Провадження номер 2/741/422/24
Єдиний унікальний номер 741/1215/24
РІШЕННЯ
іменем України
10 вересня 2024 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської ТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
УСТАНОВИВ:
У червні 2024 року представник позивачів ОСОБА_3 , представляючи інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відновився до типу колгоспного двору. Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР в ред. 1963 р. зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами як майно колгоспного двору належав його учасникам: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Після ліквідації колгоспних дворів власники будинку не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті заведено спадкову справу № 165/2014. Спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після її смерті заведено спадкову справу № 121/2023. Спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_1 .
У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 зверталася до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкового права після померлих, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а також у зв`язку з тим, що за життя спадкодавці офіційно не зареєстрували право власності, а сам будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус колгоспного двору неможливо, окрім того з уведенням в дію з 15 квітня 1991 Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано.
Також у травні 2024 року позивач ОСОБА_2 зверталася до державного реєстратора Макіївської сільської ради Чернігівської області з метою реєстрації права власності на відповідну частку вищезгаданого будинку. Однак державним реєстратором було відмовлено в державній реєстрації прав.
Саме тому представник позивача просив визнати за:
- ОСОБА_6 право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Ухвалою судді від 14 червня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2024 року.
У підготовче судове засідання позивачі та представник позивачів не з`явилися, але представник позивачів надіслав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивачів (а. с. 38).
Представник відповідача Носівської ТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання надіслала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника (а. с. 41).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_1 відноситься до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року зареєстрованими в ньому значаться ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується копією довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 3056/10-11-К/05.2023 від 29 травня 2023 року (а. с. 10).
У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не втратили право на вказане домоволодіння, їхні частки в майні, яке належало ліквідованому колгоспному двору, є рівними.
У подальшому ОСОБА_7 у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 16, на звороті).
Прізвище ОСОБА_8 на момент розгляду справи - ОСОБА_10 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019927545 від 11 квітня 2018 року (а. с. 17) та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 18).
Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 13, на звороті). Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
ОСОБА_4 за життя склала заповіт, посвідчений 17 лютого 2005 року ОСОБА_11 , секретарем Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_5 (а. с. 52).
Отже, спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за заповітом.
Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 165/2014, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 53).
Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_5 , подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_12 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 50-52).
Отже, після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_5 фактично успадкувала 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а тому вона фактично стала власником 2/3 частини вищевказаного будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ніжин Чернігівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 13). Після її смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_5 заповіту не складала що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 48). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_13 є дочкою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а. с. 14) та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 (а. с. 14, на звороті). Отже, вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлої ОСОБА_5 заведено спадкову справу за № 121/2023, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 47).
Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_13 , подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та гроші (а. с. 45-46).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлої матері ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки зазначеного будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а також у зв`язку з тим, що будинок відносився до категорії колгоспних дворів, а з уведенням в дію з 15 квітня 1991 Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину підтверджується копією постанови державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Киреєвої Л.М. № 435/02-31 від 24 квітня 2024 року (а. с. 18-19).
Окрім того, судом установлено, що позивач ОСОБА_2 зверталася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Макіївської сільської ради Чернігівської області ОСОБА_14 з метою реєстрації за собою права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, їй було відмовлено в державній реєстрації права власності, оскільки відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (у ред. 1963 р.) зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав колишньому колгоспному двору, а реєстрація права власності на такий об`єкт нерухомого майна як колгоспний двір законодавством не передбачена, що підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 73130495 від 15 травня 2024 року (а. с. 19, на звороті).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 77,7 кв. м, житлова площа - 33,6 кв. м (а. с. 10-12).
Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.
Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивачі сплатили судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату АТ «Таскомбанк» (а. с. 4).
Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачам у рівних частинах з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської ТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 33,6 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 33,6 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд як за членом колишнього колгоспного двору.
Повернути з державного бюджету у рівних частинах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , сплачений в АТ «Таскомбанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп відповідно до квитанції про сплату № 6435-1682-1423-5737 від 10 червня 2024 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Носівська територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.
Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2024 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА
The court decision No. 121508062, Nosivskyi Raion Court of Chernihiv Oblast was adopted on 10.09.2024. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 741/1215/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: