Decision № 122568905, 16.10.2024, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2024м. СумиСправа № 920/1296/23

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, буд. 29, м. Суми. 40009, код ЄДРПОУ 37970834)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни (вул. Центральна, буд. 62 Б, с. Василівка, Роменський район, Сумська область, 42077, код ЄДРПОУ 30032953)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Андріяшівська сільська рада (вул. Соборна, 11, с. Андріяшівка, Роменський район, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 04391167);

2. Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство Роменський агролісгосп (вул. Шкільна, буд. 29, с. Андріяшівка, Роменський район, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 23637250).

про стягнення 696 858 грн 07 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Руденко Т.Р.

від відповідача: Маківський В.О.

від третіх осіб: 1., 2. не прибули

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 696858 грн 07 коп., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 209057 грн 42 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 139371 грн 61 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 348429 грн 04 коп. до спеціального фонду місцевого бюджету Андріяшівської сільської ради Роменського району.

Позов обґрунтований тим, що працівники відповідача на початку серпня 2022 незаконно зрубали 118 дерев, що є порушенням вимог ст.ст. 67, 68, 69 ЛК України, в наслідок чого була завдана шкода навколишньому природному середовищу. Тому відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України відповідач як юридична особа зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану його працівниками під час виконання службових обов`язків.

Відповідач відзив на позов не подав, у судовому засіданні 16.10.2024 представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не подано доказу на підтвердження факту незаконної порубки дерев працівниками відповідача, окрім повідомлень про підозру. На момент розгляду справи по суті відсутній вирок суду, який набрав законної сили та визначив, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони працівниками відповідача.

Треті особи у судове засідання не прибули, заперечень (пояснень) по суті справи не подали.

Рух справи.

Ухвалою суду від 17.11.2023 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 18.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2023 провадження у справі №920/1296/23 було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №585/2286/23, яка розглядається Роменським міськрайонним судом.

Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.12.2023 про зупинення провадження у справі скасовано; справу №920/1296/23 передано для продовження розгляду до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою суду від 25.03.2024 провадження у справі поновлено, призначене підготовче засідання.

Відповідно до ухвали суду від 21.08.2024 закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

23.08.2022 відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200470000385 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246, ч. 2 ст. 364-1 КК України (далі по тексту кримінальне провадження).

03.05.2023 працівникам відповідача ОСОБА_1 , Гапичу І.Ф, та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у межах зазначеного кримінального провадження.

На думку позивача, факт незаконної порубки 118 дерев працівниками відповідача підтверджується актом обстеження місця самовільного порубу ДП «Роменський агролісгосп» від 22.08.2022 року, протоколом огляду місяця події від 22.08.2022 року, польовою переліковою відомістю пнів по кварталу 206 виділ 14 від 22.08.2022 року, повідомленнями про підозру від 03.05.2023 року.

Тому позивач вважає, що є підстави застосувати ч. 1 ст. 1172 ЦК України та стягнення з відповідача збитків у розмірі 696858 грн 07 коп.

Розмір збитків позивач підтверджує висновком експертизи від 10.11.2022, підготовленим у межах кримінального провадження (а.с. 26-29).

Стаття 66 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підпункт 3 п.2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтями 4, 24, 53 ГПК України передбачається, що право на звернення до господарського суду мають державні та інші органи, що не є суб`єктами господарювання і звертаються до суду за захистом не власних прав, а охоронюваних державних інтересів.

Стаття 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини екологічного податку згідно із законом, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст. 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 74 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, -

наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Судом зазначалося, що на підтвердження своїх вимог позивач подав у якості доказів: акт обстеження місця самовільного порубу ДП «Роменський агролісгосп» від 22.08.2022 року, протокол огляду місяця події від 22.08.2022 року, польова перелікова відомість пнів по кварталу 206 виділ 14 від 22.08.2022 року, повідомлення про підозру від 03.05.2023 року.

При дослідженні у судовому засіданні акту обстеження від 22.08.2022, протоколу огляду місця події від 22.08.2022 року та польової перелікової відомості пнів по кварталу 206 виділ 14 від 22.08.2022 року (а.с. 10-12) судом установлено, що у зазначених доказах зафіксовані дані щодо місця вчинення порубки (квартал 260-виділ 14), виду лісових насаджень, кількості зрублених дерев, розмір пнів. Фактичні дані на підтвердження здійснення порубки дерев працівниками відповідача у цих доказах відсутні.

Щодо повідомлень про підозру, вручених працівникам відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, відповідно до ч.6 ст. 75 ГПК України обов`язковим для господарського суду в питанні, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою є лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Тому у якості доказу, що підтверджує факт вчинення порубки дерев та вину працівників відповідача у такій дії, повідомлення про підозру не може бути прийнято судом.

Також у матеріалах справи міститься такий письмовий доказ як табель обліку використання робочого часу за серпень 2022 по господарству відповідача (а.с. 25).

При дослідженні доказу у судовому засіданні судом установлено, що у табелі зазначені лише два працівника відповідача ОСОБА_3 (№3) та ОСОБА_2 (№13).

Однак визначити, яку саме роботу виконували ці працівники на підставі даних про облік кількості відпрацьованих годин, не є можливим.

Крім цього, позивач ні у позові, ні під час судового засідання не зміг пояснити, у який саме день (календарну дату) було здійснено незаконну порубку дерев. Так, у позові лише зазначено, що працівники відповідача, діючи спільно на початку серпня 2022 незаконно зрубали 118 дерев на території лісового фонду Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп»

Висновки суду.

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

Частина 1 статті 1172 ЦК України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) Перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо.

б) Завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факту наявності спеціальних умов, при яких може бути застосована ч. 1 ст 1172 ЦК України та покладена відповідальність на відповідача як юридичну особу щодо відшкодування шкоди.

Тому позовні вимоги про стягнення 696858 грн 07 коп. збитків, завданих в наслідок порушення природоохоронного законодавства України, суд вважає необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у задоволенні позову до відповідача відмовлено повністю, то витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У позові Державної екологічної інспекції у Сумській області, до відповідача Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1. Андріяшівської сільської ради, 2. Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп», про стягнення 696858 грн 07 коп. збитків, завданих в наслідок порушення природоохоронного законодавства України, відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10452 грн 87 коп. покласти на позивача.

3.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.10.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко