Decision № 122604471, 28.10.2024, Irpin Town Court of Kyiv Oblast

Справа № 553/1985/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючогосуддіЧернової О.В.,

при секретарі Шпильовому Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представникапозивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат в цивільній справі №553/1985/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена заява, в якій представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №553/1985/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн..

Сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Ірпінського міського суд Київської області від 07.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯУПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»,треті особи:Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуСолонець ТамараМиколаївна,Київський відділдержавної виконавчоїслужби умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню, було задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., зареєстрований в реєстрі за №14393, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованості в розмірі 18757 гривень 22 копійки.

Стягнуто зТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» на користь держави суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Питання про розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не вирішувалося.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3, 4ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(даліЗакон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 цього Законувстановлено, що представництво- вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, щоЦПКУкраїни передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).

Разом із тим, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п. 131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Тимошенко Д.В. на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1205249 від 18.06.2024 року та договору про надання правової допомоги №1 від 17.06.2024 року. Відповідно до умов вказаного договору, за виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар (п.4.1. договору). Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатками до цього договору (п.4.2. договору).

Як вбачається з додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги, загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 10000,00 грн, що включає в себе підготовку та подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню на загальну суму в розмірі 7000,00 грн., та підготовку та подання заяви про ухвалення додаткового рішення на суму в 3000,00 грн.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правову допомогу адвокатом Тимошенко Д.В. надано, окрім вищевказаного, акт №1 від 09.10.2024 року виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №1 від 17.06.2024 року у якому вказаний витрачена адвокатом кількість часу та вартість наданих послуг, що становить 10000,00 грн..

В той же час слід звернути увагу, що необґрунтованою є вимога щодо оплати послуг адвоката за "підготовку (написання) та подачу заяви про ухвалення додаткового рішення", оскільки відкладення розгляду судом питання про відшкодування витрат позивача з оплати правової допомоги обумовлено процесуальною поведінкою сторони позивача.

Від відповідача після отримання заяви про ухвалення додаткового рішення, не надійшло будь-яких заяв щодо зменшення вказаного розміру судових витрат або про відмову у їх стягненні.

Дослідивши надані адвокатом Тимошенко Д.В. на підтвердження надання позивачу правової допомоги та їх розміру документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.81, 133, 193, 141,247, 270 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представникапозивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат в цивільній справі №553/1985/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі №553/1985/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯУПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» на користь позовом ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження за адресою: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд.98А, каб.70.

Третя особа 1: Київський відділдержавної виконавчоїслужби умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції : 61024, місто Харків, вулиця Студентська, 5/4

Третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. В. Чернова