Decision № 121589492, 11.03.2024, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 758/12806/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі за текстом - відповідач 1), Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції (надалі за текстом - відповідач 2), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 04 березня 2023 року відповідачем відносно позивача винесено постанову серії ГАС № 6629421 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до змісту постанови, 04 березня 2023 року о 13 год 30 хв, позивач, керуючи транспортним засобом «Ленд Ровер Дискавері», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, 3А, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП).

На думку позивача, постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки відповідачем не доведений у встановленому законом порядку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, рішення про накладення на нього стягнення прийняте без дотримання передбаченої законом процедури. Під час винесення постанови позивач пред`явив водійське посвідчення категорії «В» та «С», яке видане відповідною державною установою Республіки Латвія і яке є достатнім і необхідним для законного керування транспортним засобом на території України.

У зв`язку із викладеним, просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАС № 6629421, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч.2 ст. 126 КУпАП.

25 жовтня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Скрипник О.Г.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15 січня 2024 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.11.2023 року судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача мотивувала свою позицію тим, що матеріали фіксації містять інформацію про події та підтверджують скоєння адміністративного правопорушення, вважає, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості. Оскільки отримані з дотриманням закону. У зв`язку з чим, просила у задоволенні позову відмовити.

Оскільки розгляд справи відбувається за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд доходить висновку про відсуиність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ГАС № 6629421, 04 березня 2023 року о 13 год 30 хв, позивач, керуючи транспортним засобом «Ленд Ровер Дискавері», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, 3А, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, що не заперечувалось сторонами.

Надаючи оцінку спірним правовідносини, суд керується наступним.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно частин 1, 2 статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина 2 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення, оскільки відсутність у позивача права керування транспортним засобом була встановлена працівниками поліції за допомогою інформаційного порталу Національної поліції. Крім того, позивачем факт відсутності у нього права керування транспортним засобом не оспорювався.

Також, позивач стверджує, що було порушено вимоги 258 КУпАП, оскільки працівник поліції повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, в той час, як під час складання спірної постанови позивач оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається. Вважає, що внаслідок відмови працівника поліції від складання протоколу не мав можливості скористатися своїми правами щодо належного захисту.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Посилання позивача на порушення відповідачем його права на захист, внаслідок не складення протоколу і, таким чином, позбавлення останнього скористатись правничою допомогою, спростовується подальшими діями позивача, який подав власноручно адміністративний позов до суду і не використовував своє право на правничу допомогу фахівця у галузі права. Окрім цього, судом враховуються факти неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень та використання в інших справах свого права на правничу допомогу.

Поряд з цим, суд відзначає, що постанова серії ГАС № 6629421 винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію», з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту вчинення правопорушення водієм.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.

За змістом частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів частини першої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Відповідачем доведено правомірність дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, а відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241-246,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (громадянин Республіки Латвія, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий);

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646);

відповідач - Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9, код ЄДРПОУ 39856296);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк