Decision № 120041020, 24.06.2024, Kazankivskyi Raion Court of Mykolayiv Oblast

Дело №478/550/24 Производство №2/478/201/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2024 смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 90563,80 грн. та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 29.10.2021 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було уклалдено договір № 98278620000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits таоприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» (із усіма змінами і доповненями.

Відповідно до умов Договору, позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 50400,00 грн., з яких 50 000,00 грн. - на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача, 400,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 25-го числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 3 164,00 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку № 1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 25.10.2024 року.

З огляду на вказане, акціонерне товариство «УкрСиббанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач зобов`язання за вказаними договорами своєчасно не виконав, кошти, отримані в кредит, не повернув, інші платежі, передбачені договором, не сплатив та допустив виникнення заборгованості.

У свою чергу 25 квітня 2023 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 236 у відповідності до умов якого АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «УкрСиббанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги (боржників) від 25.04.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 98278620000 від 29.10.2021 року. Станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед кредитодавцем (фактором) становить 82143,22 грн з яких: 50391,22 грн - заборгованість за основним боргом; 31752,00 грн - заборгованість за комісіями.

Крім того, 16 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 327867271. Договір споживчого кредиту (позики) підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту кредит у вигляді Кредитної лінії в розмірі 4 200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбаченаст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК Українина укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

З огляду на вказане, ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач зобов`язання за вказаним договором своєчасно не виконав, кошти, отримані в кредит, не повернув, інші платежі, передбачені договором, не сплатив та допустив виникнення заборгованості.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру (боржників) № 175 від 05.05.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року. Станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед кредитодавцем (фактором) становить 8420,58 грн з яких: 4200,00 грн - сума заборгованості заборгованість по основному боргу; 4220,58 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

У свою чергу 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року в сумі 8420,58 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4200,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 4220,58 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в загальному розмірі 90563,80 грн., зокрема: за кредитним договором № 98278620000 від 29.10.2021 року у розмірі 82143,22 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу50391,22 грн. та заборгованості за відсотками - 31752,00 грн; за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року у розмірі 8420,58 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 4200,00 грн. та заборгованості за відсотками - 4220,58 грн, та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд,дослідивши матеріалисправи вмежах заявленихвимог тадоведених обставин,приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1ст. 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дстатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 2ст. 1056-1 ЦК Українивизначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеніст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Законом України «Про електронну комерцію»встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно достатті 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 цього кодексувизначено, що клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. ст.530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК Українивизначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідностатті 514 ЦКдо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За змістомст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною першоюстатті 1077 та ст. 1078 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2021 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 та підписано Анкету-заявку на надання споживчого кредиту за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50400 грн., шляхом перерахування в безготівковій формі коштів у сумі 50000 грн. на рахунок Позичальника НОМЕР_2 , до якого була випущена платіжна картка, та 400 грн. на оплату страхового платежу відповідно до умов Договору добровільного страхування позичальника, укладеного 29.10.2021 року ОСОБА_1 із ПрАТ «СК «КАРДІФ».

За умовами пунктів 3.6 - 3.11 Договору ОСОБА_1 .ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредитні кошти, плату за кредит та сплатити інші платежі не пізніше 25 жовтня 2024 року, шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3164 грн з моменту укладення договору до 25 числа кожного місяця згідно графіку платежів, що є додатком до договору. Розмір процентної ставки за договором визначено на рівні 0,00001 % річних.

Розділом 4 Договору сторонами, окрім вищевказаного, узгоджено порядок відкриття поточного карткового рахунку та умови надання додаткового кредиту, зокрема і надання позичальнику платіжної картки із встановленим на ній лімітом.

За змістом анкети заяви від 29.10.2021 року, вбачається, що кредит за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 було надано на споживчі цілі.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 21.10.2021 року, ОСОБА_1 , як споживача, було повідомлено про вартість кредиту, порядок його надання та порядок його погашення, визначено строк кредитування, наведено розмір та графік платежів на виконання зобов`язань за договором.

Так, згідно з паспортом споживчого кредиту, який було підписано відповідачем, ОСОБА_1 надано споживчий кредит в сумі 50400 грн. строком на 24 місяця на споживчі цілі. Відповідач також зобов`язався сплатити комісію за управління кредитом, яка включається у суму ануїтетного платежу.

Згідно розділу 5 паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 зобов`язувався до 25 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту сплачувати по 3164 гривень. Загальна кількість платежів 37.

Відповідно до виписки за кредитним договором № 98278620000, на виконання умов договору акціонерним товариством «УкрСиббанк» здійснено перерахування коштів на у якості оплату вартості товару на суму 50400 грн, однак ОСОБА_1 , отримавши відповідні кошти, в рахунок повернення кредитних коштів не здійснив жодного платежу, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 82143,22 грн.

25 квітня 2023 року між акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 236 у відповідності до умов якого АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «УкрСиббанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги (боржників) від 25.04.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 98278620000 від 29.10.2021 року. Станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед кредитодавцем (фактором) становить 82143,22 грн з яких: 50391,22 грн - заборгованість за основним боргом; 31752,00 грн - заборгованість за комісіями.

ПозивачТОВ «ФК «ЄАПБ», вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості і таке право підлягає судовому захисту.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач та не направив суду жодних заперечень щодо позовних вимог. Існування заборгованості за тілом кредиту та комісією у зв`язку з користуванням кредитними коштами не спростовано, власного розрахунку суду не надано.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм слід дійти висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та комісії за користування кредитними коштами передбачену кредитним договором.

За вказаних обставинах суд вважає позовні вимоги в частині стагнення заборгованості за кредитним договором № 98278620000 від 29.10.2021 року обґрунтованими, доведеним та такими, що підлягають задоволенню в загальному розмірі 82143,22 грн з яких: 50391,22 грн - заборгованість за основним боргом; 31752,00 грн - заборгованість за комісіями.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 16.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 327867271. Договір споживчого кредиту (позики) підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Так, у пункті «Реквізити та Підписи Сторін» вказаного договору зазначено електронний підпис фізичної особи, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннямиЗУ «Проелектронну комерцію» - MNV75M6D. Згідно п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту кредит у вигляді Кредитної лінії в розмірі 4 200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбаченаст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК Українина укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» свої зобовязання за договором виконало в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується платіжним дорученням № 8a795598-b157-4b1f-9-ccd202de4d5 від 16.01.2022 hjre про перерахування ОСОБА_1 на його платіжну картку № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 4200,00 грн.

За ствердженням позивача 28.11.2018року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Разом із тим, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження набуття на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога» за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року, укладеному між ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» та ОСОБА_1 . На підтвердження вказаних обставин вказаний в позові Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року суду не надано. Натомість позивачем надана Додаткова угода за № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої за домовленістю сторін було змінено текст Договору факторингу, який було викладено в новій редакції.

Позивачем не надано суду завірену копію Реєстру боржників - Додатку до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Також, за ствердженням позивача, 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року в сумі 8420,58 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4200,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 4220,58 грн.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду завірену копію Реєстру боржників - Додатку до договору факторингу № 327867271 від 16.01.2022 року, укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1.7 договору факторингу № 327867271 від 16.01.2022 року,який укладено між ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор), під терміном «Документація» слід розуміти наступне значення - оригінали документів, що стосуютьсмя Заборгованості окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог Клієнта до боржників по заборгованостям, а також є необхідними для пред`явлення вимог до Боржників щодо погашення заборгованості, що підлягають передачі Первісним кредитором Клієнту на умовах договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018року.

Аналіз змісту договору факторингу № 327867271 від 16.01.2022 рокусвідчитьпро те,що ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) передало право грошової вимоги отриманої (набутого) ним на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс».

За вказанихобставин наданийпредставником позивачав якостідоказу Витягз Реєструправ вимоги№ 2до Договоруфакторингу №327867271від 16.01.2022,суд неможе визнатиналежним тадопустимим доказомна підтвердженняфакту переходуправа вимогивід ТОВ«Таліон плюс» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», зважаючи на те, що цей Витяг містить інформацію лише про прізвище боржника, номер кредитного договору та загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги ) - 8420,58 грн., але не обумовлено станом на якудату нарахованазаборгованість,та датуукладання кредитногодоговору. У вказаному витягу відсутній (не зазначено) порядковий номер запису кредитного договору в оригінальному Реєстрі прав вимоги.

Крім того, вказаний Витяг не містить підписів уповноважених осіб та печаток клієнта та фактора, а сформований і підписаний лише представником однієї сторони договору - представником директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», що не дає змоги ідентифікувати що саме за вказаним кредитним договором відбувся перехід права вимоги до позивача.

Також уматеріалах справивідсутнє повідомленняпро відступленняправа грошовоївимоги завказаним кредитнимдоговором табудь-якепідтвердження пронаправлення відповідачутакого повідомленняза Договоромфакторингу №327867271від 16.01.2022 року.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справи у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Зазначений правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2020 року (справа № 189/786/18), від 10.06.2020 року (справа № 658/4229/18).

Разом з тим, згідно з аналізу вказаних Договорів факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перейшло до нових кредиторів (ТОВ «Таліон плюс») з 28.11.2018 року.

Натомість, сам Кредитний договір № 727867271 був укладений 16.01.2022 року, тобто більш ніж через 3 роки 2 місяці після укладення першого договору про відступлення права вимоги, що взаємовиключає одне одного, оскільки за договором відступлення права вимоги, права вимоги є похідними від кредитного договору, а отже договір про відступлення прав вимоги не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право такої вимоги.

В подальшому, 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»було укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»перейшло право грошової вимоги за вказаним договором.

Тобто намомент укладеннязгаданих договорівфакторингу щене виниклозобов`язанняміж первіснимкредитором -ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» та боржником ОСОБА_1 ,а відтаку первісногокредитора ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога» не виникло право вимоги за зобов`язаннями, яке він міг би передати ТОВ «Таліон плюс» та відповідно вказана кредитна заборгованість не могла входити до кредитного портфелю за Договором фактрингу від 28.11.2018року та відповідно не могла увійти до реєстру боржників, право вимоги за якою були передані ТОВ «ЄАПБ».

З наведеногослідує,що первіснимкредитором булоздійснено передачунеіснуючих довідповідача вимог,оскільки жодноївизначеної вимоги,що існувалаб уТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, в останньому вказано бути не могло.

Оскільки ТОВ «Таліон плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, то таке право не могло бути передано і не передано цим товариством на підставі договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 16.01.2022року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17).

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому Законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 327867271 від 16.01.2022 року до відповідача, а відтак і право вимоги до нього.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З огляду на викладені судом обставини справи, вимог чинного законодавства, оцінюючі належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом позов задоволено на 90,70 %, то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 2746,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 142, 258-268, 273, 280-284, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 530, 541, 553, 554, 610, 611, 612, 614, 625, 629, 1046, 1048-1050 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів»(юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. № 30, ЄДРПОУ: 35625014, IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 98278620000 від 29.10.2021 року у розмірі 82143 (вісімдесят дві тисячі сто сорок три) грн. 22 (двадцять дві) коп., з яких: 50391 (п`ятдесят тисяч триста дев`яносто одну) грн. 22 (двадцять дві) коп., - заборгованість за основним боргом; 31752 (тридцять одну тисячу сімсот п`ятдесят дві) грн - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів»(юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. № 30, ЄДРПОУ: 35625014, IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2746 (дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 39 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повне судове рішення складено 27.06.2024 року.

Суддя: Іщенко Х.В.