настан сп`янінняпроводиться: поліцейськимна місцізупинки транспортногозасобу звикористанням спеціальнихтехнічних засобів,дозволених дозастосування МОЗта Держспоживстандартом(далі спеціальнітехнічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння).

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, з метою недопущення повторного вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 34000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

У зв`язку із тим, що власником транспортного засобу, мото «VIPER V200F-2» днз НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, є ОСОБА_2 , суд позбавлений можливості розглянути питання про призначення додаткового стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 ч. 1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 40-1, 126, ст. 130, 221, 276, 279, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати виннимОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КпАП України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) грн. на користь держави (платіжні реквізити: отримувач ГУК в Одеській області/Одеська область/21081300, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UА84899998 0313080149000015001, код платежу 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605,60 грн. судового збору (платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Києв/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2024.

Суддя Дмитро БАНТАШ