Court decree № 120393684, 05.07.2024, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"05" липня 2024 р.Cправа № 902/611/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", 19001, Черкаська область, Черкаський район, місто Канів, вулиця Енергетиків, будинок 271, ідентифікаційний код юридичної особи 44279874

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг", 21022, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Енергетична, будинок 5 ідентифікаційний код юридичної особи 36830374

про стягнення 24 459 659,28 гривень

за участю представників:

від позивача адвокат Багрій І.О., згідно ордеру

від відповідача адвокат Андрейчук А.І., згідно ордеру

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/611/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про стягнення 24 459 659,28 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №20190322/1 від 22.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з яких: 19 407 910,16 гривень заборгованості, 1 841 800,48 гривень пені, 2 839 818,06 гривень інфляційних втрат та 370 120,58 гривень 3 % річних.

21.12.2023 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" надійшло клопотання про витребування доказів № б/н від 21.12.2023 (вх. № 01-34/12288/23 від 21.12.2023) у якому останній зокрема просив зобов`язати лейтенанта поліції - старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області М.Рубана, або іншу посадову особу СУ ГУНП в Черкаській області (слідчого), яка здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження №12020000000000320 повернути тимчасово вилучені документи ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг згідно з переліком Опису речей і документів, які були вилучені в оригіналах на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 10.07.2020 (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей від 19.08.2020).

02.05.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" надійшло клопотання № б/н від 02.05.2024 (вх. № 01-48/22/24 від 02.05.2024) у якому останній клопотав про відмову у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс, скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 та покладення судових витрат на позивача.

02.07.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" надійшло клопотання № б/н від 01.07.2024 (вх. № 01-34/6848/24 від 02.07.2024) у якому останній клопотав про відмову у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс, скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 та покладення судових витрат на позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2024 суд оголосив технічну перерву до 16:00 02.07.2024 у зв`язку з відсутністю мережі Інтернет та вимкненням електроенергії у приміщенні суду. Разом з тим судове засідання 02.07.2024 не було продовжено у зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду до 18:00 02.07.2024.

У судовому засіданні 25.06.2024 судом було погоджено зі сторонами резервну дату судового засідання 05.07.24 о 10:00.

У судових засіданнях 02.07.2024 та 05.07.2024 представник відповідача вищезазначені клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вказаних клопотань заперечив, просив у їх задоволенні відмовити.

З метою ухвалення рішення щодо заявлених представником відповідача клопотань суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів № б/н від 21.12.2023 (вх. № 01-34/12288/23 від 21.12.2023) судом враховано таке.

Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із відзиву на позов відповідачем при його поданні зазначено, що у зв`язку з вилученням оригіналів документів згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 19.08.2020, складеного на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №757/28787/20-к, відповідачем надано копії вилучених документів, які є доказами по справі, а саме визначені додатками 2-60 відзиву.

Водночас, клопотання про витребування доказів, зокрема тимчасово вилучених документів ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг згідно з переліком Опису речей і документів, які були вилучені в оригіналах на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 10.07.2020 (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей від 19.08.2020) у відзиві, а також у наданих під час нового розгляду справи поясненнях від 01.09.2023 не міститься.

У клопотанні про витребування доказів від 21.12.2023 відповідачем зазначено, що 19.10.2023 представником відповідача надіслано слідчому клопотання про повернення вилучених документів та зазначено, що на момент звернення до суду (21.12.2023) з цим клопотанням відповідь на клопотання від 19.10.2023 не надійшла.

Станом на день розгляду господарським судом клопотання відповідача доказів відмови слідчого у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилучених документів, вчинення відповідачем усіх залежних від нього заходів для отримання таких доказів самостійно, зокрема оскарження дій/бездіяльності слідчого у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України відповідачем суду не надано, причин об`єктивної неможливості самостійного отримання цих доказів не наведено.

Таким чином, в порушення вимог статті 81 ГПК України відповідачем не надано суду доказів вжиття особою, яка подає клопотання про витребування доказів заходів для отримання таких доказів самостійно та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Також клопотання про витребування доказів № б/н від 21.12.2023 (вх. № 01-34/12288/23 від 21.12.2023) не містить обгрунтування в частині подання вказаного клопотання поза межами строку зазначеного у частині третій статті 80 ГПК України.

У клопотанні про витребування доказів відповідач фактично просить господарський суд зобов`язати лейтенанта поліції - старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області М.Рубана, або іншу посадову особу СУ ГУНП в Черкаській області (слідчого), яка здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження №12020000000000320 повернути тимчасово вилучені документи ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг згідно з переліком Опису речей і документів, які були вилучені в оригіналах на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 10.07.2020 (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей від 19.08.2020).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

За умовами частини 1 статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Отже, тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і повернення тимчасово вилученого майна відбувається в порядку, визначеному статтею 169 КПК України.

Неповернення тимчасово вилученого майна може бути оскаржено на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України.

Суд звертає увагу, що вирішення питання щодо припинення застосованих судом у межах кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження та повернення тимчасово вилученого майна в силу приписів статті 169 КПК України не відноситься до компетенції господарського суду, у тому числі через процесуальний інститут "витребування доказів".

За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача № б/н від 21.12.2023 (вх. № 01-34/12288/23 від 21.12.2023) про витребування доказів, у якому останній просив зобов`язати лейтенанта поліції - старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області М.Рубана, або іншу посадову особу СУ ГУНП в Черкаській області (слідчого), яка здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження №12020000000000320 повернути тимчасово вилучені документи ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг згідно з переліком Опису речей і документів, які були вилучені в оригіналах на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 10.07.2020 (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей від 19.08.2020) задоволенню не підлягає.

Щодо клопотань представника відповідача № б/н від 02.05.2024 (вх. № 01-48/22/24 від 02.05.2024) та № б/н від 01.07.2024 (вх. № 01-34/6848/24 від 02.07.2024) про відмову у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс, скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 та покладення судових витрат на позивача судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом пункту 19 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з частиною 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Положеннями глави 6 ГПК України "Розгляд справи по суті" визначено порядок розгляду справи по суті.

Положеннями статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Суд зауважує, що нормами ГПК України з метою забезпечення правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому встановлено порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій та визначено стадії судового процесу.

Розгляд справи № 902/611/22 здійснюється у порядку загального провадження.

Таким чином, усі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися відповідно до вимог визначених чинним ГПК України та розгляд справи по суті здійснюватись у порядку передбаченому зокрема параграфами 2-4 глави 6 ГПК України "Розгляд справи по суті" - відкриття розгляду справи по суті, вступне слово учасників справи, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати та ухвалення рішення у справі.

З урахуванням наведеного, клопотання представника відповідача № б/н від 02.05.2024 (вх. № 01-48/22/24 від 02.05.2024) та № б/н від 01.07.2024 (вх. № 01-34/6848/24 від 02.07.2024) щодо відмови у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс та покладення судових витрат на позивача поза межами визначеного главою 6 ГПК України порядку розгляду справи по суті (поза межами стадій вступного слова учасників справи, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судових дебатів та ухвалення рішення) задоволенню не підлягають як такі, що суперечать вимогам процесуального закону.

Щодо клопотань представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 суд зазначає, що приписами статті 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На обгрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову представником відповідача зазначено, що у цій справі наявні підстави для відмови у задоволенні позову ТОВ Форест Транс Сервіс, відповідно вжиті на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі №902/611/22 заходи забезпечення позову також підлягають скасуванню в силу ч.9 ст. 145 ГПК України.

Оцінюючи обставини наведені заявником в обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що такі обставини не є підставою для скасування вжитих судом у цій справі заходів забезпечення позову з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 в справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Передбачене частиною 1 статті 145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, господарський суд, має право скасувати заходи забезпечення позову, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала.

Водночас, доводи відповідача наведені ним у клопотанні про скасування забезпечення позову фактично зводяться до заперечення обґрунтованості позовних вимог, тоді як під час вирішення питання щодо забезпечення позову/скасування заходів забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним ні під час розгляду заяви про забезпечення позову, ні під час розгляду клопотання про скасування забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що обставини наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 24 459 659,28 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №20190322/1 від 22.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з яких: 19 407 910,16 гривень заборгованості, 1 841 800,48 гривень пені, 2 839 818,06 гривень інфляційних втрат та 370 120,58 гривень 3 % річних підлягають встановленню саме під час розгляду спору по суті з наданням судом оцінки усім доказам по справі.

Під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що були підставою для застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 зазначив, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх вжив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

У свою чергу, наведені відповідачем доводи щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову не є новими обставинами або зміною підстав, які були покладені в основу ухваленого раніше рішення про забезпечення позову та не доводять, що обставини, які слугували підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову та/або потреба у забезпеченні позову після постановлення відповідної ухвали відпали.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 15/155-б зазначено, що суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

В силу положень частини 1 статті 74 ГПК України, при зверненні з клопотанням про скасування забезпечення позову, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Отже, звертаючись із відповідним клопотанням про скасування застосованих судом заходів забезпечення позову заявник повинен належним чином обґрунтувати, із наданням відповідних доказів, необхідність скасування відповідних заходів.

Доказів вичерпання дії заходів забезпечення позову вжитих судом у справі № 902/611/22 або того, що потреба у їх збереженні відпала, на час розгляду заявлених відповідачем клопотань, матеріали справи не містять.

Відповідачем при зверненні із відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову до суду не наведено обґрунтувань та не надано доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову відпали чи змінились обставини, що спричинили їх застосування, що свідчить про відсутність підстав для скасування зазначених заходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про витребування доказів № б/н від 21.12.2023 (вх. № 01-34/12288/23 від 21.12.2023) щодо зобов`язання лейтенанта поліції - старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області М.Рубана, або іншу посадову особу СУ ГУНП в Черкаській області (слідчого), яка здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження №12020000000000320 повернути тимчасово вилучені документи ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг згідно з переліком Опису речей і документів, які були вилучені в оригіналах на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 10.07.2020 (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей від 19.08.2020) відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" № б/н від 02.05.2024 (вх. № 01-48/22/24 від 02.05.2024) про відмову у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс, скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 та покладення судових витрат на позивача відмовити.

3. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" № б/н від 01.07.2024 (вх. № 01-34/6848/24 від 02.07.2024) про відмову у задоволені позову ТОВ Форест Транс Сервіс, скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на підставі ухвали суду від 13.10.2023 у справі № 902/611/22 та покладення судових витрат на позивача відмовити.

4. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. Згідно пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду, в іншій частині ухвала суду окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 08.07.2024 по 15.07.2024 повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2024.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.