Decision № 122526126, 23.10.2024, Mykolayivskyi Raion Court of Odessa Oblast

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/731/24

Номер проведження 2/508/300/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Сівачової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 508/731/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ворсуляк Микола Степанович, до ОСОБА_2 , третя особа Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області про скасування запису державного реєстратора про право власності на нерухоме майно,

учасники справи:

представник позивача адвокат Ворсуляк М.С.,

відповідач ОСОБА_2 ,

встановив:

У серпні 2024 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 20.09.1986 року було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. 01.08.2013 року Миколаївським районним судом Одеської області шлюб було розірвано. Разом із чоловіком в період шлюбу за спільні кошти позивача та відповідача було куплено житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , який є спільною сумісною власністю. Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11.10.2016 року, в порядку розподілу спільного майна подружжя за позивачем визнано право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, які позначені на плані літерами «А» - житловий будинок, «а» - веранда, «Б» - котельня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Д» - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа. В середині липня 2024 року позивачу стало відомо, що колишній чоловік ОСОБА_2 зареєстрував право власності на весь житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , особисто на своє ім?я, чим порушив право власності позивача на житловий будинок. У зв`язку з чим просить суд скасувати запис державного реєстратора про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами «А» - житловий будинок, «а» - веранда, «Б» - котельня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Д» - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року зазначений позов було залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

17.09.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ворсуляка М.С. про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та зазначив, що сторонам по справі житловий будинок із господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності по частині кожному, а відповідач 20.02.2024 року здійснив реєстрацію права власності на весь будинок, що порушує права позивача. Просив позов задовольнити та скасувати запис державного реєстратора про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а також стягнути судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та зазначив, що його колишня дружина 11 років тому поїхала та з 2019 року жодного разу в їх будинку не з`являлася. Вона не несе жодних витрат на утримання цього майна. ОСОБА_2 витратив чимало коштів на ремонт будинку, оскільки позивач повідомляла, що він може робити, що хоче. Йому необхідно було зробити електронний паспорт на будинок, тому він звернувся до сільської ради та подав свідоцтво про право власності на будинок. ОСОБА_2 не надавав судове рішення, оскільки гадав, що воно не потрібно.

Представник Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області в судове засідання не з`явився, заявою від 15.10.2024 року просив розглянути справу за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що встановлений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, яке подане відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 01.08.2013 року, справа № 508/725/13-ц, шлюб, зареєстрований 20.09.1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Миколаївським відділом ЗАГС, Одеської області, актовий запис №25, було розірвано (а. с. 9).

Згідно з рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 11.10.2016 року, справа № 508/811/16-ц, в порядку розподілу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами «А» - житловий будинок, «а» - веранда, «Б» - котельня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Д» - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа (а. с. 10-11).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389917380 від 07.08.2024 року, ОСОБА_2 належить житловий будинок садибного типу, загальною площею 94, 3 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2885971051020, розмір частки 1/1. Вказаний житловий будинок було зареєстровано 20.02.2024 року державним реєстратором Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, номер відомостей про речове право № 53856368.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Згідно із ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

За змістом п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону ).

Відповідно до ст.11 зазначеного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За положеннями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( № 1952-IV), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. В разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, що передбачений підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, що передбачений ст.37 ч.6 п.2 пп "а" цього Закону), - здійснює державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зазначила, що «з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами)».

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами «А» - житловий будинок, «а» - веранда, «Б» - котельня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Д» - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа на підставі судового рішення, постановленого Миколаївським районним судом Одеської області 11.10.2016 року у справі № 508/811/16-ц, належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності - по частині кожному, тобто зазначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про те, що відповідач є власником цілого будинку з господарськими будівлями (розмір частки 1/1) є неправомірним, оскільки таке право у останнього відсутнє, враховуючи, що право власності позивача на її частину вказаного майна не припинено.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, так як право власності позивача було порушено та підлягає поновленню у обраний нею спосіб захисту, оскільки задоволення цього позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, при цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються, а проводиться державна реєстрація набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги № 12 від 05.08.2024 року представляв адвокат Ворсуляк Микола Степанович, яким при подачі позову у додатковому договорі № 1 до договору № 12 від 05.08.2024 року було зазначено вартість послуг адвоката за договором про надання правової допомоги у розмірі 4 000, 00 грн, які були сплачені на умовах попередньої оплати.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про доведеність витрат на правничу допомогу в заявленій сумі, як такої, що є пов`язаною з даною справою, вважає їх співмірними зі складністю та об`ємом виконаної роботи, такою, що підтверджена належними та допустимими доказами розрахунку таких витрат.

Отже, в порядку ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, а всього 5211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ворсуляк Микола Степанович, - задовольнити.

Скасувати запис державного реєстратора про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами «А» - житловий будинок, «а» - веранда, «Б» - котельня, «В» - сарай, «Г» - погріб, «Д» - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати у розмірі 5211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, 67000 Одеська область Березівський район селище Миколаївка вул.Незалежності, 71, ЄДРПОУ 04380146.

Повне рішення складено 24.10.2024 року.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА