Court decree № 121589486, 13.09.2024, Podilskyi District Court of Kyiv City

Справа № 2-н-310/11

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Т. В. ,

при секретарі Серенкова Т. М.,

за участю представника скаржника адвоката Чехович Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на бездіяльність Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»,-

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2024 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Скарга мотивована тим, що Постановою Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 15.09.2011 року, по виконавчому провадженню № 28682566 від 15.09.2011 року, на все майно Заявниці накладено арешт. Відповідно до Наказу № 687/5 від 20.02.2023 року Міністерства юстиції України «Про відділ державної виконавчої служби у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)» Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) є правонаступником Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції.

В обґрунтування скарги Заявниця покликається на ту обставину, що 28.05.2010 року Подільським районним судом м.Києва видано судовий наказ № 2-Н-310 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як поручителя, на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суми заборгованості за кредитним договором № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року в розмірі 72 764, 58 (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 58 копійок) гривень.

Згідно з відповіддю Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) № 22389 від 21.06.2024 року на адвокатський запит, у відділі ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 28682566 з виконання вищезазначеного виконавчого листа Подільського районного суду м.Києва.

У ході вчинення виконавчих дій, державним виконавцем на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день вчинення виконавчої дії) 27.03.2013 року виконавче провадження № 28682566 закінчено виконавчий документ повернуто стягувачеві, в той же день 27.03.2013 року виконавчу дію скасовано без затвердження, 29.07.2013 року виконавче провадження № 28682566 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», в той же день 29.07.2013 року виконавчу дію скасовано без затвердження та знову її вчинено.

Згідно Інформації про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України виконавче провадження № 28682566 закінчено.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно боржника, за постановою головного державного виконавця Собяніної О.В. від 22.03.2012 року у виконавчому провадженні № 28682566 було накладено арешт.

Всупереч вимогам ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції яка діяла на час закриття виконавчого провадження), вищезазначений арешт після завершення виконавчого провадження не був знятий органом державної виконавчої служби.

Виконавче провадження № 28682566 було відкрито на підставі судового наказу № 2-Н-310 від 28.05.2010 року, виданого Подільським районним судом м.Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як поручителя, на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суми заборгованості за кредитним договором № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року в розмірі 72 764, 58 гривень.

Заявниця вказує у скарзі, що вищезазначена заборгованість була відступлена ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код за ЄДРПОУ 35234236) на підставі Договору № 5 про відступлення прав вимоги

Згідно із Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» від 22 жовтня 2021 року Заявниці підтверджено відсутність претензій по Договору № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року.

Таким чином, наказ № 2-Н-310 від 28.05.2010 року, виданий Подільським районним судом м.Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як поручителя, на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суми заборгованості за кредитним договором № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року в розмірі 72 764, 58 гривень виконаний у повному обсязі, заборгованість перед стягувачем погашена.

Оскільки, вищезазначена заборгованість, яка стягувалась за наказом у вищезазначеному виконавчому проваджені була погашена боржником у повному обсязі, доцільність існування вищезазначеного арешту відсутня, а його наявність порушує права боржника як власника майна.

У зв`язку із цим, 19 квітня 2024 року адвокат Заявниці звернулась до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою про скасування та зняття арешту з усього майна (рухомого та нерухомого) Заявниці, який було накладено в процесі виконання судового наказу Подільського районного суду м.Києва № 2-н-310 від 28.05.2010 року та не знятого після завершення виконавчого провадження № 28682566, видалення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запису про арешт майна від 31.07.2012 року за номером 12809160, однак вищезазначений арешт знято не було, вищезазначений запис не видалений.

Враховуючи, що заборгованість за наказом Подільського районного суду м.Києва № 2-н-310 від 28.05.2010 року, яка стягувалась у виконавчому провадженні № 28682566 була погашена боржником у повному обсязі, правових підстав не знімати спірний арешт з майна боржника у органу ДВС не було, а тому ігнорування вищезазначеної заяви відповідача є бездіяльністю з боку такого органу.

Просить визнати бездіяльність Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що полягає у незнятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому проваджені № 28682566 протиправною. Зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та видалити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запис про арешт майна, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 12809160, дата та час державної реєстрації: від 31.07.2021 року 17:05:09, вид обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; підстава для державної реєстрації: постанова, 28682566, 22.03.2012; видавник: головний державний виконавець Собяніна О.В.; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції.

У судовому засіданні під час розгляду скарги представник скаржника адвокат Чехович Т.Г. скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав, викладених у її тексті.

Представник Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та представник стягувача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання належним чином повідомлений.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2010 року Подільським районним судом м.Києва видано судовий наказ № 2-Н-310 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та Заявниці ОСОБА_1 , як поручителя, на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суми заборгованості за кредитним договором № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року в розмірі 72 764, 58 (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 58 копійок) гривень.

Згідно з відповіддю Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за № 22389 від 21.06.2024 року на адвокатський запит, у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 28682566 з примусового виконання судового наказу від 28.05.2010 року № 2-н-310, виданого Подільським районним судом міста Києва.

27.03.2013 року виконавче провадження № 28682566 закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день вчинення виконавчої дії).

27.03.2013 року державним виконавцем вчинено ще одну виконавчу дію скасування виконавчої дії без затвердження.

29.07.2013 року виконавче провадження № 28682566 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на березень 2013 року).

29.07.2013 року державним виконавцем вчинено ще одну виконавчу дію скасування виконавчої дії без затвердження.

В той же день, 29.07.2013, виконавче провадження №28682566 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день вчинення виконавчої дії).

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт за постановою головного державного виконавця Собяніної О.В. від 22.03.2012 року у виконавчому провадженні № 28682566, з примусового виконання судового наказу № 2-Н-310 від 28.05.2010 року, виданого Подільським районним судом м.Києва про стягнення на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» суми заборгованості за кредитним договором № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року в розмірі 72 764, 58 гривень.

Судом встановлено, що 12 лютого 2019 року вищезазначена заборгованість була відступлена ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ім`я ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код за ЄДРПОУ 35234236) на підставі Договору № 5 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до зазначеного Договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-01-09-000012-b від 29.01.2019 року набуло право вимоги по кредитному договору № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року.

Довідкою від 22.10.2021 року, вих.№ 22.10.2021, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підтвердило відсутність претензій по Договору № 46/АА-205.08.2 від 28 лютого 2008 року.

Як встановлено під час розгляду скарги, в ході вчинення виконавчих дій, державним виконавцем, на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», 29.07.2013 року виконавче провадження № 28682566 закінчено.

Згідно п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на день закриття виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно відповіді Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за № 15430 від 08.06.2023 року на адвокатський запит від 19.05.2023 року стосовно надання інформації до якого саме відділу був направлений виконавчий документ по виконавчому провадженню за реєстровим номером стягнення 28682566 надати запитувану інформацію не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю паперових матеріалів виконавчого провадження № 28682566, що були завершені в 2013 році та зважаючи на закінчення терміну їх зберігання, що передбачений п.2 Розділу ІХ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями № 699/30567 від 08.06.2017 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Чинна на дату винесення постанови про закінчення провадження редакція Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 50) передбачала, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Отже, закінчуючи виконавче провадження, державний виконавець повинен був скасовувати арешти та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провести інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Судом встановлено, що особа, яка придбала право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підтвердила повне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Подаючи заяву про зняття арешту з майна, представник Заявниці зазначила, що боржником погашено борг перед особою, яка придбала право вимоги за зобов`язанням, на виконання якого видавався виконавчий документ, у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження № 28682566, яке є завершеним та матеріали якого знищено виконавчою службою.

За таких обставин суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

Верховний Суд України, у свої Постанові від 13 липня 2022 року по справі № 2/0301/806/11, провадження № 61-3814св22 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного вище, враховуючи добровільне погашення боржником боргу за погодженням з кредитором, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд вважає, що незняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи, а також невидалення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника та зобов`язання ДВС видалити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запис про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 18, 37 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 210, 258-261, 268, 383-389, 450-451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на бездіяльність Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»- задовольнити.

Зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арештз усьогомайна (рухомогота нерухомого) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.09.2011 року Відділом державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції по виконавчому провадженню № 28682566.

Зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видалити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запис про арешт майна від 31.07.2012 року, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 12809160, дата та час державної реєстрації: від 31.07.2021 року 17:05:09, вид обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; підстава для державної реєстрації: постанова, 28682566, 22.03.2012; видавник: головний державний виконавець Собяніна О.В.; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку доКиївського апеляційногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги протягомп`ятнадцяти днівз дняскладання ухвали.Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга будеподана протягомп`ятнадцяти днівз днявручення відповідноїухвали суду.

СуддяТ. В. Войтенко