Decision № 122650087, 28.10.2024, Donetsk Circuit Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року Справа№200/5899/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії № 057350007083 від 24.07.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву від 15.07.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до загального страхового стажу період роботи: - з 26.12.1978 року по 26.12.1979 рік (запис №№ 4,5 стр. 1, трудова книжка НОМЕР_1 ), - з 01.11.1984 року по 18.04.1985 рік (запис №№ 4-6 стр. 6, трудова книжка НОМЕР_1 ), - з 15.05.1985 року по 23.05.1986 року (запис 1,2 стр. 6 , трудова книжка НОМЕР_2 ), - з 28.10.1989 року по 17.04.1992 року (запис 3-5, стр. 2-4 , трудова книжка НОМЕР_2 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового страхового стажу період роботи трактористом безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві у колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у періоди: з 27.12.1981 року по 25.11.1983 рік (запис №№ 4,5 стр. 1, трудова книжка НОМЕР_1 ) та зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового страхового стажу за Списком № 2 період роботи машиністом екскаватора: - з 01.12.2002 року по 28.02.2003 рік (запис №№ 13,14 трудова книжка НОМЕР_1 , архівна довідка № 13/06-04/118 від 05.05.2023 р.); - з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року (запис №№ 15,16 трудова книжка НОМЕР_1 ); - з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року (запис №№ 19,20 трудова книжка НОМЕР_1 ); - з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року(запис №№ 21,22 трудова книжка НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.07.2024 року позивач звернувся через Веб-портал із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 057350007083 від 24.07.2024 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Також зазначено, що заява про призначення пенсії від 15.07.2024 року була розглянуто за принципом екстериторіальності. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік, та пільгового стажу за Списком №2 03 роки 02 місяці 17 днів. З таким рішення відповідача позивач незгоден вважає, що ним порушено його Конституційні права та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що 24.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування, надавши пакет документів. За принципом екстериторіальності, заяву про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.07.2024 № 057350007083. Вік позивача на дату звернення до органів Фонду 59 років 11 місяців. За наданими документами страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці 18 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 02.11.1981 по 31.12.1987, оскільки запис про звільнення не завірено печаткою. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Уточнюючих довідок до органів Фонду позивачем не надавались. Враховуючи вищевикладене, на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набула відповідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком відповідно частини статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутнє.

Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідачів.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до Донецького окружного адміністративного суду, засобами електронного зв`язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua), усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.07.2024 року, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до пільгового та страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через засіб електронного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.07.2024 № 057350007083 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Також зазначено, що відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці. Вік позивача на дату звернення до органів Фонду 59 років 11 місяців. Страховий стаж позивача становить 22 роки 05 місяців 0 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 03 роки 02 місяці 17 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- в колгоспі протягом 1978-1979 років, згідно з довідкою від 14.06.2023 № 12.05-19/139, оскільки заявник не досяг 14-річного віку, а відомості про згоду одного з батьків або особи, що його замінює на роботу неповнолітнього, відсутні. В первинних документах за 1978 рік, зазначено скорочено по батькові заявника;

- з 01.11.1984 по 18.04.1985, згідно з архівною довідкою від 05.05.2023 № 13/06-04/115, оскільки не зазначено номери та дати наказів на прийняття та звільнення. Відсутня трудова книжка із записами про роботу. Довідка потребує перевірки;

- протягом 1985-1986 років, згідно з довідкою від 14.06.2023 № 12.05-19/140, оскільки в первинних документах зазначено скорочено по батькові Ник.. У витягах з протоколів загальних зборів від 29.06.1985 № 8 (про прийняття в члени колгоспу) та від 11.01.1988 № 1 (про виключення з членів колгоспу) зазначено скорочено ім`я та по батькові ОСОБА_2 ;

- з 28.10.1989 по 17.04.1992, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 26.06.1985, оскільки в записі та в підставах внесення запису про прийняття наявне виправлення в даті та в даті наказу на прийняття. В довідці від 24.11.2023 № 12.05-19/230 за роботу протягом листопада 1989 року квітня 1992 року, в первинних документах зазначено скорочено по батькові Ник., Никол., Николае..

До пільгового стажу за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 14.03.2005 по 28.02.2007 та з 30.05.2007 по 01.09.2008, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.05.2023 № 10.

У трудовій книжці, серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 наявні записи зокрема:

- з 26.12.1978 року по 26.12.1979 року працював в колгоспі (неповнолітній);

- з 27.12.1981 року по 25.11.1983 року працював в колгоспі трактористом;

- з 01.11.1984 року по 18.04.1985 року працював учнем шевця з ремонту взуття;

- з 01.12.2002 року по 28.02.2003 року працював машиністом екскаватора в ОО «Шахтострой»

- з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року працював машиністом екскаватора 6 розряду в КП «Донуглевтроресурс»;

- з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року працював машиністом екскаватора в ОО «Спецдорстойтехніка»;

- з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року працював машиністом екскаватора за терміновим трудовим договором.

У трудовій книжці, серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 наявні записи зокрема:

- з 15.05.1985 року по 23.05.1986 року працював в рослинництві у колгоспі «Росія»;

- з 28.10.1989 року по 17.04.1992 року працював в колгоспі «Октябрьське» на період опалюваного сезону.

Згідно Архівних довідок від 14.06.2023 року №1205-19/139 та від 14.06.2023 року №1205-19/140 Шахівської сільської ВА Покровського району Донецької області вбачається, що згідно книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1978-1986 роки колгоспу і Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області Штагер Сергей Ник. (так в книгах) працював з червня 1978 року по серпень 1978 року, з червня 1979 по липень 1979 року, з жовтня 1979 по листопад 1979 року і виробив за даний період 78 людино-днів; з лютого 1981 року по серпень 1981 року та січень 1983 оку та з березня 1983 року по грудень 1983 року і виробив за даний період 295 людино-днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною п`ятою цієї ж статті Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії' за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт другий частини другої статті 114 Закону № 1058).

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Так, пунктом 3 Примірного Статуту колгоспу, прийнятого Третім Всесоюзним з`їздом колгоспників, затвердженим Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969 року за № 910 було передбачено, що членами колгоспу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання своєю працею приймати участь в колективному господарстві колгоспу. Прийом в члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління колгоспу в присутності особи, що подала заяву. На кожного члена колгоспу ведеться "трудова книжка колгоспника" єдиного зразка.

В той же час статтею 188 Кодексу законів про працю Української РСР від 10.12.1971 року №322-VIII (у редакції станом на день набрання ним чинності з 01.06.1972 року) було передбачено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. У виняткових випадках, за погодженням з фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п`ятнадцяти років.

Разом із тим за змістом статті 187 Кодексу законів про працю Української РСР неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Крім того, Розділом VI зазначеного Примірного Статуту колгоспу встановлено, що всі роботи в суспільному господарстві колгоспу виконуються особистою працею колгоспників. Прийом на роботу спеціалістів та інших працівників допускається лише у тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних спеціалістів або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні строки силами колгоспників. Формами організації виробництва та праці є дільниці, ферми, бригади, ланки та інші виробничі підрозділи.

Аналіз вищенаведених правових норм, що діяли у спірний період часу, дає змогу дійти висновку про відсутність імперативної заборони прийняття на роботу, в тому числі в якості члена колгоспу чи за трудовим договором особу, яка досягла 14 років.

Також суд враховує, що безпосередні умови членства в колгоспі «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області» мали визначатися в конкретному статуті такого колгоспу, прийнятому загальними зборами членів колгоспу та зареєстрованому в виконавчому комітеті районної Ради депутатів, що передбачалося пунктом 59 Розділом ХІІ Примірного Статуту колгоспу.

В той же час зі змісту оскаржуваного рішення про відмову в призначені пенсії не вбачається, що відповідачем досліджувалися умови членства осіб в колгоспі «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області.

Разом із тим, свідчать матеріали справи, згідно Архівних довідок від 14.06.2023 року №1205-19/139 та від 14.06.2023 року №1205-19/140 Шахівської сільської ВА Покровського району Донецької області вбачається, що згідно книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1978-1986 роки колгоспу «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області Штагер Сергей Ник. (так в книгах) працював з червня 1978 року по серпень 1978 року, з червня 1979 по липень 1979 року, з жовтня 1979 по листопад 1979 року і виробив за даний період 78 людино-днів; з лютого 1981 року по серпень 1981 року та січень 1983 оку та з березня 1983 року по грудень 1983 року і виробив за даний період 295 людино-днів.

Також, матеріали справи містять трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 , де зазначено, що у 1985 році ОСОБА_1 вступив у члени колгоспу «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області.

Також суд враховує, що відповідач зарахувавши позивачу до стажу роботи інші періоди його діяльності в колгоспі за 1980-1981, 1983, діяв не послідовно, оскільки не взяв до уваги із загального періоду роботи позивача 1980-1981, 1983, 1985-1986 роки лише період його роботи за 1978-1979 роки та за 1981-1983 роки, при тому, що даних щодо членства позивача за інший період часу в колгоспі орган пенсійного фонду також не досліджував.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім цього, Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки, в тому числі внесення до неї записів є підприємство роботодавець.

Положеннями Закону №1058-ІV підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд акцентує увагу на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14989/15-а (адміністративне провадження №К/9901/11030/18).

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів слід виснувати, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, а тому, її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Окрім того слід зазначити, що у справі №229/3431/16-а 9 (постанова від 12.12.2019) з аналогічного спору Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника, оскільки обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховуючи ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №159/4178/16-а.

Суд встановив, що позивач на підтвердження спірного періоду роботи до пенсійного фонду надав копію архівних довідок від 14.06.2023 року №1205-19/139 та від 14.06.2023 року №1205-19/140 Шахівської сільської ВА Покровського району Донецької області, в яких зазначено: «У книгах обліку трудового стажу значиться ОСОБА_3 «так у документах».

Суд зазначає, що в книгах обліку оплати праці вищевказаної колгоспу ПІП позивача зазначено зі скороченнями.

Відповідач не заперечує вищезазначені періоди роботи позивача в колгоспі «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області з 1978 по 1986, проте, останній зазначає, що в довідці від 14.06.2023 № 12.05-19/139, за 1978 рік, зазначено скорочено по батькові позивача заявника; в довідці від 14.06.2023 № 12.05-19/140, оскільки в первинних документах зазначено скорочено по батькові Ник.; в довідці від 24.11.2023 № 12.05-19/230 за роботу протягом листопада 1989 року квітня 1992 року, в первинних документах зазначено скорочено по батькові Ник., Никол., Николае..

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

За наведених вище обставин не зарахування відповідачем до страхового стажу період роботи позивача з 26.12.1978 року по 26.12.1979 року, з 28.10.1989 року по 17.04.1992 року, з 15.05.1985 року по 23.05.1986 року в колгоспі «Росія» Октябрської сільської ради Добропільського району, Донецької області та період роботи позивача з 01.11.1984 року по 18.04.1985 року учнем швеця із тих мотивів, які викладені в оскаржуваному рішенні № 057350007083 від 24.07.2024 року, не можна вважати обґрунтованим.

Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з 27.12.1981 року по 25.11.1983 року, з 01.12.2002 року по 28.02.2003 року, з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року, з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року, з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів - машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у разі відсутності трудової книжки або в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

У трудовій книжці, серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 наявні записи зокрема:

- з 27.12.1981 року по 25.11.1983 року працював в колгоспі трактористом;

- з 01.12.2002 року по 28.02.2003 року працював машиністом екскаватора в ОО «Шахтострой»

- з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року працював машиністом екскаватора 6 розряду в КП «Донуглевтроресурс»;

- з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року працював машиністом екскаватора в ОО «Спецдорстойтехніка»;

- з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року працював машиністом екскаватора за терміновим трудовим договором.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді машиніст екскаватора та тракторист-машиніст безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність необхідного стажу.

З огляду на викладене, періоди роботи позивача з 27.12.1981 року по 25.11.1983 року, з 01.12.2002 року по 28.02.2003 року, з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року, з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року та з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, що дає право на пільгове призначення пенсії за Списком №2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку що рішення відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, № 057350007083 від 24.07.2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, після скасування судом рішення, відповідач зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до загального страхового та пільгового стажу позивача спірні періоди роботи.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» суд виходить з того, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому суд вказує, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на наявність дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду з призначення пенсій, положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно абз.2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що належним та достатнім способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування спірного рішення, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини першоїстатті 139 КАСУкраїни, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі 1211,20 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (юридична адреса: 54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії № 057350007083 від 24.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (юридична адреса: 54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) від 15.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема щодо врахування під час вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахування до страхового стажу періодів роботи з 26.12.1978 року по 26.12.1979 року, з 01.11.1984 року по 18.04.1985 року, з 15.05.1985 року по 23.05.1986 року, - з 28.10.1989 року по 17.04.1992 року у колгоспі; до пільгового стажу період роботи з 27.12.1981 року по 25.11.1983 року трактористом безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у колгоспі «Росія», до пільгового стажу за Списком № 2 машиністом екскаватора періоди роботи з 01.12.2002 року по 28.02.2003 року, з 21.07.2004 року по 25.10.2004 року, з 02.09.2008 року по 28.10.2009 року, з 08.10.2010 року по 30.08.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (юридична адреса: 54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28 жовтня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров